“Життя – це і усмішка, і сльози ці солоні. І кров, і барикади, і музика Бізе”
Як і всякий поважний митець, Ліна Костенко розмірковує над філософськими проблемами життя, смерті, безсмертя. Ці основні категорії людського буття поетеса теж сприймає через світ музики. І з’являються такі афористичні вислови: “Життя – це і усмішка, і сльози ці солоні, І кров, і барикади, і музика Бізе”.
Чого тільки не випадає на людську долю. Розчарування, зрада, багато проблем різного характеру, а найгірше – біль втрати близьких людей. Немає нічого гіршого, ніж переживати втрату рідної, дорогої тобі людини: чи то вона йде про
Однак хотілося б наголосити на тих моментах людського життя, які є радісними, втішними. Безперечно – це любов до батьків, до рідної землі, цвіт першого кохання, незабутні хвилини народження дитини, її перші кроки, успіх в якийсь справі, улюблене заняття, приємний відпочинок, захоплива подорож та безліч інших, вартих уваги моментів. Людське життя неповторне, його кожна мить унікальна, і з того треба радіти. Не варто чекати якоїсь омріяної дати, потрібно жити сьогоднішнім днем, бо він вже ніколи не повториться.
Сенс життя