Роздум на морально-етичну тему в публіцистичному стилі

З тих пор, що існує людство, завжди були конфлікти, були війни. Причини кожного випадку нібито називають різні, але легко переконатися в тім, що насправді причина та сама – неповага до інших людей, бажання панувати й підкоряти собі, затверджуючи свою перевагу. Мені невідомий жоден факт конфлікту, що відбувся б через якесь непорозуміння

Трапляються звичайні війни як прояв державної політики, коли по обидва боки гинуть люди. А скільки “війн” відбувається в житті кожної людини, породжених брутальністю, зневагою, приниженням. Такі “війни”

ми називаємо побутовими конфліктами. Добре, що в деяких школах дітей учать вирішувати конфлікти ненасильницьким способом, а шляхом розмов, бажанням пояснить, одним словом, – шляхом переговорів. А як же бути тим, кого в школі цьому не вчать? І ще іноді й самі вчителі бувають стороною конфлікту?

На моє глибоке переконання, про рішення конфліктів необхідно писати всюди: в Інтернеті, у молодіжних газетах або журналах, розвішувати плакати, кидати в поштові скриньки листівки на зразок реклами. А всіх без винятку вчителів потрібно навчити науки конфликтологии. Оскільки конфлікт, в основі якого лежить

жорстокість і небажання розуміти інших, може обидві сторони зробити такими ж жорстоких і несправедливими щодо інших людей. Справа в тому, що часто скривджена людина алчет мести, а це штовхає до нових і нових конфліктів. Такі виснажливі моральні “війни” просто спустошують людини й роблять її черствої й байдужою кокружающим.

У конфліктах не буває переможців, програють обидві сторони, який би не була причина конфлікту. Наприклад, на додаток до того, що було сказано вище, треба б над входом до школи повірити плакат: “Моя воля закінчується там, де починається воля іншої людини”. Може, після цього конфліктів би стало менше, зокрема вшколах.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Роздум на морально-етичну тему в публіцистичному стилі