Жанрові пріоритети літератури реалізму – ДОБА РЕАЛІЗМУ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ
ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ
ДОБА РЕАЛІЗМУ В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ
Жанрові пріоритети літератури реалізму
Недаремно багато письменників, які стояли на межі цих епох, у ранні (романтичні) етапи своєї творчості здебільшого писали поетичні твори, а в наступні (наближені до реалізму) – ставали прозаїками. Це можна побачити на прикладі творчості О. Пушкіна та М. Лермонтова.
Щодо жанрових пріоритетів, то слід зазначити, що середина ХІХ ст. – період домінування реалістичного соціального роману. Саме цей жанр давав змогу найповніше
За тематикою романи можна умовно поділити
У реалістичному романі ХІХ ст. зазвичай глибоко аналізується психологія персонажів, що дає підставу вести мову про соціально – психологічний роман. Специфічні художні можливості цього жанру виявилися особливо співзвучними естетичним вимогам часу. Творчість видатних реалістів-романістів Стендаля, О. де Бальзака, Г. Флобера, Ч. Діккенса, Е. Золя, Ф. Достоєвського, Л. Толстого піднесла на новий, вищий ступінь найкращі традиції літератури попередніх епох.
Порівняльна характеристика романтизму і реалізму
Романтизм | Реалізм |
Загальні параметри | |
Неприйняття буденності, утеча від неї (зокрема – наявність “двох світів”) | Детальне зображення реального життя, дослідження закономірностей його розвитку |
Абсолютизація творчої уяви митця | Домінування наукових методів підходу до зображуваного: дослідження та пояснення явищ і закономірностей реального життя |
Заперечення раціоналізму, прагнення до всього ірраціонального, містичного; звеличення “життя духу”, культ почуттів | Логічність, “раціоцентризм”, детальне дослідження та майже науковий аналіз зображуваного |
Романтична умовність, ідеалізація, надмірне згущення фарб | Принцип життєподібності, аналіз суспільних, зокрема економічних, аспектів, особистості |
Історизм романтизму (історичний та місцевий колорит) – це переважно пишна декорація, розкішне тло твору | Історизм реалізму (чітке усвідомлення плинності, мінливості часу) – це засіб дослідження першовитоків та історичних коренів певних суспільних явищ |
Загальні параметри | |
Романтизація минулого | Увага до проблем сучасності |
Ігнорування буденності, естетизація усього екзотичного, незвичайного, ексклюзивного | Естетичне “узаконення” раніше “неестетичних” тем, образів, мотивів: описів буденної праці, жахливих умов життя нижчих прошарків суспільства, потворних у своїй тупості та ницості людей різних суспільних станів |
Акцент на усьому ексклюзивному, несхожому, неповторному | Пошук спільного й типового навіть у неподібному |
Домінування естетико-гедоні – стичної (естетична насолода) функції мистецтва | Домінування когнітивної (пізнавальної) і дидактичної (виховної) функцій мистецтва |
Герой літературного твору | |
“Винятковий характер у виняткових обставинах” | “Типовий характер у типових обставинах” |
Загадковий одинак-індивідуаліст, який перебуває в полоні фатальних пристрастей | Людина конкретної професії, яка займається своєю буденною роботою: селянин, робітник, чиновник, лихвар, слідчий |
Носій однієї незмінної пристрасті | Складна суперечлива особистість, яка постійно змінюється |
Самотня людина, вигнанець суспільства | Взаємодія людини і суспільства; роль природно-історичного середовища у формуванні і розвитку людини та суспільства |
Герой має загадкове минуле | Життя персонажа описане надзвичайно детально |
Художній час і простір | |
Зображення далеких епох (передовсім доби Середньовіччя) | Зображення добре знайомої читачам сучасності |
Незвичайні, екзотично-далекі (часто вигадані) краї | Реальні, добре знайомі читачам місця |
Система жанрів | |
Перевага ліричних жанрів | Перевага епічних жанрів |
Поміж жанрів епосу – домінування історичного роману | Поміж жанрів епосу – домінування соціально-психологічного роману (про сучасність) |