Згубність теорії Раскольникова
Ф. Достоєвський належав до числа найбільших російських письменників-реалістів ХІХ ст. Він завоював світове визнання і здійснив великий вплив на розвиток російської і європейської літератури.
Художник трагічного складу, тонкий психолог, він надзвичайно глибоко ввійшов у протиріччя думки, свідомості всього духовного життя сучасної йому людини. У своїх соціально-філософських “романах-трагедіях” Достоєвський з пронизливою щирістю змалював біль і безсилля зневажених “маленьких людей”.
Він написав багато цікавих творів.
Головний герой роману – колишній студент Раскольников Родіон Романович – зображений письменником на крутозламі його долі. Раскольников – бідний студент. Родіону не вистачає грошей навіть
Але лихварка давала дуже мало грошей. Це дратувало Родіона. Довго думаючи, він створює теорію сильної особистості. Раскольников поділив людей на дві категорії: сильних і слабких. При цьому себе відносив до сильних особистостей. Він вирішує вбити стару лихварку і забрати гроші та цінні речі. Ретельно готується до вбивства, обмірковує кожен свій крок, переживає. І ось він це робить: вбиває Альону Іванівну. Але все виходить не так, як він планував. На місці злочину його застає сестра старої – Лізавета. І він вбиває її як небажаного свідка.
Родіону випала тяжка доля. Він страждає за бідних, допомагає їм, але стає вбивцею. Здійснивши злочин, практично покінчивши зі своїми сумнівами: “Чи створіння я тремтяче, чи право маю” – Родіон викреслив себе з життя, гідного людини! Раскольннков мучиться і згодом розуміє, що теорія сильної особистості терпить крах, бо вона хибна. Йому стало страшно жити. Він ховає гроші та цінні речі і не користується ними, бо розуміє, що, вбивши стару, став злочинцем – і тільки.
Раскольннков більше не може страждати, тому зізнається, що злочин скоїв він. Родіон – це сильна особистість і зробив велику помилку. Я гадаю, що вбивство – це не шлях розв’язання проблем. Вирішити складні питання можна було б іншим шляхом, а вбивство – це не вихід!