Жанрова й композиційна своєрідність поеми “Кому на Русі жити добре”

Поема “Кому на Русі жити добре” – вершина Творчості Н. А. Некрасова. Він сам називав її “своїм улюбленим дітищем”. Своїй поемі Некрасов віддав довгі роки безустанної праці, вклавши в неї всі відомості про російський народ, накопичені, як говорив поет, “по слівцю” протягом двадцяти років. У жодному добутку російської літератури не проявлялися з такою силою й правдою характери, звички, погляди, надії російського народу, як у цій поемі. Сюжет поеми дуже близький до народної розповіді про пошуки щастя й правди. Поему відкриває

“Пролог” – сама насичена фольклорними елементами глава

Саме в ній постійна основна проблема поеми: “кому живеться весело, привільно на Русі”. Герої поеми сім (одне із традиційних значимих чисел) мужиків ідуть “Непоротої губернії, Непотрошеной волості, Избыткова села”. Семеро мужиків, що заспорили в “Пролозі”, наділені кращими якостями народного характеру: болем за свій народ, безкорисливістю, пекучим інтересом до головних питань життя. Їх цікавить основне питання, що є правда й що є щастя. Опис того, що бачили правдошукачі під час мандрівок по Русі, оповідання про себе уявлюваних “щасливих”,

до яких зверталися селяни, і становить основний зміст поеми

Композиція добутку будується за законами класичної епопеї: воно складається з окремих частин і глав. Зовні ці частини зв’язані темою дороги: сім мужиків-правдошукачів мандрують по Русі, намагаючись дозволити не дає їм спокою питання: кому на Русі жити добре? І тут звучить один з найважливіших мотивів російського фольклору – мотив мандрівництва

Ще герої російських казок відправлялися шукати загальне щастя, довідатися, є чи воно взагалі – щастя мужицьке. Сам характер поеми також сполучається з російською казкою. Мандрівка некрасовских селян є, по суті, духовною мандрівкою. Перший розділ “Піп” відкривається образом “широкої доріженьки”. Це один з важливих поетичних символів російської літератури, у якому втілена ідея руху, прагнення вперед.

Це образ не тільки життєвого, але й духовного шляху людини. Зустріч із попом у першому розділі першої частини поеми показує, що свого, селянського розуміння щастя в мужиків немає. Мужики ще не розуміють, що питання, хто счастливее – піп, поміщик, купець або цар, – виявляє обмеженість їхніх подань про щастя. Ці подання зводяться лише до матеріальної зацікавленості. Не випадково формулу щастя проголошує піп, а селяни пасивно погоджуються. “Спокій, багатство, честь” – от формула щастя попа

Але його оповідання змушує мужиків над многим задуматися. За життям попа відкривається життя Росії в її минулому й сьогоденні, у різних її станах. Як і в мирян, у священиків лише вище духівництво живе хоро шо. Але не може бути щасливо духівництво, коли нещасливий народ, його годувальник

Все це свідчить про глибоку кризу, що охопила всю країну. У наступній главі, “Сільський ярмарок”, головною діючою особою є юрба, широка й багатолика. Некрасов створює картини, у яких народ сам заговорив, розповів про себе, розкривши найкращі й самі непривабливі риси свого житія

Але у всім: і в красі, і в неподобстві – народ не жалюгідний і не дріб’язковий, а великий, значний, щедрий і В наступній главі, “П’яна ніч”, святковий бенкет до-сгигает кульмінації. Із глибини народного миру з’являється сильний селянський характер, Яким Нагой. Він з’являється як символ трудового селянського життя: “В очей, у рота з-скіпи, як тріщини на висохлій землі”. Некрасов уперше в російській літературі створює реалістичний портрет селянина-трудівника

Відстоюючи працею почуття селянської гордості, Яким бачить суспільну несправедливість стосовно народу. Працюєш один, А ледве робота кінчена, Дивися, коштують три пайовики: Бог, цар і пан! В образі Якима автор показує появу духовних запитів у селян

“Хліб духовний – вище хліба земного”. У главі “Щасливі” все мужицьке царство утягується в діалог, у суперечку про щастя. У їхньому жалюгідному житті навіть крихітна удача вже здається щастям. Але у фіналі глави звучить оповідання осчастливом людині. Це оповідання про Єрмила Гирине просуває дія епопеї вперед, знаменує більше високий рівень народного подання осчастье.

Подібно Якимові, Єрмил наділений гострим почуттям християнської совісності й честі. Давалося б, він має “усе, що потрібно для щастя: і спокій, і гроші, і пошана”. Але в критичну мінуту життя Єрмил цим щастям жертвує заради правди народної й попадає вострог.

У п’ятому розділі першої частини


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Жанрова й композиційна своєрідність поеми “Кому на Русі жити добре”

Categories: Нові твори

Links