Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ За законами природи

За законами природи

Цілком імовірно, що споконвічна віра в чудодійне – закономірний початок того шляху, яким ішло людство, пізнаючи світ. Люди не знали й не могли знати, що навколишня Природа розвивається об’єктивно й закономірно.

Майже за кожним природним явищем наші предки бачили певні невідомі й могутні сили. Було загальноприйнятим, що земля тоді трималася на трьох слонах і черепасі, тварини виростали на деревах, у надрах землі містилося потойбічне царство, у піднебессі літали дракони з вогняними язиками, а саме небо на обрії змикалося із землею.

Що

це – Казки? Ні, це закономірний і неминучий шлях, яким наші пращури йшли до оволодіння знаннями.

Не слід забувати, що наші погляди на світ, його таємниці визначаються загальним рівнем розвитку науки й культури. Сто років тому прояви особливостей психіки людини – сновидіння – поставали у вигляді дійсних представників потойбічних сил, належали до розряду усталених чудес.

Минає час, наука іде вперед, і чудо утрачає ореол незбагненності, свої найістотніші ознаки.

Варто згадати звичайне відтворення звуку. Винайдений Едісоном спосіб його запису на грамофонну платівку демонструвався в цирках,

немов одне із чудес світу. Фонограф характеризувався на афішах не інакше як “незбагненна загадка природи”.

А як же чудеса? Відповідь зрозуміла: потрібно намагатися знайти їх логічне наукове пояснення.

Це, звісно, дуже важко, але процес пошуку, знаходження способів вирішення розкривають перед нами безмірно багату скарбницю уже здобутих людством знань, привчають до логіки наукового мислення, переконують у безмежній пізнаванності світу.

“Знання – сила!” Ці крилаті слова людство збагнуло давно. Мільйони людей жили, не вміючи ні читати, ні писати; покладалися тільки на свій життєвий досвід. Із часом людині, озброєній елементарними знаннями, жилося значно легше. Згодом знання допомогли підкорити, розумно використати силу неба і землі.

Н Ині, коли розвиток цивілізації сягнув небувалих висот, потреба в нових знаннях є очевидною. Тільки глибина знань дає можливість людині чути й бачити за тисячі кілометрів, досліджу вати таємниці океанів, підкорювати космічні атмосфери.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Людина має жити за законами справедливості (за твором “Злочин і кара”) Федір Достоєвський – класик філософської реалістичної літератури. Ця думка приходить сама собою, коли починаєш замислюватися над даною темою. Філософія починається одразу, бо невідомо, який розділовий знак поставити в кінці… Це могло бути й запитальне речення, але відповідь на нього непроста (скільки ж це часу потрібно, щоб розібратися, чи багато людей...
  2. За законами духовності (за кіноповістю “Зачарована Десна”) Самобутність кожного митця визначається насамперед тим, наскільки оригінальною і неповторною є його творчість, наскільки вагомим і примітним є його мистецький внесок у скарбницю духовного життя людства. О. Довженко належить саме до тих митців, оригінальність яких є загальновизнаною і безсумнівною. Вражає його багатогранність таланту, енциклопедичність знань. Письменник від природи мав високорозвинене...
  3. За якими законами живуть у світі Джунглів. Твір за казкою Р. Кіплінга “Мауглі” Закони Джунглів суворі. Виживає найсильніший. За законами Джунглів, наприклад, навіть грізний тигр Шер-Хан не може змінювати місце полювання, нікого не попередивши. Батько Вовк каже, що Шер-Хан і так накоїв багато лиха. Ось і зараз він полює на людину, а це ніяк “не личить мисливцеві”. Закони Джунглів жорстокі навіть щодо самотнього...
  4. Чудо перемоги романтичної мрії над законами буденного світу (за феєрією О. Гріна “Пурпурові вітрила”) Людина сама створює власне життя – з реального та мрії, із бажаного та випадкового. Це її спілкування з навколишнім: або бажання бути таким, як усі, або сліпе підпорядкування законам буття та суспільства, або сміливість стати “білою вороною”, знайти свій шлях. Це модель власного життя – обрання заняття, погляд на майбутню...
  5. Мир природи у творчості М. М. Пришвіна Життя Пришвіна було типове для російської людини, що пережив три війни й революцію. Доля М. М. Пришвіна – це характерна доля російської людини саме тому, що майже завжди щире життя його проходить у тіні. Вона ніколи про себе не заявляє голосно й у той же час є присутнім щомиті в...
  6. Про нерозривну єдність людини й природи Людина протягом свого історичного розвитку прагнула побачити з усіх боків картину миру, пізнати природу, Щоб застосувати її для своїх потреб. Цікавими були погляди наших предків на будову миру, деякі природні явища. Наприклад, у древні часи вважали, що, скільки людей живе на землі, стільки зірок існує на небі, тому що в...
  7. Закони природи і людина ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО § 1. ПРОСВІТНИЦТВО ЯК ЛІТЕРАТУРНА ЕПОХА Закони природи і людина Просвітителі вважали, що природний стан людини – стан свободи, а не свавілля. Людина має підкорятися законам природи: розум навчає, що ніхто не має права загрожувати життю, здоров’ю, свободі, майну іншого. Тому просвітителі виступили проти гноблення народних...
  8. Обожнення природи – основа язичництва Сьогодні, повертаючись обличчям до духовної культури свого народу, ми повертаємося до забутих джерел, які здавна живили його дух, оберігали чистоту душі, Служили добрими охоронцями у повсякденному житті. Наші давні предки Обожнювали природу і вірили в те, що весь світ сповнений добрими і злими духами. Поклоняючись живій природі, українці З особливою...
  9. “Опис природи в романі “П’ятнадцятирічний капітан” Пригодницькі романи видатного французького письменника Жуля Верна насичені захоплюючими подіями, раптовими і несподіваним поворотами сюжетів, їх рушійною силою стають різноманітні пригоди. Одним з найяскравіших прикладів такого роману може служити відомий у всьому світі твір “П’ятнадцятирічний капітан”. Як і в багатьох інших творах письменника, основою сюжету роману стають надзвичайні пригоди –...
  10. Відображення природи у творчості письменників XX століття Протягом сторіч письменники й поети російської літератури піднімають споконвічну проблему – це взаємозв’язок природи з навколишнім світом, з людиною. Тому не випадково Чингіз Торекулович Айтматов у своєму романі “Буранний полустанок” показує головного героя, Єдігея Жангельдіна, на тлі степів, холодних і байдужих до людини. На думку Айтматова, Природа становить основу людського...
  11. Мир ідеальної природи Поезія В. Брюсова мелодійна й загадкова, як сама навколишня дійсність. Всі спроби художника проникнути в таємниці буття залишаються майже безрезультатними. Для щирого творця, уважає Брюсов, не може бути все просто й зрозуміло. Незбагненність миру – основна умова буття художника. Його життя – це прагнення за вічно, що вислизає істиною, та...
  12. Гармонія людини та природи за віршами П. Тичини “Де тополя росте…”, “Гаї шумлять…” Видатний український поет Павло Тичина написав багато віршів, які ввійшли до скарбниці літературної класики. Як поет-новатор Тичина створив цікавий образ ліричного героя, закоханого в природу. Для того, щоб зрозуміти потаємне життя навколишнього ландшафту, треба бути дуже спостережливим. Природа не любить розкривати свої таємниці. Читаючи вірш “Де тополя росте…”, ми стаємо...
  13. “Знання багато місця не займає” У нашому житті є багато приказок і прислів’їв. Іноді люди приділяють їм належну увагу, але буває і так, що певна народна мудрість стає для людини зайвою і непотрібною на практиці. Кожен судить по власному життю й співставляє зміст прислів’їв зі своїм особистим досвідом, який людина отримує за своє життя. Як...
  14. Твір опис природи: Міський парк У кожної людини у рідному місті є свої улюблені місця – тих, куди приходиш, коли сумуєш або коли переповнений радісними почуттями. Про це місце знаєш тільки ти, це місце – тільки твоє, і ти нікому про нього не розповіси, тільки йому ти перевіряєш свої радості й суми. У мене теж...
  15. “Знання – це сила” Не дарма настільки добре в ужиток людини увійшла фраза про те, що знання є силою. Дійсно, з цим навряд чи хтось візьметься сперечатися – сила розуму набагато більше, ніж сила, наприклад, фізична. Якщо подивитися на найвпливовіших людей нашого світу, далеко не завжди вони сильні фізично. У них може бути зайва...
  16. Твір на тему “Чарівний світ природи” Люби природу не як символ Душі своєї. Люби природу не для себе, Люби для неї. (М. Рильський) Природа… Шовковиста травиця манить побродити босими ногами. Ніжне і ласкаве сонечко так і кличе нас засмагнути. Джерельна прозора вода тихоплинної річки приваблює своєю прохолодою. Як же радісно і приємно відчуваєш себе на лоні...
  17. Гармонія людини та природи в ліриці А. Малишка Під осінніми туманними зорями, коли земля ще спросоння І вбирає в себе шелест пташиних крил, проста українська селянка Ольга Остапівна подарувала світу ще одну дитину (їх в сім’ї всього було одинадцятеро), яку охрестили Андрієм. З дитячих літ потяглася рука хлопчика до письма, душа – до краси, а серце – до...
  18. Зображення природи автором “Слова об полицю Игореве&amp Автор “Слова” одним з перших став використати багато літературних прийомів, він застосовував різноманітні художні засоби зображення: гіперболи, метафори, порівняння, епітети, контрасти, уособлення. А які картини природи вводить автор у добуток! Взагалі, у літописах того часу якщо й зустрічався опис природи, те це був нерухомий, мертвий пейзаж, що безпосередньо пов’язаний з...
  19. Найкраще сонце світить у рідній стороні (Точність і лаконізм описів природи, їх роль в оповіданні “Дивак” Гр. Тютюнника) Співцем чудової української природи можна назвати Григора Тютюнника. У його творах чимало майстерних описів краєвидів рідної землі. Письменник тонко підмічає стан навколишнього світу. Через описи картин природи митець передає душевні переживання своїх героїв. Не є виключенням і оповідання Григора Тютюнника “Дивак”. Вже з перших рядків цього невеликого твору ми потрапляємо...
  20. Тема єдності людини та природи в поезіях Лесі Українки Твір на прикладі вірша “Давня казка”. Тема єдності людини та природи завжди хвилювала письменників. Митці кожної епохи, будь-якої країни не залишалися байдужими чи то до суворих гірських пейзажів, чи то до романтики бурхливого океану, чи то до безкраїх степів їхньої рідної землі. У своїй поезії “Давня весна” Леся Українка теж...
За законами природи
«
»