Home ⇒ 📕Твори з зарубіжної літератури ⇒ “За тортури й погибель – я знаю – все приймаю!.. І знову! І знов!..” Ідея “любові-ворожнечі” до життя в поезії О. Блока “Весно, весно, без меж і без краю…”

“За тортури й погибель – я знаю – все приймаю!.. І знову! І знов!..” Ідея “любові-ворожнечі” до життя в поезії О. Блока “Весно, весно, без меж і без краю…”

Олександр Блок ніколи на сприймав життя як даність. Він розумів його як боротьбу реального темного начала і світлого, духовного світу, який відкривається тільки обраним. Ліричні образи його нечіткі, розмиті, грані між окремими відчуттями в поезії здаються стертими. Його поезія діє, як повний місяць на сновиду. Непевність, музичність, алогізм образів дивним чином співвідносяться з емоційністю, яскравістю, інтенсивністю, силою почуттів поета. Вірш “Весно, весно, без меж і без краю…” – це твір, який вирізняється серед інших динамізмом,

радісним настроєм від боротьби, яку приймає ліричний герой. Він приймає життя таким, яким воно є, з його мріями, погрозами недолі й ласкою долі. Світ для нього – “зачакловане царство сліз”, але сміх без ганьби для ліричного героя може розвіяти те царство. Ліричний герой приймає “безсонні за спірками ночі і світання в фіранках життя”, тільки нехай весна заглядає йому в очі і дратує, п’янить приспані почуття. Він приймає і оселі пустих сіл, і морок та бруд міст, “і пекельний невільницький труд”. Поетичний твір – це не біографічний довідник. Рідко можна ототожнювати ліричного героя з поетом,
але в цьому вірші чітко простежується паралель між автором і героєм. (На жаль, переклад деяких рядочків українською мовою дещо неточний, і хочеться навести авторський текст: И встречаю тебя у порога – С буйным ветром в змеиных кудрях, С неразгаданным именем Бога На холодных и сжатых губах… Портрет ліричного героя точно збігається з портретом Блока: чорні кучері, чітко окреслені без усміху губи, виразні холоднуваті очі…. Ліричний герой захищається щитом своєї поезії, своєї відстороненості від усього, що владно і нагло вдирається у його життя. “Я ніколи не кину щита…”, – різко й розпачливо, як зойк, звучать слова героя, але влада мрії зростає над ним, робить його слабким і уразливим. Він здатен зміряти ворожість життя, але Все – ненависть, прокльони, любов: За тортури й погибель – я знаю – Все приймаю!.. І знову!.. І знов!.. Поет – це та величина, яку виміряти стандартними мірками не можна. А Блок стоїть осторонь навіть серед найзагадковіших митців. Придивіться до портрета молодого Блока: прекрасне, горде, одухотворене лице і неначе потойбічний погляд сновиди. Образ лунатика, який ходить у напівсні десь у зачарованих далях і, прокинувшись, змішує у своїх творах побачене там з реальними пристрастями, емоціями, які кипіли у його житті.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Ідея “любові-ворожнечі” до життя в поезії Блока “Весно, весно, без меж і без краю” Олександр Блок ніколи на сприймав життя як даність. Він розумів його як (боротьбу реального темного начала і світлого, духовного світу, який відкриваєся тільки обраним. Ліричні образи його нечіткі, розмиті, грані між окремими відчуттями в поезії здаються стертими. Його поезія діє, як повний місяць. Непевність, музичність, алогізм образів дивним чином співвідносяться...
  2. Філософський зміст образу весни у вірші О. Блока “Весно, весно, без меж і без краю” Філософський зміст образу весни у вірші О. Блока “Весно, весно, без меж і без краю” Вірш “Весно, весно, без меж і без краю” – один із ранніх віршів О. Блока, коли поет, захоплюючись філософією Соловйова, намагався через образи-символи зрозуміти світ і передати його суть у творчості. Образ весни – центральний...
  3. “ВЕСНО, ВЕСНО, БЕЗ МЕЖ І БЕЗ КРАЮ.” – Олександр БЛОК (1880-1921) З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ. Олександр БЛОК (1880-1921) “ВЕСНО, ВЕСНО, БЕЗ МЕЖ І БЕЗ КРАЮ.” Вірш “Весно, весно, без меж і без краю…”, написаний 24 жовтня 1907 p., уходить до циклу “Закляття вогнем і мороком” зі збірки “Фаїна” (1906-1908), яка присвячена Н. Волоховій, акторці Театру Комісаржевської, почуття до якої...
  4. Олександр Блок “Незнайома”, “Весно, весно, без меж і без краю…”, “Скіфи” XX – ПОЧАТОК XXI СТОЛІТЬ Олександр Блок “Незнайома”, “Весно, весно, без меж і без краю…”, “Скіфи” Олександр Блок (1880-1921) – російський поет, драматург, перекладач. Народився 16 (28) листопада 1880 року. Мати Блока – дочка ректора Санкт-Петербурзького університету Андрія Бекетова. Незабаром після народження Олександра мати поета пішла від чоловіка, варшавського юриста...
  5. Мотиви любові до рідного краю в поезії Василя Стуса “А де ж Україна? Все далі, все далі, все далі”, – писав Стус у поезії “За літописом Самовидця”. Але Україна ніколи не була далеко від поета, вона завжди жила у душі митця. Любов до рідної країни була метою його існування. У своїх творах Василь Стус порушував багато різноманітних тем, але...
  6. Весно, весно без меж і без краю – ОЛЕКСАНДР БЛОК О, весна без конца и без краю – Без конца и без краю мечта! Узнаю тебя, жизнь! Принимаю! И приветствую звоном щита! Принимаю тебя, неудача, И удача, тебе мой привет! В заколдованной области плача, В тайне смеха – позорного пет! Принимаю бессонные споры, Утро в завесах темных окна, Чтоб мои...
  7. Ліричний герой поезії О. Блока І. Олександр Блок – поет, наділений божественним даром. ІІ. Особливості ліричного героя О. Блока. 1. Входження Блока в літературу як співця “туманної любові, неземної і піднесеної” (гармонійність віршованої мови, натхенність і вишуканість почуттів ліричного героя в ранніх віршах Блока). 2. Драматична суперечка ліричного героя з вульгарним буржуазним побутом (“Незнайомка” –...
  8. Трагедія життя ліричного героя в поезії Блока Майже ніколи не буває так, щоб поезія не відтворювала якісь моменти життя самого поета. Людина, яка не знала радості Кохання, не пережила гіркоти розчарувань, не відчула злету духу, ніколи не залишить свого сліду в поезії. Прісне, розмірене, спокійне життя, можливо, й може бути цікавим для окремої людини, але митець не...
  9. Трагедія життя ліричного героя в поезії О. Блока “Про доблесті, про подвиги, про славу” Майже ніколи не буває так, щоб поезія не відтворювала якісь моменти життя самого поета. Людина, яка не знала радості кохання, не пережила гіркоти розчарувань, не відчула злету духу, ніколи не залишить свого сліду в поезії. Прісне, розмірене, спокійне життя, можливо, й може бути цікавим для окремої людини, але митець не...
  10. “Моя хата з краю – нічого не знаю” Щодо кожного народу існують певні стереотипи. Причини їх виникнення можуть бути різними, навряд чи нам вдасться назвати всі з них. Але ось звичка називати українців тими, хто постійно вважає, що їх хата з краю, і вони нічого не знають, дуже міцно увійшла в нашу свідомість. Ми чули це, напевно, вже...
  11. “Я знаю все, та тільки не себе…” (“Балада прикмет”) Творчість Франсуа Війона належить до періоду французького Відродження, коли актуальними стали питання не лише пізнання Довколишнього світу, але, насамперед, пізнання людини, її сутності в мінливому суспільному житті. Війона вважають неперевершеним майстром балад. До цього жанру зверталися багато письменників багатьох літератур світу, проте саме Війон залишив у своїй творчій спадщині по-новаторському...
  12. Фольклорні витоки в поезії Г. Гейне “Не знаю, що стало зо мною…” Генріх Гейне в своїй творчості неодноразово звертався до фольклору. Збірка поезій “Книга пісень” за своїм звучанням дійсно нагадує народні пісні. Вірш “Не знаю, що стало зо мною…” входить до циклу “Знову на Батьківщині”. Щоб показати любовні муки ліричного героя автор використав узагальнено-романтичні образи. Насамперед це легендарна красуня Лорелей. Її образ...
  13. Доля рідного краю й українського народу в поезії Івана Франка Вболівання за долю рідного краю і. Франко виніс ще з батьківської кузні, яка була його першим “університетом”. “На лні моїх спогадів, – згадував він потім, – і досі горить маленький, але міцний вогонь. Це огонь із кузні мого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною на далеку...
  14. “Срібна доба” російської поезії, розмаїття літературних напрямів, течій та шкіл у поезії. Трагічні долі митців цієї доби. Життєвий і творчий шлях російського поета Олександра Блока. Символізм його поезій УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас І семестр ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. УРОК № 26 Тема. “Срібна доба” російської поезії, розмаїття літературних напрямів, течій та шкіл у поезії. Трагічні долі митців цієї доби. Життєвий і творчий шлях російського поета Олександра Блока. Символізм його поезій Мета: ознайомити учнів із...
  15. Що я приймаю й що не приймаю в Базарові Трагізм долі Базарова виступає з особою силою на тлі фінальної “простодушної комедії” інших персонажів. Наспіх, як би недбало, малює Тургенєв в епілозі сприятливе існування Кірсанових, мешканців Марьина, і Одинцовій. Своє останнє проникливе слово вимовляє він про Базарове. Урочистим епічним тоном, майже ритмічною прозою, у дусі неквапливих народних сказань, перейнятих схованим...
  16. Тема: Тонкий ліризм поезії Ф. Тютчева. Вірш “Я знаю в праосені пору…” Мета: оЗнайомити учнів із творчістю російського поета Ф. Тютчева; поглиблювати навички аналізу поетичного тексту; розвивати зв’Язне мовлення, творчу уяву; виховувати любов до природи. Обладнання: Портрет Ф. Тютчева; виставка його книг; картини із зображенням російської природи. Аудіо запис музики П. Айковського ” Пори року”. Головна цінність поезій Тютчева – У живому,...
  17. Нев’януча квітка любові у поезії Василя Симоненка Переважно інтимним, на перший погляд, може видатись цикл віршів “Тиша і грім”. При бажанні відшукаємо в ньому і відгомін блоківського обожнення “прекрасної незнайомки”, і подаленілу луну інтимних звірянь О. Олеся, В. Сосюри. Є навіть майже буквальні збіги. Пригадай мо Олесеве “З журбою радість обнялась”. У Симоненка: “І обнявся сміх з...
  18. Любові до краси рідного краю (за поезіями П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри) Упродовж багатьох століть люди намагалися відобразити природу на художньому полотні, фотографіях, у художніх творах. Багато видатних художників, музикантів, письменників, поетів написали безліч творів, в яких описували природу, закликаючи любити її, берегти, захищати від винищення. Серед українських поетів найближчі мені М. Рильський, В. Сосюра, П. Тичина. Кожен з них по-своєму бачив...
  19. “Хотів би жити знов у горах…” (за поезією Джорджа Байрона) “Хотів би жити знов у горах…” (за поезією Джорджа Байрона) Так написав великий англійський поет Джордж Байрон. Аристократ за походженням, успадкував титул лорда. Закінчив аристократичну школу, Кембриджський університет. Це був великий трудівник духу, знав безліч мов, залишив велику літературну спадщину. Цікаво, що батьківщиною поета була Шотландія, країна такої ж романтичної,...
  20. Ліричний герой поезії Р. М. Рільке Ліричний герой поезії Р. М. Рільке І. Імпресіоністський напрям поезії Р. М. Рільке. (Ліричний герой цієї збірки почувається патріотом Чехії. Вірші, що увійшли до цієї книги, навіяні подіями з історії Чехії, чеським фольклором, а також рідним містом Прагою. Ліричний герой прощався з батьківщиною як син своєї землі.) ІІ. Подорож у...
“За тортури й погибель – я знаю – все приймаю!.. І знову! І знов!..” Ідея “любові-ворожнечі” до життя в поезії О. Блока “Весно, весно, без меж і без краю…”
«
»