Home ⇒ 📕Твори на задані теми ⇒ “Яку культуру треба взяти у майбутнє”

“Яку культуру треба взяти у майбутнє”

Наше сучасне життя не стоїть на місці, воно швидко удосконалюється і змінюється. Здавалося б, що нові напрямки і задачі розвитку суспільства, нові політичні і культурні процеси, нові надбання науки і техніки, мали б остаточно відокремити сьогодення від минулих часів, поховати усю нашу історію під попелом років. Але минуле ніколи не порине у забуття, ніколи не загине, адже у кожної країни, у кожного народу є те безцінне, що ніколи не зникне. Не зміниться спосіб життя, спосіб мислення, звичаї, традиції і культура. Саме це і є містком, який з’єднує

наше минуле, наше сьогодення і наше майбутнє.

Ніхто не стане сперечатися з тим, що з часом і культура, і звичаї змінюються, вони позбавляються застарілих деталей і забобонів, набувають нових, сучасних рис. Але у будь-якому випадку наша рідна культура була, є і залишиться індивідуальною і ніколи не стане схожою на культуру інших країн і народів.

Добре відомо, що кожен народ, кожна нація мають свої свята і обряди, свої традиції і звичаї, становлення яких відбувалося не одно століття. Саме за цими ознаками і прикметами розпізнається український народ як в минулому, так і в наші часи. Саме це – ті неписані

закони, якими керуються наші співвітчизники у загальнонаціональних і повсякденних справах. Тож святкова і звичаєва спадщина, а також – українська мова, це те, що я обов’язково узяв би з собою у майбутнє. Адже ці ознаки здатні об’єднувати окремих людей у народ.

Коли ми говоримо про зв’язок минулого нашої країни з нашим майбутнім, не можна не згадати ще одну важливу складову – українську літературу. Література не тільки зберігає, а й передає майбутнім поколінням етичні цінності, мораль, традиції і досвід минулого українського народу. Література значно розширює горизонти наших знань, збагачує наш внутрішній світ. Справжніми дітьми своєї країни і свого народу можуть бути тільки українці, виховані на видатних творах української літератури.

У кожного народу є своя література і своя культура, яка виховує у людини саме ті риси, які притаманні тій чи іншій нації. Культура є настільки важливою частиною суспільного побуту і повсякденного життя кожного з нас, що повинна займати місце не тільки у сьогоднішньому нашому житті, а й у житті наших нащадків. І щоб цей уявний часовий міст між минулим і майбутнім України не зник, справжні сини та доньки повинні знати і пам’ятати історію, культуру своєї країни, видатних співвітчизників, а також учити цьому своїх дітей і узяти усе це з собою у майбутнє.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. “Яку культуру я би взяв у своє майбутнє?” У сучасному світі продовжує існувати велика кількість цікавих культур. Деякі з них з’явилися не так давно, інші є історичними та мають довге коріння з самої далекої давнини. Але далеко не кожна культура живе протягом тривалого відрізку часу. За час існування людини багато культур виникало, але і пізніше вмирало або припиняло...
  2. “Майбутнє треба не передбачати, а творити” Людей можна поділити відразу на кілька категорій. Деякі з нас хотіли б знати, що їх чекає в майбутньому, інші ж воліють приймати все таким, яким воно є, тобто, поступово, вони керуються приказкою “всьому свій час”. Втім, жодна з цих категорій не може дізнатися, що її чекає у майбутньому, з точністю....
  3. Часовий міст між минулим та майбутнім України Життя не стоїть на місці, воно швидко змінюється, удосконалюється. Здавалося б, нові надбання науки і техніки, нові культурні та політичні процеси, нові задачі та напрямки розвитку мали б остаточно відокремити наш час від минулих століть, поховати те, що було, під попелом літ. Однак насправді минуле ніколи не загине, не порине...
  4. Про культуру мовлення українців Я вважаю, що на сучасному етапі питання культури мовлення особливо гостро постає перед молоддю. Рівень мовної культури сприяє вихованню всебічно розвиненої особистості, громадянина незалежної України. Ми захоплюємось історією своєї держави, її символами, способом життя українського народу, його культурою. Через твори художньої літератури ми вивчаємо менталітет українців, характерними рисами яких є...
  5. Людина створила культуру, а культура – людину З давніх-давен людина прагнула зробити своє життя і дійсність навколо себе кращими, шукала красу і гармонію, милувалася, якщо знаходила, і сумувала, коли втрачала. Вже перша людина мала відчуття прекрасного. Намагаючись прикрасити себе, вона розмальовувала тіло та обличчя, прихильно ставилася і до татуювання. Прикрашала людина і свою “домівку”, розмальовуючи стіни. Спливали...
  6. З вірою в майбутнє (твір у публіцистичному стилі) Майбутнє… Омріяне, бажане, сповнене надій та сподівань. До нього нас безупинно несуть потоки ріки життя. Майбутнє кожного з нас переплітається, як дівоча коса, і створює майбутнє України. Та чи можливим є майбутнє без минулого та сьогодення? Ні, саме на них, це­глинка за цеглинкою, вибудовується майбутнє. Та, на жаль, дуже часто...
  7. Світове значення візантійської культури та її вплив на культуру Київської Русі Світове значення візантійської культури важко переоцінити. Саме Візантія зберегла протягом Середньовіччя греко-римську культурну основу і вже цим підготувала розвиток гуманізму епохи Ренесансу. І хоча в ХІ ст. християнська церква розпалася на західну – римсько-католицьку і Східну – греко-православну (1054 р.), і Візантія належала до Східної зони, саме візантійська культура мала...
  8. “В якому телевізійному проекті я би хотів взяти участь?” Вже протягом великої кількості часу найбільш популярним і доступним засобом для розваги людини є телебачення. При цьому у працівників телебачення не закінчується уява і винахідливість – вони придумують все нові і нові проекти, щоб порадувати і розважити своїх глядачів. Немає нічого дивного в тому, що при всіх цих умовах людина,...
  9. Твір на тему “Майбутнє моєї країни” Нещодавно я замислився: а яким буде майбутнє моєї країни? Цікаве питання. Та відповісти одразу на нього складно. Щоб дати відповідь на нього та детальніше в ньому розібратися, я вирішив заглянути спочатку у минуле нашої країни. Екскурс в історію України почався для мене з давньої легенди про заснування міста Києва трьома...
  10. “Майбутнє моєї держави залежить і від мене” Важко уявити собі сучасну людину, яка живе поза суспільством. Кожному хочеться бути затребуваним, почутим, зрозумілим. Які б матеріальні блага не манили людину, все-таки найвищою цінністю залишається визнання суспільством його потрібності. Коли втрачається відчуття корисності та потрібності своєї праці, будь то навчання, фізичної або інтелектуальної діяльності, людина втрачає сенс життя. Відчувати...
  11. Твір на тему “Нам треба берегти наш дім – Землю” Прокиньтесь, люди! Опам’ятайтесь, люди! Земля жива кричить од болю! Рятуйте Землю. Планету. Зону. Землі не буде, і нас не буде! Сьогодні ці тривожні рядки звучать для кожного з нас як сполох, як заклик, як наказ і нинішнім поколінням, і майбутнім, і всьому людству. Поняття Земля для всіх нас нерозривно пов’язане...
  12. З минулого – у майбутнє У Києві між Хрещатиком і Пушкінською, на Прорізній, є сквер-хутірець, де навесні цвітуть яблуні, а влітку – соняхи. Тут можемо побачити два бронзові пам’ятники: ближче до Хрещатика – літературному герою Паніковському, а трохи далі від нього – режисеру Лесю Курбасу. Це цікавий пам’ятник: права рука Курбаса повернена до грудей так,...
  13. Яким я уявляю майбутнє України ні В ріднім краї я чути бажаю… Леся Українка Так хочеться іноді зазирнути в майбутнє… Проте навіть могутній людський розум та вмілі руки досі не створили машину часу, за допомогою якої можна бу­ло б здійснити найбажанішу подорож. Та є в людини те, що перевищує навіть гострий кмітливий розум і неймовірну...
  14. “Яким ви уявляєте майбутнє людства” Всі люди діляться на дві категорії: оптимістів і песимістів. І відповідно, кожна категорія людей представлятиме майбутнє людства через призму оптимізму або песимізму. Я, швидше за все, відношусь до тих людей, які вірять у світле майбутнє, і тому світ мені бачиться в яскравих сонячних фарбах. Варто тільки перенестися на 300 років...
  15. “Як взяти інтерв’ю у Жені з твору Євгена Гуцала “Олень Август?” Навряд ким-небудь колись були написані оповідання або інші прозові твори, в яких би повністю були відсутні головні герої-люди. Людина – це найцікавіше практично в кожному літературному творі. Письменники дуже люблять описувати людей, їх поведінку, погляди на життя і на речі. Я думаю, що часто у читачів виникає бажання поспілкуватися з...
  16. “Вірю в майбутнє твоє, Україно” Віра – це особливе явище, і далеко не кожна людина розуміє, що це таке. Слід відрізняти віру від раціональної переконаності. В той час як знання або прогноз грунтується на якихось аргументах і фактах, віра не потребує якихось доказів і підтверджень. Вона цінна сама по собі. Більш того, якщо у вас...
  17. “Чи вірить Довженко у світле майбутнє України (“Щоденник” О. Довженка)?” “Щоденник” О. Довженка є зібранням його найсокровенніших думок та переживань, які стали набутком суспільності. На його сторінках зображений відданий своїй землі патріот, котрий добре знає історію власного народу, прискіпливо ставиться до сьогодення та прагне зазирнути в майбутнє. Письменника тривожать проблеми знедоленого українського народу, його болить душа за багатовікову великостраждальну історію...
  18. Турбота про майбутнє людства у творах І. Драча Хто з нас не мріяв про те, яким буде наше майбутнє? Мені здається, що такий маленький “гріх” є у кожного з нас. Але ось таке питання: хто мріяв про майбутнє для усього людства? На мій погляд, не так вже і багато у нашій країні, та й взагалі у всіх країнах,...
  19. “Яким я уявляю майбутнє України, озираючись на недавні події в нашій державі” За історичними мірками Україна все ще є досить молодою державою, а тому все ще стикається з суттєвими проблемами. За такими проблемами ми можемо спостерігати і сьогодні, коли наша країна вже практично втратила один регіон. Територіальна цілісність України порушилася, в таких обставинах досить складно підтримувати економіку країну в хорошому стані і...
  20. Сьогодення й майбутнє України Розмову про Україну в Європі й світовому товаристві, тобто про нашу зовнішню и політику, можна почати з жестів доброї волі, які ми не змогли “вигідно зреалізувати”, – тієї ж ліквідації атомної зброї, яка (ліквідація)ніяк не покращила наше життя. Недоліком є невизначена політична орієнтація нашої країни. “Росія чи Європа?” – незважаючи...
“Яку культуру треба взяти у майбутнє”
«
»