“Зображення дворянства в літературі першої половини XIX століття.”

Добутках: це й А. С. Грибоєдов, і А. С. Пушкін. У своїх роботах автори

Виступали проти гноблення простого російського народу дворянами й поміщиками,

А так само проти кріпосного права.

У своїй комедії “Горі від розуму” Грибоєдов показав нам фамусовское суспільство

З вузьким кругозором і смішними ідеалами, прагнучи висміяти їх дурні

Інтереси. Безліч письменників першої половини 19 століття описували дворянство

Не із кращої сторони. А. С. Пушкін у романі “Євгеній Онєгін” розповідає про

Різних типах дворянства:

петербурзьк, московському й помісному, показував

Відсутність у цих людей звички до праці й дозвільний спосіб життя. Для

Петербурзького дворянства характерні суєта й мишурность : “скрізь поспіти

Немудренно.” Люди в Петербурзі проводять час в увеселеньях, переміняючи

Розваги. Головний герой роману Євгеній Онєгін встає після полудня й до

Йому відразу несуть записки із запрошеннями.

Що? Приглашенья? Справді,

Три будинки на вечір кличуть.

Євгеній відвідує театри, бали, а ранком утомлений вертається додому. В

Петербурзі люди зайняті модою, а величезне значення має суспільне

Думка

– “пружина честі – наш кумир!”

У своєму романі Олександр Сергійович показав дворянське суспільство 19 століття,

Причому детально, як життя провінційного народу, так і столичного.

Основна риса провінції – це вірність старовині, нові звички ще не

Встигли дійти до глибинки.

Вони зберігали в житті мирної

Звички милої старовини.

Також, як і в Петербурзі, тут люблять бали, і тому добре поїсти. Їжа

Становить ледве-чи не найважливішу частину сільського життя.

Обряд відомий угощенья,

Несуть на блюдичках варення.

Провінційне життя одноманітне, але вона не лишина практичного змісту, як

У Москві, – вона нудна й порожня, відрізняється консервативністю побуту й вдач,

Обмеженими інтересами.

Усе в них так блідо, равнодушно,

Вони обмовляють навіть нудно.

Письменників першої половини 19 століття дуже хвилювала доля їхньої батьківщини. Н. В.

Гоголь замислювався, запитуючи в ліричних відступах поеми ” Мертві душі “

, – “Куди ж ти несешся Русь?” Він не міг собі й представити, яке майбутнє

Може бути в Росії, якщо в ній править суспільство, де кріпосне право

Є нормальним життєвим явищем. А. С. Грибоєдов і А. С. Пушкін точно

Зобразили вдачі сучасного тоді дворянства. У комедії “Горі від розуму”

Головний герой Чацкий намагається протистояти жорстокому суспільству, але в нього

Нічого не виходить, тому що він один бореться за свої передові погляди,

Прогресивні ідеї, які зовсім не зрозумілі цьому суспільству. Роздуму цих

Двох великих письменників у їхніх добутках змушують подумати читачів.

Зображуючи дворянство, автори намагалися донести до людей їхня суть, вони

Хотіли, щоб народ побачив себе з боку й десь, може задуматися про

Всім происходящем у Росії.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

“Зображення дворянства в літературі першої половини XIX століття.”