Зміст назви комедії А. С. Грибоєдова “Горі від розуму”
ЗМІСТ НАЗВИ КОМЕДІЇ А. С. ГРИБОЄДОВА “ГОРІ ВІД РОЗУМУ” Олександр Сергійович Грибоєдов – творець геніальної комедії “Горі від розуму”, разлетевшейся на сотні “крилатих” фраз і внражений, що стала як би збірником афоризмів. Автор спочатку назвав комедію “Горі розуму”, позначивши головну причину неблагополуччя людини в сучасному йому °бществе. Це страшно, коли дурень слывет образом для під-але ще страшнее, коли “женуть” розум, индивидуаль-талант. те-те, всі ви гордії! Запитали б, як робили батьки?
Училися б, на
Що твій князь? що граф? Суръезный погляд, гордовита вдача. Коли ж треба підслужитися, И він згинався вперегиб… Тут усі заздрять не розуму, а удачі,
Вустами Фамусова автор розповість про ідеал цих людей. На всі свої закони є: От, наприклад, у нас вуж здавна ведеться, Що по батьку й синові честь; Будь благенький, так якщо набереться Душ тысячки дві родових,- Той і наречений. Інший хоч прытче будь, надутий усяким чванством, Пускай собі разумником слыви, А в сім’ю не включать. На нас не подиви.
Адже тільки тут ще й дорожать дворянством. Якесь “дуже витончене” почуття власного достоїнства, якщо його оцінюють грошима. Це продажне суспільство, усе тут купується й продається, усьому визначена ціна, тільки прикривається цей торг гарними й високими фразами, а суть одна. Коли ж перебуває людина, що називає все своїми іменами, що бажає бути щирим і безкорисливим, що цінує науку, дружбу, любов, те його вмить охрестять божевільним
А чому б немає?! Адже він не схожий на навколишнім. У нього в голові “завиральные ідеї”, всі навкруги ополчаются на один. Він відрізняється від них, виходить, він небезпечний, тому що може змінити той порядок, до якому вони притерпілися, звикли. Ні, у Петербурзі інститут Так-Го-Гический, так, здається, кличуть: Там вправляються в розколах і в безверьи Профессоры!! – у них училася наш рідня, И вийшов!
Хоч зараз в аптеку, у подмастеръи. Від жінок бігає, і навіть від мене! Чинів не хоче знати! Він хімік, він ботанік
Князі Федір, мій племянник. тах цих людей тяга до наук звучить як саме страш-тельство, а бажання вчитися – крамола, смертний гріх. Н° а людина падлючить, бреше, вивертається – це в порядку і якщо ж починає вести розумний спосіб життя, читає вв! Ц^ ‘ ” гі те, на думку навколишніх, він божевільний
Прекрасна людина двоюрідний ваш брат. Але міцно набрався якихось нових правил. Чин випливав йому: він службу раптом залишив, У селі книги стало читати… Ідеал цих людей – Скалозуб, що двох слів підряд сказати не може, але спритно рухається по службовим сходам
Досить щасливий я в товаришах моїх, Вакансії саме відкриті; Те старших виключать інших, Інші, дивишся, перебиті. Лукаві, лицемірні, низькопоклонники в честі в суспільства. Молчалины блаженствують на світі!
А от Чацкому й подібним йому немає місця серед них. Невелика втрата скажуть інші, але адже людина не може жити один, ізгоєм. Він повинен любити когось і бути любимо, мати друзів і займатися потрібною й цікавою справою, а його “труять”, женуть, як звіра, тільки за те, що він розумніше всіх, не розділяє з усіма їх “завиральных ідей”. Божевільним ви мене прославили всім хором. Ви праві: з вогню той вийде непошкоджений, Хто з вами день пробути встигне, Подихає повітрям одним, И в ньому розум уцелеет.
Таким людям немає місця в цьому суспільстві й залишається одне: Геть із Москви! сюди я більше не їздець. Біжу, не оглянуся, піду шукати по світлу, Де ображеному є почуттю куточок! ж! Час іде, а людське суспільство не міняється: не Кюят занадто розумних, щасливих, неординарних. Тому й по-а. С. Грибоєдова “Горі від розуму” залишається актуальної й ввремя.