Жіноча частка (по поемі Некрасова “Кому на Русі жити добре”)
Мабуть, жоден письменник або поет у своєму творчестве не залишив без уваги жінку. Притягальні образи коханої, матері, таємничої незнайомки прикрашають сторінки вітчизняних і закордонних авторів, будучи предметом замилування, джерелом вдихновения, розради, щастя… Але, напевно, жоден тво рец-чоловік, крім Некрасова, не замислювався про те, яке воно – жіноче щастя, і особливо – щастя простої селянки. Великий і істинно народний російський поет Н. А. Некрасов у поемі “Кому на Русі жити добре” відобразив долю простого російського народу
Отчаявшись знайти щасливця серед “мужиків”, починають вони допитиваться в росіян селюнок, чи щасливі вони. Про те, яке воно – жіноче счастье, повідала їм Матрена Корчагіна. Що таке жіноче щастя і є чи воно?
Матрена згадує, що бувала щасливої в дитинстві і юності: Мені щастя в дівках випало… За панотцем, за матінкою, Як у Христа за пазухою, Жила я Щастя юної Матрени було зовсім не в тім, щоб подовше поспати так повкуснее поїсти: з малого років приучена вона до праці й любить його: И добра робітниця,
“Тоді й було щастячко” – зітхає Матрена. А потім – чужа сім’я, “величезна, сварлива”, де всім вона ока мозолить, всяк її хоче принизити й оскорбить. Тяжка праця й постійні докори чоловікової рідні, часті розлуки з улюбленим перетворили її життя в пекло.
З народженням первістка Демушки життя Матрени озарилась божественним світлом: з легкістю переносить вона тепер будь-які негоди й позбавлення, терпить будь-які нападки рідні… Але недовго, що протривало щастя, обірвалося трагічною смертю Демушки. І хоч після Матрена родила п’ятьох синів, першого свого дотепер забути не може. Таке воно – жіноче гірке щастя: трудися не покладая рук, терпи так помовчуй, рости дітей – “На чи радість?
Уж взяли одного! ” А так, з боку подивишся – начебто б і скаржитися не на що: здоровая, міцна, усе при ній, і господарська, і чоловіком не бита. Але Матрена говорить: По мені – тиха, невидима – Пройшла гроза щиросердечна, чи Покажеш її? Образ Матрени – збірний образ всіх простих російських жінок.
Автор розкрив у ньому всю материнську любов і біль, на яку здатна глибока й ніжна жіноча душа. Матрена Корчагіна – втілення бісхитростной прямоти, добродушності, моральної чистоти й подружньої вірності. Цей образ бере за душу, незважаючи на те, що селянка розповідає про своєї жизні просто, невигадливо, не рисуючись і не намагаючись згустити фарби. І кожний читач знаходить у її оповіданні щось близьке. Некрасов з повагою й замилуванням описує русявийскую жінку – люблячу дружину й матір, що, одному Богові ведено, звідки, бере щиросердечні сили, щоб дарувати улюбленим людям тепло, пещення й щастя, – нехай навіть від її власного щастя ключі загублені
(2 votes, average: 4.50 out of 5)