Засоби психологізму в повісті М. Коцюбинського “Дорогою ціною”

Тлумачення психологізму в українській літературі другої половини XIX століття пов’язане з науковим дослідженням художніх творів. Використання засобів психологічну характеризує постать письменників, кожен з яких має і’пое обличчя, свій почерк, щось таке індивідуально-неповторне, що відрізняє одного від іншого. У центрі уваги письменників-психологів – зображення душевного стану героїв з його протиріччями, труднощами; показ динаміки характеру. динаміки душі як складного процесу, пов’язаного з боротьбою настроїв, з глибокими кризами,

зі зміною одних душевних якостей іншими. Як приклад для підтвердження вище наведених тез можна навести повість М. Коцюбинського ” Дорогою ціною “, прочитання якої спонукає до роздумів, міркувань про такі життєві цінності, як мужність, воля, відданість. Спробуємо окреслити деякі засоби психологізму в повісті.

Перший засіб, який поглиблює характеристику українського селянства та його представників Остапа й Соломії, – авторська ремарка. Ось вона: “…ярмо було накинуте на шию дикому турові, загнаному, знесиленому, але овіяному степовим вітром, із невтраченим ще смаком волі, широких просторів”.

Він, дикий тур ішов у ярмі скорившись силі, але ненависть до самовладців викликала в нього гнів – його очі наливалися кров’ю. Селянство втікало на вільні землі, туди, “де хоч дорогою ціною можна було здобути бажану волю, а ні, що полягти кістками на вічний спочинок”. У цій ремарці багато метафор, кожна з них доповнює, поглиблює головну думку: українське селянство пригноблене, але воно протестує.

Переглядаю твір удруге. Фіксую у своїй пам’яті пейзажі, використані автором. Здається вони живуть і дихають, як люди, створюють той настій, що його переживає герой. Звертаю увагу на те, що описи природи змінюються в залежності від обставин, у які потрапляє герої. Підтверджує мою думку той уривок з повісті, де йдеться про поранення Остапа. Соломія стала свідком цього лиха. Вона хапає Остапа під руку й волоче за собою. “Ноги грузлі по коліна в цмоко-вині, цупкий комиш ламався та бив її по лиці, плутався під ногами, а вона бігла вперед, пройнята жахом. Комиш і морок оживають, вони стають персонажами твору і поглиблюють характеристику Соломії. Звернімося знову до тексту: “А ся пітьма, сей чорний клятий морок. Він оточив її з усіх сторін, слався перед очима, висів над головою, заповзав їй під шкіру, виповняв її всю та гнітив серце”. Для Соломії – це злі вороги. Вони стають на її шляху до щастя з коханою людиною. Характеризуючи темні сили, автор майстерно використовує кольори: чорний, жовтий, сірий і нагромадження дієслів, які надають символічним образам рис живої людини. Сенс кольорів – ще один із засобів психологізму в повісті. Думаю, що не тільки описи природи, але й опис зовнішності героїв відіграють значну роль у розумінні внутрішнього світу персонажів. Соломія, щоб не визнали прохожі її жінкою, вирішила відтяти косу: “Довгі пасма чорних кіс, мов мертви гадюки, тихо зсувалися по плечах додолу і лягали на землю довгими покосами”. Досить своєрідне й синтаксичне оформлення твору: автор в основному висловлює думки простими реченнями. Порівнюючи Твори М. Коцюбинського з творами інших митців, можна стверджувати, що М. Коцюбинський – неперевершений майстер психологізму, а його повість “Дорогою ціною” – один з найкращих творів у літературі кінця XIX – початку XX століття.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Засоби психологізму в повісті М. Коцюбинського “Дорогою ціною”