Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Дитячий майданчик у дворі (твір-розповідь у публіцистичному стилі)

Дитячий майданчик у дворі (твір-розповідь у публіцистичному стилі)

У кожному дворі є свої таланти, хтось чудово грає на музичному інструменті, хтось співає, а у когось талант у виготовленні теслярських виробів. Про дивовижні здібності старожилки нашого двору Анастасії Павлівни ми дізналися кілька років тому. Пеньки від зрублених давно дерев, які псували настрій мешканцям, почали перетворюватись на казкові персонажі. Анастасія Павлівна, мавши масляні фарби, розмалювала пні, та так, що один із них перетворився на Лісовика, інший – на Кощія. Один із пеньків вона прикрасила солом’яним капелюхом, і з’явився

Незнайка, а ще один пеньок почав нагадувати вулик, здавався, ось-ось звідти вилетить рій бджіл. Поряд із пеньком жінка насипала гравію, у ньому з’явилися глиняні бджоли. Анастасія Павлівна створила їх своїми умілими руками. Малеча охоче грає цими фігурками, і треба сказати, ставиться до них дуже обережно. Жодного творіння Анастасії Павлівні не зникло.

Мешканцям сподобалася ідея жінки перетворити двір на казку. Вони із захопленням почали допомагати їй. Так від одного казкового куточка до іншого пройшли кумедні звивисті стежинки, викладені камінцями, яких розфарбували у різні кольори.

З’явився

у дворі навіть дерев’яний місток. Його змайстрували з підручного матеріалу наші батьки – Михайла Бондаренка, Андрія Швеця й мого. По обидва боки містка – квітники. Спустилися з містка і за кілька кроків по стежці потрапили у альтанку. Вона також зроблена руками мешканців. Посеред альтанки – маленький стіл, за яким граються діти, а стіни альтанки оперізують полиці. На них хлопці та дівчатка поставили свої улюблені іграшки, які принесли з дому. Тут і ведмедики, і лисиці, й кошеня. Хтось залишив книжку з картинками, а хтось – коробку з олівцями. Так звичайна дворова альтанка знайшла домашній затишок. І що дивно: охороняти це багатство не потрібно. Приходячи наступного дня в альтанку, діти знаходять все на своїх місцях.

По обидва боки біля входу у незвичайну альтанку мешканці на чолі з дідом Іваном, якому нещодавно виповнилось вісімдесят п’ять років, посадили берізки. І стоять вони, немов вартові. А саму альтанку обсадили диким виноградом. І звісно, стало чисто біля під’їздів, та й у самих під’їздах панують чистота і затишок.

– Ось як краса виховує людину, – сказав дід Іван.

А Анастасія Павлівна виношує ідею створити у дворі невеличкий горіховий сад.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4.33 out of 5)

Схожі твори:

  1. Вечір у дворі нашого будинку (твір-розповідь) Вечори в нашому будинку в будень і вихідні мало чим відрізняються один від одного. У теплий час року хлопчиська грають у футбол на спортмайданчику, що обладнаний посередині двору. Малята проводять час на гойдалках, у пісочниці. Лавочки біля під’їздів – традиційне місце відпочинку жінок літнього віку. Але є в дворі заповітне...
  2. Твір у публіцистичному стилі на суспільну тему В ім’я майбутнього. Сьогодні не тільки багато говорять, але й намагаються зробити, щоб Україна стала правовою державою. Уже є загальновизнаним положення про те, що саме дотримання прав людини лежить в основі формування правової, демократичної держави: не може бути правовою держава, не будучи демократичною і навпаки. Скажімо так: правова держава є...
  3. Наші зелені друзі (твір у публіцистичному стилі на суспільну тему) Земля! Яка вона розкішна, безмежна, багата! Скільки всього є на ній. Це і моря, океани, річки, озера, тварини і птахи. А скільки зелені різноманітної. Саме про зелених друзів, про моє ставлення до них я хочу написати. Ще з дитячих років мені подобалось бувати в лісі. Часто бігала туди, прислуховувалась до...
  4. Твір у публіцистичному стилі на тему “Справжнє кохання” “Я тебе кохаю” – ці слова, мабуть, хоче почути кожна людина. Кожен хотів би, щоб його кохали. А ще – кожен хотів би, щоб на його власне кохання інші люди відповідали взаємністю. Щоб прийняли та почули його слова “Я кохаю…” Кохання – це почуття глибокої сердечної прихильності до іншої людини....
  5. Твір у публіцистичному стилі “Світ потребує милосердя” Вмикаєш телевізор, відкриваєш газету чи інтернет-сторінку з новинами – та одразу псується настрій. Бо гарних новин там майже ніколи не знаходиш, а читаєш про нещастя, несправедливість, жорстокість, біль. І вже навіть не дивуєшся, бо якось звик до того, що так воно є. І виникає лише одне бажання – це убезпечити...
  6. Навіщо передплачувати газету? (Твір-роздум у публіцистичному стилі) У нашому під’їзді дев’ятиповерхового будинку на першому поверсі цілих три рили поштових скриньок -. по скриньці на кожну квартиру. Я люблю дивитися, нк поштар спритно розкладає по скриньках кореспонденції. Довго біля скринь не римується. Лічені сім’ї передплачують газети, рідко хто одержує листи – дедалі більше люди телефонують одне одному –...
  7. Мій родовід. Твір у публіцистичному стилі на патріотичну тему У нашій домашній бібліотеці є унікальне видання – ілюстрований додаток до журналу “Нива” в коленкоровій палітурці, видане у Санкт-Петербурзі 1901 року. Це – сімейна реліквія, яка переходить від одного покоління нашого роду до іншого. У додатку до журналу “Нива” зібрані свідчення про найважливіші події життя російського суспільства в XІX столітті...
  8. Твір (за складним планом) у публіцистичному стилі Яким я бачу світ План: 1. Наш світ великий і цікавий. 2. Людина змінює світ: а) постійне пізнання оточуючого; б) проблеми сучасності; в) світ духовності. 3. Я хочу, щоб світ нагадував квітучий сад навесні. Наш світ безмежний. Щодня дізнаємося пре нього багато цікавого: звідки сходить сонце і чому зиму змінює...
  9. “Рідна мати моя…” (твір у публіцистичному стилі на морально-етичну тему) План I. Мати – пайсвятіша серед людей. II. Приклад для наслідування. 1. Стосунки в нашій родині. 2. Затишна оселя. 3. Сюрприз для мами. III. Це мені під силу. У кожної людини є власні моральні цінності, найсвятіші речі і поняття. І одна з таких цінностей – любов до матері. Не даремно...
  10. Паросток дав притулок клен. Твір у публіцистичному стилі Дорога від будинку до моєї школи лежить через сквер. Особливо подобається мені кленова алея. Високі старі клени. Улітку під ними густа тінь, провесною земля тут засіяна дрібними квіточками лимонного кольору, які видають ледь кислуватий приємний аромат. А восени клени особливо гарні. Як підходить їм яскраво-жовтий одяг! У місячному сяйві або...
  11. Твір у публіцистичному стилі на суспільну тему “Яким я бачу майбутнє своєї вітчи” Яким я бачу майбутнє своєї Вітчизни Якби мене запитали, яким я бачу майбутнє своєї Вітчизни, я би відповіла, що щиро вірю в прекрасні перспективи України. Хтось може заперечити, що сучасний економічний стан, різноманітні політичні негаразди та низький рівень національної свідомості створюють не надто сприятливі умови. Та хіба майбутнє вже почалось?...
  12. Проблеми екології і ми (твір у публіцистичному стилі на суспільну тему) План I. Ставлення до природи є усвідомленням рідної землі. II. Наш спільний дім – Земля. 1. З пошаною до природи. 2. Земля не вибачає байдужості. 3. Наслідки безгоснодарського ставлення до природи. III. Зберегти землю для нащадків – обов’язок кожної людини. Усвідомлення батьківщини до кожного з людей приходить по-своєму. Але приходить...
  13. Ліс – зелене багатство (твір-роздум на екологічну тему у публіцистичному стилі) На осінніх канікулах ми з батьками виїхали за місто. Ліс вже не гомонів, як раніше, тільки зрідка цвірінькали синиці та невгамовно стукотів дятел. Після перших серйозних заморозків листя померкло і з дерев’яним стуком падало на мерзлу землю. Ми заглибилися в ліс. Переступаючи через повалені вітром дерева, ми з мамою відстали...
  14. Людина повинна відповідати за все на Землі (твір-роздум на морально-етичну тему в публіцистичному стилі) ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Людина повинна відповідати за все на Землі (твір-роздум на морально-етичну тему в публіцистичному стилі) За що відповідає людина? За все, що відбувається на нашій планеті, чи за щось дуже невелике? У романі Роні “Боротьба за вогонь” розповідається про життя стародавніх людей. Плем’я довірило хлопчику охороняти і...
  15. Є така професія… (твір-роздум у публіцистичному стилі) Куди діваються померлі вихованці зоопарку? Питання, здавалося б, нетактов­не. Звісно, ховають. Але так відбувається не зо всіма тваринами, що пішли з жит­тя. Тіла деяких з них потрапляють в умілі руки спеціалістів унікальної професії. Колись представників цієї професії називати чучельниками, тобто вони робили чучела. А сучасною мовою такі фахівці називаються таксидермістами....
  16. Твір про мистецтво у публіцистичному стилі Мистецтво завжди було предметом гарячих дискусій у суспільстві незалежно від його національної приналежності. Це, по-перше, продиктовано універсальним сенсом самого мистецтва як явища, а по-друге, цей вид людської творчості має великий суб’єктивний аспект, адже кожна людина по-різному сприймає те саме явище. Мистецтво змінюється з плином часу. Навіть краще сказати, що мистецтво...
  17. З вірою в майбутнє (твір у публіцистичному стилі) Майбутнє… Омріяне, бажане, сповнене надій та сподівань. До нього нас безупинно несуть потоки ріки життя. Майбутнє кожного з нас переплітається, як дівоча коса, і створює майбутнє України. Та чи можливим є майбутнє без минулого та сьогодення? Ні, саме на них, це­глинка за цеглинкою, вибудовується майбутнє. Та, на жаль, дуже часто...
  18. Земля і хліб. Твір в публіцистичному стилі Хто ж пожаліє природу, як не земля? Хто ж пожаліє землю, як не людина? Н. Гавриленко: Земля! Саме тепер вона, оброблювана багато століть плугами й машинами, зорана і розрита, переміряна безкінечними дорогами й залізничними коліями, потребує нашої турботи. Тепер, змучена й спрацьована, волає вона до нас про допомогу. Хто захистить...
  19. Житиме село (твір у публіцистичному стилі) Зимові канікули я провів у селі Сніжкове. Там живуть родичі мого батька, які запросили нас у гості. В цьому селі я неодноразово бував улітку, а ось взимку – вперше. Коли ми приїхали сюди зараз, я навіть розгубився: я не впізнав знайомого села. Влітку воно потопає в зелені. Дерева ніби тіснять...
  20. Спілкування – це наука або мистецтво? (Твір у публіцистичному стилі) Думаю, що кожний на питання: чи вмію я спілкуватися, – відповість так: “Скільки живе людина, стільки він учиться”. Знань ніколи не буває багато. А знання язикового етикету характеризують загальний рівень інтелекту й структури особистості. З питань культури спілкування написано чимало досліджень, мовознавцями, психологами, ученими різних наук. Чому ж цьому питанню...
Дитячий майданчик у дворі (твір-розповідь у публіцистичному стилі)
«
»