Зміст оповідання Мисима Юкио “Патріотизм”
28 лютого 1936 р., на третій день після військового путчу, улаштованого групою молодих націоналістично настроєних офіцерів, незадоволених занадто ліберальним урядом, гвардійський поручик Синдзи Такэяма, не в силах упокоритися з наказом імператора, що засудив непрошених заступників і віддав наказ про придушення заколоту, зробив харакірі власною шаблею. Його дружина Рэйко пішла прикладу чоловіка й теж позбавила себе життя. Поручикові здійснився тридцять один рік, його дружині – двадцять три. Від дня їхнього весілля не пройшло й напівроку
Усі,
Молоді жили в злагоді й спокої. Рэйко ніколи не суперечила чоловікові. На вівтарі у вітальні їхнього будинку стояла
Рэйко була розчулена довірою чоловіка. Вона знала, як важливо для чоловіка, щоб ритуал його смерті пройшов бездоганно. У харакірі неодмінно повинен бути свідок, і те, що на цю роль він вибрав її, говорило про велику повагу. Знаком довіри було й те, що поручик хотів умерти першим, адже він не міг перевірити, чи виконає вона своя обіцянка. Багато підозрілих чоловіків спочатку вбивали своїх дружин, а потім уже себе. Молодого чоловіка й жінки охопила радість, обличчя їх освітилися посмішкою. Рэйко здавалося, що поперед них чекає ще одна перша шлюбна ніч. Поручик прийняв ванну, поголився й подивився в особу дружині. Не побачивши в ньому ні найменшої ознаки суму, він захопився її витримкою й знову подумав, що не помилився у виборі. Поки Рэйко приймала ванну, поручик піднявся в спальню й став думати про те, чого він чекає – смерті або почуттєвої насолоди
Одне очікування нашаровувалося на інше, і здавалося, начебто смерть і є об’єкт його прагнення. Свідомість, що ця ніч любові – остання в їхньому житті, надавало їхній насолоді особливу витонченість і чистоту. Дивлячись на красуню дружину, поручик порадів, що вмре першим і не побачить загибелі цієї краси. Уставши з постелі, чоловік і жінка стали готуватися до смерті. Вони написали прощальні листи. Поручик написав: “Так здраствує Імператорська Армія!” Рэйко залишила лист батькам, де просила в них прощення за те, що йде з життя раніше їх. Написавши листа, чоловік і жінка підійшли до вівтаря й схилилися в молитві. Поручик сіл на підлогу спиною до стіни й поклав шаблю на коліна. Він попередив дружину, що видовище його смерті буде важким, і просив її не втрачати мужності. його смерть, Що Очікувала, не менш почесна, чим смерть на поле брані. На мить йому навіть здалося, що він умре у двох вимірах відразу: і в битві, і на очах улюблений чоловік і жінка. Ця думка сповнила його блаженством. У цю хвилину дружина стала для нього уособленням усього самого святого: Імператора, Батьківщини, Бойового Прапора
Рэйко, спостерігаючи, як чоловік готується до смерті, теж думала про те, що у світі навряд чи існує більше прекрасне видовище. Поручик оголив клинок і обмотав його білою тканиною. Щоб перевірити, чи досить гостра шабля, він спочатку полоснув себе по нозі. Потім він устромив вістря в ліву нижню частину живота. Він відчув гострий біль. Рэйко сиділа поруч і щосили стримувала себе, щоб не кинутися до чоловіка рятуйте! Клинок застряг у нутрощах, і поручикові було важко вести його вправо. Коли клинок дійшов до середини живота, поручик випробував приплив мужності. Довівши лезо до правої сторони живота, поручик заричав від болю. Останнім зусиллям волі він направив клинок собі в горло, але ніяк не міг потрапити в нього. Сили його закінчувалися. Рэйко підповзла до чоловіка й ширше розкрила воріт його кітеля. Нарешті вістря клинка простромило горло й вийшло під потилицею. Бризнув фонтан крові, і поручик затих
Рэйко спустилася вниз. Вона наклала на особу грим, потім підійшла до вхідних дверей і відімкнула її: їй не хотілося, щоб їхнього тіла виявили тільки, коли вони вже почнуть розкладатися. Знову піднявшись наверх, вона поцілувала мертвого чоловіка в губи. Сівба з ним поруч, вона вийняла через пояс кинджал і злегка торкнулася його мовою. Метал був солодкуватим. Молода жінка подумала, що незабаром з’єднається з улюбленим. У серці її була тільки радість. Їй здавалося, що вона відчуває солодку гіркоту Великого Змісту, у який вірив чоловік. Рэйко приставила кинджал до горла й нажала на нього, але рана вийшла зовсім дрібної. Вона зібрала всі свої сили й устромила кинджал у горло по саму рукоятку
(1 votes, average: 5.00 out of 5)