Життєвий і творчий шлях – ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ – ПОЕТ, ДРАМАТУРГ, ФІЛОСОФ
ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО
§ 4. ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ – ПОЕТ, ДРАМАТУРГ, ФІЛОСОФ
Життєвий і творчий шлях
Йоганн Вольфганг Гете – геніальний німецький поет, прозаїк, драматург, філософ, учений, державний діяч. Він народився 1749 року в забезпеченій бюргерській сім’ї імперського радника Йоганна Каспара Гете й Ката – ріни Єлизавети, народженої Текстор, у місті Франкфурт-на-Майні. Дитячі роки Йоганна минули в рідному місті, в постійних і напружених заняттях під наглядом домашніх учителів та батька. У шістнадцять років
Гете рано почав писати вірші, а в студентські роки його творча діяльність активізувалася. У роки навчання в Лейпцигу Гете не виходив за межі традицій поезії того часу. Поступово почалося формування і власних поглядів на мистецтво.
Роман “Страждання молодого Вертера” (1774), написаний у Вецларі, зробив його ім’я відомим не лише в Німеччині, але й в усій Європі. Гетеобрав форму роману в листах, що давало можливість розкрити внутрішній світ героя і звернутися до подій сучасності. Уперше у світовій літературі Гете поставив питання про цінність і гідність особистості, яка залежить не від суспільного чи майнового стану, а від самої людини, її таланту, її розуму, її вчинків.
1″Буря і натиск” (нім. Sturm und Drang) – літературний рух у Німеччині 70-80 pp. XVIII ст. Поетів, які належали до цього руху, називали “штюрмерами” – від його німецької назви.
У 1775 році 26-річний Гете прийняв пропозицію Саксен-Веймар – ського герцога Карла-Августа і переїхав у Веймар. Гете отримав титул таємного радника, виконував обов’язки першого міністра герцога. Проте його мрії та наміри вдосконалити суспільство, впливаючи на політику герцога Карла-Августа, не здійснилися. Потроху Гете віддалявся від “великої політики”, залишивши за собою лише керівництво театром та навчальними закладами герцогства.
Перше десятиліття перебування Гете у Веймарі не принесло йому нових художніх перемог. Адміністративна діяльність забирала багато часу. Проте слава його зростала, але то була слава творів “штюрмерського” періоду. Гете ж відчував, що життя вимагає нових форм і змісту мистецтва. У поезії цього періоду з’являються вірші-роздуми “Нічні думки”, “Нічна пісня подорожнього”.
У 1786 році письменник від’їздить до Італії. Цей від’їзд сам Гете називав “утечею”. Це сталося не тільки тому, що йому набридли інтриги, задушлива атмосфера веймарського двору, а й тому, що його творча енергія вимагала виходу. Два роки прожив Гете в Італії. Він вивчав античне й ренесансне мистецтво, спробував свої сили в малярстві. В Італії Гете завершив роботу над творами, розпочатими ще в Німеччині, пережив нове творче піднесення.
У 1788 році Гете повернувся до Веймара, але, зневірившись у політиці, зосередився на творчості. Цьому сприяли й події Французької буржуазної революції, які прикро вразили письменника, особливо якобінський терор. Проте в період гострої соціальної боротьби свої симпатії й антипатії письменник виявляє обережно, його позиція вирізняється виваженістю і поміркованістю. Змінилися погляди Гете і на мистецтво. Дослідники назвали цей період “веймарський класицизм”. Поет віддає перевагу класичним формам античного мистецтва, намагається створити ідеальні образи своїх сучасників. Так, в епічній поемі “Герман і Доротея” (1798) Гете виводить головних персонажів, які приваблюють читачів почуттям власної гідності, красою, працелюбністю. Життя Германа і Доротеї напрочуд гармонійне, бо в кожній життєвій ситуації вони намагаються йти за покликом своїх добрих сердець.
Які б творчі задуми не захоплювали Гете протягом життя, він неодмінно повертався до поезії. Дослідники налічують понад 1600 віршів, написаних Гете. Його твори народжувалися як відгук на різноманітні життєві переживання. Форми й жанри ліричних творів змінювалися, як змінювався сам геніальний письменник та його погляди на людину, сучасність і мистецтво. З часом Гете почав вірити в те, що вдосконалити людське суспільство, його моральність та звичаї може тільки мистецтво, що лише краса здатна виховувати шляхетність і благородство почуттів. Митець не заперечував своїх юнацьких вільнолюбних і тираноборчих ідеалів, але переосмислив їх. Гете-поет звертався до різних поетичних жанрів: сонета, балади, елегії, пісні. Провідні теми лірики Гете – кохання і природа.
Гете був ініціатором відродження жанру балади. Він навіть запропонував Ф. Шиллеру дружнє змагання у написанні творів цього жанру. Найвідоміша балада Гете – “Вільшаний король” – розповідає про незбагненну таїну життя і смерті.
Із 1809 року й до кінця своїх днів письменник працював над автобіографією “Поезія і правда”. У творі показано процес формування великої людини, її відчуття дійсності й суспільства, розуміння природи, мистецтва, свого призначення у світі. У вступі до книги Гете писав: “Здається, що головне завдання автобіографії в тому й полягає, щоб зобразити людину в ЇЇ співвідношенні з часом, показати, якою мірою час був до неї ворожим і якою – сприятливим, як під впливом часу складалися її погляди на світ і на людей і яким чином, бувши художником, поетом, письменником, вона зуміла усе це відтворити для зовнішнього світу. Але для цього потрібно дещо неможливе, а саме: щоб індивідуум знав себе і своє століття – оскільки час веде за собою кожного, хоче він того чи ні, визначаючи і створюючи його, так що людина, народившись десятьма роками раніше або пізніше, буде зовсім іншою в тому, що стосується її власного розвитку і її впливу на зовнішній світ”.
Найзначнішим твором усього життя Гете стала трагедія “Фауст”, над якою він працював понад 60 років. Цей твір є підсумком багаторічних роздумів митця про світ, людину, сенс буття, мистецтво, природу, добро і зло, Бога і диявола. “Фауст” був завершений в липні
1831 року. Та жити письменнику вже залишалося недовго.
В останньому листі до В. Гумбольдта, датованому березнем 1832 року, Гете писав: “Чим раніше людина зрозуміє, що є мистецтво, яке допомагає їй удосконалювати її природні здібності, тим вона щасливіша”. Незабаром Гете застудився на прогулянці в саду, захворів на запалення легенів і помер.
“28 серпня 1749 року, опівдні, коли пролунало дванадцять, я з’явився на світ у Франкфурті-на-Майні. Поєднання сузір’їв було щасливе: сонце стояло під знаком Діви у своєму зеніті, Юпітер і Венера поглядали на нього приязно, Меркурій – не вороже…” Так Гете починав автобіографічну книгу “Поезія і правда”, підкреслюючи свій зв’язок не тільки з рідною Німеччиною, а й з усім Всесвітом. Він завжди відчував себе людиною Всесвіту, і його геній, дійсно, має як національне, так і всесвітнє значення.
Поміркуйте і дайте відповідь
На які два періоди можна поділити творчий шлях Гете?
Що пов’язувало поета з літературним рухом “Буря і натиск”? Які ідеї зближували його зі “штюрмерами”?
У яких творах раннього періоду творчості Гете звучать “штюрмерські” мотиви й створено тип сильної особистості – ідеалу “штюрмерів”?
Ідеї яких філософів вплинули на формування його світогляду?
Якою суспільною і державною діяльністю займався Гете у Веймарі? Що він хотів змінити?
Чому Гете полишив Веймар і поїхав до Італії? Чи допомогла Італія новому відродженню митця? Які твори він написав там?
У яких творах Гете виявляються риси “веймарського класицизму”?
Дослідіть самостійно
Прочитайте зразки ранньої лірики Гете, визначте її характерні особливості.
Поясніть трагедію Вертера (“Страждання молодого Вертера”). Знайдіть творче рішення
Складіть усний виступ на тему “Гете – “громадянин світу””.
1Вільгельм Гумбольдт – німецький філолог, філософ і мовознавець, державний діяч.