Загальна характеристика всесвітнього літературного процесу першої половини XX століття
Перша половина XX століття для літератури вирізняється такими тенденціями. Передусім, саме на межі ХІХ-ХХ століть і в першій чеверті XX століття забуяв модернізм, продовжилися традиції символізму (в основному до 1910-х рр.), імпресіонізму, відчутним був вплив неоромантизму, спалахнула й відпала зірка футуризму (передусім у Італії та Росії десь у 1910-20-ті роки); те саме можна сказати й про творчість дадаїстів (1916-1922); насамперед у Франції та Іспанії; сюрреалістів насамперед у Німеччині – експресіоністів і т. д. Саме на початку XX століття остаточно
Так, саме на початку – у першій половині XX століття плідно працювали письменники-реалісти: англієць Д. Голсуорсі (“Сага про Форсайтів”, 1906-1921); американець Т. Драйзер (“Сестра Керрі”, 1900; “Трилогія бажання”: “Фінансист”, 1912; “Титан”, 1914; “Стоїк”,
Починаючи десь із 1920-30-х років безумовного “законодавця мод” у всесвітньому літературному процесі немає. Саме в цей час починається, сказати б, “центонна” епоха його розвитку (див. відповідь на питання № 1 білета № 12). Поруч із реалізмом розвиваються започатковані раніше та виникають нові модерністські напрями та течії: екзистенціалізм (передусім у Франції: Ж. Сартр, А. Камю та ін.); зароджується т. зв. “драма абсурду” (Е. Ионеско, С. Беккет), яка дасть свої сходи вже на початку другої половини XX століття.