Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Є така професія… (твір-роздум у публіцистичному стилі)

Є така професія… (твір-роздум у публіцистичному стилі)

Куди діваються померлі вихованці зоопарку? Питання, здавалося б, нетактов­не. Звісно, ховають. Але так відбувається не зо всіма тваринами, що пішли з жит­тя. Тіла деяких з них потрапляють в умілі руки спеціалістів унікальної професії. Колись представників цієї професії називати чучельниками, тобто вони робили чучела. А сучасною мовою такі фахівці називаються таксидермістами.

Унікальний для Слобожанщини промисел – виготовлення чучел – створено при Харківському музеї природи. Головний у цій справі – Сергій Міхнов. Зробле­ні ним

чучела тварин, птахів, риб, плазунів склали найкращу в Україні колекцію чучел музею природи. Найбільшим у цій дивній колекції є чучело білого ведмедя.

Для того щоб добути шкіру тварини, улаштували навіть спеціальну експедицію у і к ід ну частину Арктики.

Одне з найулюбленіших чучел Міхнова – бура рись. Чучело виготовлене із шстосуванням авторських винаходів. Основа для нього відлита з пінопласту. Ще одне чучело, яким майстер пишається, мавпа-гусар. Складність роботи над ним ішпягала в тому, що довелося мати справу зі старою шкірою тварини, що багато років пролежала у сховищі. Проте чучело має вигляд

дуже природній, та ще й ви­конане в досить складній позі.

Робота чучельника дуже складна. Адже гарний таксидерміст, за словами Сер­пи Міхнова, має бути і скульптором, і художником, і зоологом, і анатомом, і хі­міком…

Чучельник має бути дуже спостережливим, щоб експонати вийшли якомога природнішими. Для цього Сергій Міхнов часто буває у зоопарку, спостерігає, як поводяться тварини, запам’ятовує їхні пози, звички. Крім того, не завадить любов до тварин, до усього живого, наполегливість у праці, терпіння.

Початку роботи над кожною твариною передує нарада спеціалістів музею при­роди. Вони вирішують, як виглядатиме експонат, у якій позі буде відбито черго­вого представника тваринного світу, який “вираз” морди варто йому передати. Гільки після цього, одержавши вичерпну інструкцію, таксидерміст береться до роботи.

У грамотно зробленого чучела фактично немає “терміну зберігання”, вважає < сргій міхнов. у музеї природи і зараз виставлені експонати, яким понад сто ро­ків.

Багатьом своїм друзям на свята Сергій дарує фірмові подарунки – чучела. Але V себе вдома тримає тільки живих вихованців – декілька яскравих екзотичних птахів і двох удавів. Не було ніколи чучел удома і в його батька – завзятого мис – нивця. Саме від батька Сергій успадкував любов до тварин, до природи.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Твір – роздум у публіцистичному стилі “Ліс у житті людини” “Земля! Скільки усього є на ній. Це і моря, океани, річки, озера, тварини й птахи, скільки зелені різноманітної! А яка неповторна краса лісу! Ще з дитячих років мені подобалося бувати у ньому. Часто бігала туди, прислуховувалась до шелесту листя, коли воно з вітром розмовляло, вдихала аромат лісових квітів. А яку...
  2. Мій батько (твір-роздум у публіцистичному стилі на морально-етичну тему) Кого здивуєш березою? Ми проходимо повз берези, іноді навіть не помічаючи їх. Береза – постійний супутник нашого життя. Вона, радісна і ошатна, має у своєму одязі два головних кольори рідної природи – зелень луків і білизну засніжених полів. І як же їй личать ці два кольори! Мій батько – художник....
  3. Навіщо передплачувати газету? (Твір-роздум у публіцистичному стилі) У нашому під’їзді дев’ятиповерхового будинку на першому поверсі цілих три рили поштових скриньок -. по скриньці на кожну квартиру. Я люблю дивитися, нк поштар спритно розкладає по скриньках кореспонденції. Довго біля скринь не римується. Лічені сім’ї передплачують газети, рідко хто одержує листи – дедалі більше люди телефонують одне одному –...
  4. Не шкодуйте часу на добрі справи! (Твір-роздум у публіцистичному стилі) У сучасному світі існує багато доброчинних організацій – це люди, сповнені ентузіазму та бажання допомогти, насправді благородні люди. Завдяки їхній ді­яльності кожен може подарувати щось дитині, яка виховується в інтернаті, допо­могти грошима тяжкохворому, внести власну часточку до будівництва пам’ятника чи лікарні. Як часто люди гак занурюються у власні справи, власні...
  5. Ліс – зелене багатство (твір-роздум на екологічну тему у публіцистичному стилі) На осінніх канікулах ми з батьками виїхали за місто. Ліс вже не гомонів, як раніше, тільки зрідка цвірінькали синиці та невгамовно стукотів дятел. Після перших серйозних заморозків листя померкло і з дерев’яним стуком падало на мерзлу землю. Ми заглибилися в ліс. Переступаючи через повалені вітром дерева, ми з мамою відстали...
  6. Людина повинна відповідати за все на Землі (твір-роздум на морально-етичну тему в публіцистичному стилі) ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Людина повинна відповідати за все на Землі (твір-роздум на морально-етичну тему в публіцистичному стилі) За що відповідає людина? За все, що відбувається на нашій планеті, чи за щось дуже невелике? У романі Роні “Боротьба за вогонь” розповідається про життя стародавніх людей. Плем’я довірило хлопчику охороняти і...
  7. Проблеми, пов’язані з конфліктами (твір-роздум на морально-етичну тему в публіцистичному стилі) Відколи існує людство – були конфлікти, були війни. Причини кожного випадку начебто називають різні, але легко переконатися в тому, що насправді причина одна й та ж – неповага до інших людей, бажання панувати й підкоряти собі, утверджуючи свою зверхність. Мені невідомий жодний факт конфлікту, який стався через якесь непорозуміння. Бувають...
  8. Наші зелені друзі (твір у публіцистичному стилі на суспільну тему) Земля! Яка вона розкішна, безмежна, багата! Скільки всього є на ній. Це і моря, океани, річки, озера, тварини і птахи. А скільки зелені різноманітної. Саме про зелених друзів, про моє ставлення до них я хочу написати. Ще з дитячих років мені подобалось бувати в лісі. Часто бігала туди, прислуховувалась до...
  9. Роздум на морально-етичну тему в публіцистичному стилі З тих пор, що існує людство, завжди були конфлікти, були війни. Причини кожного випадку нібито називають різні, але легко переконатися в тім, що насправді причина та сама – неповага до інших людей, бажання панувати й підкоряти собі, затверджуючи свою перевагу. Мені невідомий жоден факт конфлікту, що відбувся б через якесь...
  10. Проблеми екології і ми (твір у публіцистичному стилі на суспільну тему) План I. Ставлення до природи є усвідомленням рідної землі. II. Наш спільний дім – Земля. 1. З пошаною до природи. 2. Земля не вибачає байдужості. 3. Наслідки безгоснодарського ставлення до природи. III. Зберегти землю для нащадків – обов’язок кожної людини. Усвідомлення батьківщини до кожного з людей приходить по-своєму. Але приходить...
  11. Твір у публіцистичному стилі на суспільну тему В ім’я майбутнього. Сьогодні не тільки багато говорять, але й намагаються зробити, щоб Україна стала правовою державою. Уже є загальновизнаним положення про те, що саме дотримання прав людини лежить в основі формування правової, демократичної держави: не може бути правовою держава, не будучи демократичною і навпаки. Скажімо так: правова держава є...
  12. Твір (за складним планом) у публіцистичному стилі Яким я бачу світ План: 1. Наш світ великий і цікавий. 2. Людина змінює світ: а) постійне пізнання оточуючого; б) проблеми сучасності; в) світ духовності. 3. Я хочу, щоб світ нагадував квітучий сад навесні. Наш світ безмежний. Щодня дізнаємося пре нього багато цікавого: звідки сходить сонце і чому зиму змінює...
  13. Твір у публіцистичному стилі “суспільство у якому я хочу жити” В нашому суспільстві зараз багато несправедливості та жорстокості. Я вважаю, що це не може продовжуватися ще тривалий час. Вірю – все зміниться. Я хотів би жити у небайдужому до чужого болю світі, де кожна людина прагне допомогти слабкому. Ті. що більш заможні повинні допомагати з працевлаштуванням бідним, піклуватися про самотніх....
  14. Яким я бачу світ (Твір (за складним планом) у публіцистичному стилі ) Наш світ безмежний. Щодня дізнаємося про нього багато цікавого: звідки сходить сонце і чому зиму змінює прекрасна весна, скільки країн на земній кулі і чому люди мають різний колір шкіри, як був підкорений космічний простір і коли виникли перші поселення людей. Ми запам’ятовуємо величезний об’єм інформації. Саме це дає підстави...
  15. Мій родовід. Твір у публіцистичному стилі на патріотичну тему У нашій домашній бібліотеці є унікальне видання – ілюстрований додаток до журналу “Нива” в коленкоровій палітурці, видане у Санкт-Петербурзі 1901 року. Це – сімейна реліквія, яка переходить від одного покоління нашого роду до іншого. У додатку до журналу “Нива” зібрані свідчення про найважливіші події життя російського суспільства в XІX столітті...
  16. Твір про мистецтво у публіцистичному стилі Мистецтво завжди було предметом гарячих дискусій у суспільстві незалежно від його національної приналежності. Це, по-перше, продиктовано універсальним сенсом самого мистецтва як явища, а по-друге, цей вид людської творчості має великий суб’єктивний аспект, адже кожна людина по-різному сприймає те саме явище. Мистецтво змінюється з плином часу. Навіть краще сказати, що мистецтво...
  17. Молодь і сучасність (твір у публіцистичному стилі на суспільну тему) План I. Історію вершать молоді. II. Молодь на передньому краї життя. 1. Гідні приклади попередників. 2. Молодь і демократизація країни. 3. У вирі політичного життя. 4. Вплив молоді иа духовність суспільства. 5. Долаючи перешкоди… III. Без сучасного не буває майбутнього: Зображуючи портрет сучасника, я завжди уявляю молоду людину. Хоча старше...
  18. Дитячий майданчик у дворі (твір-розповідь у публіцистичному стилі) У кожному дворі є свої таланти, хтось чудово грає на музичному інструменті, хтось співає, а у когось талант у виготовленні теслярських виробів. Про дивовижні здібності старожилки нашого двору Анастасії Павлівни ми дізналися кілька років тому. Пеньки від зрублених давно дерев, які псували настрій мешканцям, почали перетворюватись на казкові персонажі. Анастасія...
  19. З вірою в майбутнє (твір у публіцистичному стилі) Майбутнє… Омріяне, бажане, сповнене надій та сподівань. До нього нас безупинно несуть потоки ріки життя. Майбутнє кожного з нас переплітається, як дівоча коса, і створює майбутнє України. Та чи можливим є майбутнє без минулого та сьогодення? Ні, саме на них, це­глинка за цеглинкою, вибудовується майбутнє. Та, на жаль, дуже часто...
  20. Сучасний Микола Куліш (відгук про твір мистецтва у публіцистичному стилі) Перший у Харкові молодіжний драматичний “Театр 19” довго торував шлях у велике мистецтво. Нині він теж не відзначений якимись державними нагородами, але є одним із найпопулярніших драматичних театрів Харкова. Придбати квитка на спектакль за кілька годин до початку вистави – річ неможлива, бо всі знають, що квитки слід замовляти хоча...
Є така професія… (твір-роздум у публіцистичному стилі)
«
»