Жанрова своєрідність роману
Віршах. Роман – епічний жанр (об’єктивність із різних точок зору, співвідношення між іншими людьми,
Історичними подіями).
У віршах – лірика (суб’єктивна точка зору на дійсність). Автор робить себе одним з героїв
Романа, дає ліричний відступ, оцінку своїм героям.
Суб’єктивне полягає в тім, що автор уперше в літературі робить себе героєм роману. Автор
Виступає як об’єктивний оповідач. Нейтральний, він плавно “перетікає” з одного стану в
Інше. Пушкіна вперше дає дворянці селянське ім’я Тетяна. Євгеній
Прізвище літературного персонажа. Особлива увага автор роману приділяє петербурзькому дворянству,
Типовим представником якого і є Онєгін. Поет у всіх подробицях описує день свого
Героя, тобто день столичного дворянина. Таким чином, Пушкін відтворить картину всього петербурзького
Суспільства. Також до дворянського суспільства належить і Тетяна. В особі Тетяни об’єдналися дві
Тенденції: селянська культура і європейська. Саме Тетяна стає “законодавицею залу”, вона
Зізнається Онєгіну в любові, але не відмовляється від своїх традицій. Образ Тетяни
Втіленням майбутнього в Росії. Натяки в образі Тетяни – художня інтуїція поета. Коли Тетяна
Розуміє, що закохано в особистість, у якій відбувається боротьба, неї рятує любов її батьків, і відразу ж
Вирішується її доля – вона веде за собою суспільство. Будь-який художній образ відбиває відчуття
Дійсності. Образ Тетяни свідчить про те, що Пушкін почував, що Росія піде
Власним шляхом, не вписуючись у культуру європейських країн. Уперше в російській літературі Пушкін
Робить жіночий образ головним, тому він руйнує читацькі стереотипи. З одного боку, автор знає
Її як реальна особа, з іншого боку – вона плід авторської уяви. Тому Література й життя в Пушкіна не
Має границь. Пушкіна намагається відтворити життя такий, яка вона є. Життєвість образа будується на
Внутрішніх протиріччях.