Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Злочин і покарання характеристика образа Лужина Петра Петровича

Злочин і покарання характеристика образа Лужина Петра Петровича

ЗЛОЧИН І ПОКАРАННЯ (Роман, 1866) Лужин Петро Петрович – тип ділка й “капіталіста”. Йому сорок п’ять років. Манірний, ставний, з осторожною й брюзгливою фізіономією. Похмурий і зарозумілий.

Хоче відкрити в Петербурзі адвокатську контору. Вибившись із незначності, високо цінує свій розум і здатності, звик любуватися собою. Однак найбільше Л. цінує гроші. Він захищає прогрес “в ім’я науки й економічної правди”.

Він проповідує із чужих слів, яких наслухався від свого приятеля Лабузняться-Никова, з молодих прогресистів: “Наука

ж говорить: возлюби, раніше всіх, одного себе, тому що геть усе на особистому интере – , рє засновано… Економічна ж правда додає, що чим більше в суспільстві влаштованих часток справ… тим більше для нього твердих підстав і тим більше влаштовується в ньому й спільна справа”.

Уражений красою й освіченістю Дуни Раскольни-Ковой, Л. робить їй речення. Його самолюбству лестить думка, що шляхетна дівчина, що багато випробувала нещасть, буде все життя благоговіти перед ним і підкорятися йому. Крім того, Л. сподівається, що “чарівність чарівної, доброчесної й утвореної жінки” допоможе його кар’єрі

У Петербурзі Л. живе в Лебезятникова – з метою “про всякий випадок забігти вперед” і “зашукати” у молоді, тим самим підстрахувавшись від яких-небудь несподіваних демаршів з її боку.

Вигнаний Раскольниковим і випробовуючи ненависть до нього, намагається рассорить із ним його матір і сестру, спровокувати скандал: під час поминок по Мармеладову дає Сонечке десять рублів, а потім непомітно суне їй у кишеню ще сто, щоб трохи пізніше привселюдно обвинуватити в крадіжці. Викритий Лебезятни-Ковим, змушений ганебно ретируватися


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Злочин і покарання характеристика образу Лужина Петра Петровича Лужин Петро Петрович – тип ділка і “капіталіста”. Йому сорок п’ять років. Манірний, ставний, з обережною і буркотливою фізіономією. Похмурий і зарозумілий. Хоче відкрити в Петербурзі адвокатську контору. Вибившись з нікчемності, високо цінує свій розум і здібності, звик милуватися собою. Проте найбільше Л. цінує гроші. Він захищає прогрес “в ім’я...
  2. Злочин і покарання характеристика образа Мармеладовой Сонечки ЗЛОЧИН І ПОКАРАННЯ (Роман, 1866) Мармеладова Сонечка – дочка Мармеладова, повія. Належить до катеГореї “лагідних”. “…Малого росту, років вісімнадцяти, худенька, але досить гарненька блондинка, із чудовими блакитними очами”. Уперше читач довідається про неї зі сповіді Мармеладова Раскольникову, у якій він розповідає, як С. у критичний для сім’ї момент у перший...
  3. “Характеристика Лужина i Свидригайла з роману Ф. М. Достоєвського “Злочин i кара” У романах Достоєвського майже всі провідні герої є ідеологами. А тому героя свого роману “Злочин і кара” Родіона Раскольникова Достоєвський наділив духовними двійниками – Свидригайловим і Лужиним. Ці образи уособлюють “темну” сторону особистості головного героя, концентрують у собі його пороки, що дозволяє читачеві отримати максимально вірне уявлення про особистість і...
  4. Характеристика образа Петра I И все-таки тема одне, а персонаж – інше. Поки сам П. залишається в сюжетній тіні, розміщення сил у поемі відповідають неписаним правилам лорда Байрона; антагоніст Мазепи – ображений батько Кочубей; основний конфлікт – любовно^-психологічний і т. д. Але в останньої, 3-й частини Пушкін, описуючи Полтавську битву Росії з Карлом XII...
  5. Дитинство. Отроцтво. Юність характеристика образа Иртеньева Николеньки (Миколи Петровича) ДИТИНСТВО. ОТРОЦТВО. ЮНІСТЬ (Трилогія, 1851 – 1855) Иртеньев Николенька (Микола Петрович) – головний герой, від імені якого ведеться оповідання. Дворянин, граф. Зі знатного аристократичного прізвища. Образ автобиографичен. У трилогії показується процес внутрішнього росту й становлення особистості Н. , його взаємини з оточуючими людьми й миром, процес збагнення дійсності й самого...
  6. Батьки й діти характеристика образа Кірсанова Павла Петровича БАТЬКИ Й ДІТИ (Роман, 1862) Кірсанов Павло Петрович – дядько Аркадія Кірсанова, антагоніст Євгенія Базарова, аристократ, англоман, помірний ліберал” Наділений ефектною біографічною передісторією: блискуча кар’єра й світські успіхи перервані трагічною любов’ю, і далі з героєм відбувається зміна, що теж нагадує історію Лаврецкого, – герой знаходить вихід у відмові від надій...
  7. Злочин і покарання характеристика образу Свидригайлова Аркадія Івановича Свидригайлов Аркадій Іванович – один з центральних пфоев. “…Років п’ятдесяти, зростанню вище середнього, огрядного, з широкими і крутими плечима, що надавало йому дещо сутулому вигляду… Широке, вилицювате обличчя його було досить приємно, і колір обличчя був свіжий, не петербурзький. Волосся його, дуже ще густі, було зовсім біляве і трохи хіба...
  8. Батьки й діти характеристика образа Кірсанова Миколи Петровича БАТЬКИ Й ДІТИ (Роман, 1862) Кірсанов Микола Петрович – батько Аркадія Кірсанова. Це людина вже літній, що пережила чимало нещасть, але не зломлений ними. Ідеаліст із романтичними смаками й похилостями, він на свій лад прагне здійснити у своєму житті ідеал, що нагадує ідеал Лаврецкого з “Дворянського гнізда”, – трудиться, намагається...
  9. Роль образа Соні Мармеладовой у романі “Злочин і покарання” От переді мною лежить книга Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”. Автор зачіпає в цьому добутку багато роблем, але сама головна з них – проблема моральності. Достоєвський стосується цієї проблеми в багатьох своїх добутках, але найбільший розвиток ця проблема одержала саме в “Злочині й покаранні”. Можливо, саме цей добуток змушує...
  10. Злочин і покарання характеристика образу Мармеладовой Сонечки Мармеладова Сонечка – дочка Мармеладова, повія. Належить до категорії “лагідних”. “…Малого зростання, років вісімнадцяти, худенька, але досить гарненька блондинка, з чудовими блакитними очима”. Уперше читач дізнається про неї із сповіді Мармеладова Раскольникову, в якій він розповідає, як С. в критичний для сім’ї момент вперше пішла на панель, а повернувшись, віддала...
  11. Злочин і покарання характеристика образу Раскольниковой Дуні Раскольникова Дуня(Авдотья Романівна) – сестра Рас-кольникова. Горда і благородна дівчина. “Чудово хороша собою – висока, напрочуд струнка, сильна, самовпевнена, що висловлювалося у всякому жесті її і що, втім, не віднімало у її рухів м’якості і граціозності. Обличчям вона була схожа на брата, але її навіть можна було назвати красунею. Волосся...
  12. Злочин і покарання характеристика образу Раскольникова Родіона Романовича Розкольників Родіон Романович – головний герой. Співвідносимо з пушкінським Германном(“Пікова дама”), бальзаков| ским Растиньяком(“Батько Горио”), Жюльеном Сорелем з рома-на Стендаля “Червоне і чорне”. Сам Достоєвський в чорнових матеріалах до роману зіставляє Раскольникова з Жаном Сбо-гаром, героєм однойменного роману французького письменника Ш. Нодье(1818). “…Чудово хороший собою, з прекрасними темними очима, темно-рус,...
  13. Полтава характеристика образу Петра Петро – російський імператор. “Петрівська” тема природно виникає в поемі. Романтичний сюжет про “беззаконну любов” гетьмана Мазепи і Марії Кочубей розгортається на тлі епохи, коли “Росія молода / Мужніла з генієм Петра”. Та і сама сюжетна колізія(батько Марії суддя Кочубей доносить російській владі на зрадника Мазепу) неможлива без “непрямої” участі...
  14. Війна й мир характеристика образа Курагиной елени ВІЙНА Й МИР (Роман, 1863-1867; отд. изд. 1867-1869) Курагина елен – дочка князя Василя, а потім дружина Пьера Безухова. Блискуча петербурзька красуня з ” посмішкою, що незмінюється,”, білими повними плечима, глянсуватими волоссями й прекрасним станом. У ній не було помітно кокетства, начебто їй совісно було “за свою безсумнівно й занадто...
  15. Образ Петербурга в романі “Злочин і покарання” Образ Петербурга є одним з найбільш важливих у романі. Насамперед це місце дії, на тлі якого розвертаються події. У той же час образ столичного міста має деяку філософську перспективу. Разуми-Хин, міркуючи про причини пороків у суспільстві, говорить про Петербург як про “середовище”. Таким чином, у романі ставиться питання про вплив...
  16. “Злочин і покарання” – соціально-психологічний роман Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” є соціально-психологічним. У ньому автор ставить важливі соціальні питання, що хвилювали людей того часу. Своєрідність цього роману Достоевського полягає в тім, що в ньому показана психологія сучасної авторові людини, що намагається знайти рішення насущних соціальних проблем. Достоєвський разом з тим не дає готових...
  17. Питання гріха й чесноти у романі “Злочин і покарання” Питання гріха й чесноти – один з так званих вічних питань, що мучили людство протягом століть. Багато хто намагалися знайти остаточне, останнє рішення цього питання. У російській класичній літературі чимало сил було покладено на те, щоб з’ясувати, як співвіднесений гріх і чеснота, де грань, за якої чеснота стає гріхом. Кращі...
  18. Образ Петербурга у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Образ Петербурга, створений у російській літературі, вражає своєю похмурою красою, державною величчю, але й “європейською” холодністю, байдужістю. Таким Петербург бачив Пушкін, створюючи поему “Мідний вершник”, повість “Станційний доглядач”. Гоголь підкреслював все неймовірне, фантастичне в образі Петербурга. У зображенні Гоголя Петербург – місто-ілюзія, місто абсурду, що породив Хлестакова, чиновника Поприщина, майора...
  19. Переказ роману Злочин і покарання Достоєвського Ф. М План переказу 1. Неясні думки Раскольникова. 2. Його знайомство з Мармеладовим. 3. Лист із будинку, з якого герой довідається, що його сестра Дуня оклеветана Свидригайловим і Лужин хоче на ній женитися 4. Сон Раскольникова, у якому виразно представляється ідея вбивства. 5. Розкольників убиває бабу-процентщицу і її сестру. 6. Нервова хвороба...
  20. Сутність теорії Раскольникова.(по романі Достоєвського “Злочин і покарання”) Сутність теорії Раскольникова. (по романі Достоєвського “Злочин і покарання”) Роман Достоєвського “Злочин і покарання” був написаний у шістдесяті роки XIX століття. Це було неясне для Росії час. У Росії поглибилися соціальні протиріччя Достоєвський виступає проти суспільства, що штовхає людини на злочин. Письменник говорить, що людина повинен мати право на нормальне...
Злочин і покарання характеристика образа Лужина Петра Петровича
«
»