Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ За що я поважаю Григорія Многогрішного

За що я поважаю Григорія Многогрішного

Сильна духом людина завжди викликає до себе пошану. Вражає те, що двадцятип’ятирічний хлопець, зазнавши стільки лиха у сталінських катівнях, не занепав духом, не втратив природної життєлюбності.

“Спершу зухвало і скажено відбивався, вибухав прокльонами й сарказмом, плював в обличчя – слідчому, а потім лише хекав крізь зуби і мовчав, розчавлений, але завзятий. Його вже носили на рядні, бо негоден був ходити… Він уже конав – але ні пари з уст”. Витоки цієї незламності – у надзвичайно розвинутому почутії людської гідності

і в тому “зоологічному націоналізмі”, що був, за словами енкаведіста Медвина, притаманний Григорію. В цивілізованому суспільстві ці риси сприймаються як найвищі людські чесноти. Ллє Григорій жив у суспільстві, яке силоміць відвели від магістральною шляху розвитку людства.

Письменник майже не вдається до деталей, які конкретизують зовнішність Григорія, натомість він уміло створює у читача враження про Многофішного як фізично довершеного чоловіка. Разом із досвідченими і загартованими у мисливських походах Сірками він витримує важкі фізичні навантаження. Григорій – влучний стрілець, виявляє

добру реакцію при ловлі тигра і виконує при цьому чи не найвідповідальніше завдання.

Про таких героїв кажуть: “супермен”. На перший погляд, Григорій Многогрішний наче повністю відповідає цьому визначенню. Але за своїм духовним складом дуже відрізняється від “стандартних” суперменів з численних фільмів-бойовиків. Для них головними ознаками є фізична сила, мужність та наполегливість у досягненні мети. А наш герой має ще й неабиякий інтелект, гуманність, високу моральність. На мою думку, Григорієві Многогрішному притаманні якості самого письменннка. Постать І. Багряного в українській літературі XX століття мені здасться однією з найяскравіших, викликає щире захоплення.

Роман “Тигролови” було написано в ті страшні часи, коли морок тоталітаризму вкривав 1/6 частину земної кулі. Мабуть, важко було повірити, що настане нарешті світанок. За тих обставин Григорій Многогрішний навряд чи міг залишитися живим. Однак роман сповнений оптимізму. Письменник створює нову художню реальність, у яку читач поринає уявою і всією душею переживає за долю героїв, радіє, коли вони перемагають, долаючи неймовірні труднощі.

Коли перегортаєш останні сторінки роману, в душі залишається не гнітюче почуття безвиході, а, навпаки, віра в те, що морок розвіється. Сучасні юнаки і дівчата, так само, як Григорій Многогрішний і Наталка Сірківна, знають, що тоталітарне суспільство не має майбутнього, бо воно зневажає почуття власної гідності і спрямоване проти людини.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Образ Григорія Многогрішного “Тигролови” – яскравий приклад патріотичного роману епохи нової української літератури. Головний герой твору, Григорій Многогрішний, політв’язень, якого везуть на каторгу. Радянська влада вважає його особливо небезпечним, через це один з головних червоних комісарів особисто перевіряє його присутність на кожній зупинці потяга. Однак ні пильність сторожі, ні тайга на сотні кілометрів...
  2. “Глибока внутрішня порядність Григорія Многогрішного” Григорій Многогрішний – це головний герой роману авторства Івана Багряного під назвою “Тигролови”. Деякі люди обгрунтовано вважають цей роман пригодницьким, оскільки в ньому описані просто-таки неймовірні пригоди деяких людей, які при цьому є українцями. Не можна заперечити цю думку, але в той же час слід неодмінно констатувати і те, що...
  3. Образ Григорія Многогрішного (за романом Івана Багряного “Тигролови”) Лиш той життя і волі гідний, Хто б’ється день у день за них. Гете “Фауст” Образ Григорія Многогрішного із роману Івана Багряного “Тигролови” – один із найяскравіших образів у всій сучасній українській літературі. На початку роману Григорій Многогрішний – один із тисяч в’язнів, пригноблених, безправних, приречених, яких мчав до Колими...
  4. Характеристика образу Григорія Многогрішного за романом І. Багряного “Тигролови” Григорій Многогрішний – герой роману “Тигролови”; образ відчайдушного патріота, створений видатним українським письменником Іваном Багряним. Автор жив у часи, коли радянська влада чинила репресії проти людей, що мали свою думку і не хотіли сліпо коритися новим законам. Іван Багряний у своєму творі правдиво зобразив тодішню ситуацію на Україні. А Образом...
  5. Помста Григорія Многогрішного й християнська етика Уперше оцінював багрянівські тексти з релігійних позицій діаспорний літературознавець Богдан Романенчук, який прокоментував помсту Григорія Многогрішного (роман “Тигролови”) своєму колишньому слідчому Медвину в такий спосіб: “Хоч ми є християни і повинні керуватися в житті християнськими засадами, які кажуть за камінь платити хлібом, та одначе життя таке жорстоке і нехристиянське, що...
  6. Цитатна характеристика Григорія Многогрішного Григорій Многогрішний – головний герой роману І. Багряного “Тигролови”. Він “нікому не відомий, гордий нащадок першого каторжанина Сибіру, правнук гетьмана Дем’яна Многогрішного”, “гордий сокіл, безумний сміливець”, як говорить про нього автор. “Юнак – 25 літ, русявий, атлет, авіатор тчк… Суджений на 25 років тчк… На ймення – Григорій Многогрішний” –...
  7. “Чи завжди сміливі мають щастя?” (образ Григорія Многогрішного у романі І. Багряного “Тигролови”) У житті людини іноді настає така мить, коли виникає бажання зупинити щоденний рух подій та замислитися над сенсом усього, що відбувається навкруги й у власній душі. Світом правлять дві сили – сили Зла і сили Добра. Не тільки світ є ареною боротьби цих стихій, найзапекліша і найголовніша війна відбувається в...
  8. “Чи може людина за будь-яких умов зберегти свою гідність і чи можна назвати Многогрішного супергероєм?” (Тигролови. І. Багряний) Роман Івана Багряного “Тигролови” розповідає читачам про Людину у справжньому її розумінні, про Людину з великої літери. Про Людину, яка свято чтить моральний кодекс своїх предків, про Людину, для якої благородство і честь – це не пусті слова, про Людину, що закохана в життя і має до нього могутнє прагнення,...
  9. Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна Твір за романом В. Барки “Жовтий князь”. Роман В. Барки “Жовтий князь” – перший в українській літературі великий прозовий Твір про голодомор 1933 року. (Василь Барка – український письменник. Переживши страшні роки голодомору 1933 року, після еміграції за кордон написав роман “Жовтий князь” про ці страшні події. Назва роману символічна:...
  10. Дві віри – селянина Мирона Катранника й більшовика Григорія Остроходина Роман В. Барки “Жовтий князь” – перше в українській літературі великий прозаїчний добуток про голодомор 1933 року. Василь Барка – український письменник. Переживши страшні роки голодомору 1933 року, після еміграції за кордон написав роман “Жовтий князь” про ці страшні події. Назва роману символічне: образ “жовтого князя” – це образ демона...
  11. Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Роман В. Барки “Жовтий князь” – перший в українській літературі великий прозовий твір про голодомор 1933 року. (Василь Барка – український письменник. Переживши страшні роки голодомору 1933 року, після еміграції за кордон написав роман “Жовтий князь” про ці страшні події. Назва роману символічна: образ Жовтого князя – це образ демона...
  12. “Тема громадянської війни у творах Григорія Косинки” В оповіданні “Фавст” Григорій Косинка звертається до теми громадянської війни. Як і легендарний Фауст з трагедій Гете, сучасний український “фавст з Поділля” – Прокіп Конюшина – шукає істину. Але це шукання закінчується трагічно, бо головний герой гине в більшовицьких застінках. Громадянська війна – одна з найчорніших сторінок в історії України...
  13. “Кого з однокласників я поважаю і чому?” Рідний шкільний клас запам’ятовується людині на весь залишок свого життя. В рідному класі вона знайомиться зі своїми першими друзями, отримує перші корисні знання про світ і суспільстві. Спілкування в класі завжди буває простим і невимушеним, саме з цієї причини в ньому так швидко з’являються справжні друзі, з якими дуже не...
  14. “Поважаю і захоплююсь комедією “Міщанин-шляхтич” за комедією Мольєра ” Дзеркалом суспільства” називав театр великий письменник-сатирик Жан Батист Мольєр. “Зображуючи людей, ви пишете з натури, – говорив він. – Портрети їх повинні бути схожі, і ви нічого не досягли, якщо в них не впізнають людей вашого століття”. Своїм основним завданням, завданням своєї творчості письменник вважав прагнення “дати на сцені...
  15. “Кого з своїх друзів я поважаю і чому?” У всі часи найбільшу повагу у мене викликали ті люди, які були готові брати відповідальність за себе і всіх тих, хто їх оточує. Далеко не так просто нести відповідальність за самого себе, адже людина надзвичайно часто потрапляє в різні неприємності і стикається з різними проблемами. І вже тим більше набагато...
  16. Ідея “сродної праці” у творах Григорія Сковороди З давніх-давен вдавалися письменники до написання байок, в яких відображали свої суспільно-політичні та морально-етичні погляди, висвітлювали проблеми співжиття людей, осуджували шари суспільства і окремих особистостей, підносили благородні риси людства. Першим в українській літературі до написання байок долучився Григорій Сковорода. Його байки, в яких відображено актуальні проблеми сучасної йому дійсності, вийшли...
  17. “Роздуми Григорія Сковороди на тему людського щастя” Один з найкращих друзів – Сковорода. (Василь Стус) Напевно, на кожного з нас Григорій Сковорода вплинув по-різному. Із самісінького дитинства ми неодноразово чуємо це ім’я, і згодом воно починає просто зберігатися в нашій пам’яті як даність, як належне. Якби ми спитали когось, у чому ж криється талант Сковороди, то всі...
  18. Трагедія Григорія Мелехова в романі М. Шолохова “Тихий Дон” ..Нічого я не розумію… Мені важко в цьому розібратися… Блукаю я, як заметіль у степу… М. Шолохов. Тихий Дон “Тихий Дон” – надзвичайно складний і величний добуток. Майстерність Шолохова полягає в тім, що він відтворює події грандіозної епохи, насичуючи їхніми характерами й долями, торкаючись безлічі тим, мистецьки переплетених між собою...
  19. Літературна праця – справжнє покликання Григорія Квітки-Основ’яненка У кінці XVІІІ – на початку XІX століття в українській літературі вже була поема “Енеїда”, п’єси “Наталка Полтавка”, “Москаль-чарівник” І. П. Котляревського, були гумористичні й сатиричні вірші мандрованих дяків, але ще. не було прозових творів, написаних народною, розмовною мовою. У той час наша література чекала такого письменника, який започаткував би...
  20. Життєвий вир героїв роману Григорія Тютюнника (за романом “Вир”) Роман “Вир” – один з найталановитіших і найемоційніших прозових творів у повоєнній українській літературі. Коли береш до рук книгу, то одразу звертаєш увагу на малюнок на обкладинці: над глибинними плесами звисає віття дерев. Так і спадає на думку: мабуть письменник змальовує не тихі життєві заводі, а вир життя, з усією...
За що я поважаю Григорія Многогрішного
«
»