Якби я був режисером, про що б зняв фільм?
Звичайно ж, про людей. По-перше, нічого цікавіше у світі однаково не існує. А по-друге, такі вуж ми є: про що б не почали говорити, однаково звертаємо увагу на самих себе. І якщо книга вийшла цікава, то будьте впевнені – вона про людей. І якщо пісня – теж. І навіть якщо художник малює не портрет, а пейзаж або який-небудь натюрморт, те однаково люди, дослідники, говорять, що це – про людей, про їхні почуття й бачення миру. Ще геніальний художник Лев Толстой натякнув, що єдине гідне нашої уваги, – це відносини, які виникають між людьми в екстремальних
Щоб не було соромно за дарма прожиті роки. Якби я був режисером, я б екранізував роман двох Харків ‘ян, які пишуть під псевдонімом Г. Л. Олди – “Ноперапон, або по
Все життя шукав таємницю, блюдечко з голубой каемочкой, чудо, що відразу зробить найсильнішим. А хто шукає, той і знаходить – але не завжди те, що хотів. Так і городянин на прізвисько Чернець натрапив на рекламу бойової техніки, що повинна була за три місяці зробити його непереможним, на дві касети з емблемою – тигряча морда й напис “ваша мета – вижити”. Вони й справді змінили довірливого шукача легких шляхів. Хіба такого не буває? Хіба образ брехливого Звіра з емблеми не крав у людей індивідуальність, перетворюючи їх у речі, а річ – у зброю? І хіба під час того протиприродного перетворення з’ясовували люди теперішню мету їхньої трансформації?
И так само, як “у житті”, урятувати, “зняти з гачка” можуть лише люди – учитель, друзі, випадковий знайомий. Як завжди. Тому що теперішні Твори мистецтва тотожні тим подіям, які часто відбуваються під час нашого некомфортного існування в хаотичному світі
И я б хотів зняти небрехливий фільм про нас – з талановитою командою, фільм, де актори не платили б гримерові за зміну зовнішності, щоб не довідалися знайомі. Фільм – гордість країни, а не її сором за зразок екранізацію “Важко бути богом”, що не зміг догледіти до кінця
(1 votes, average: 5.00 out of 5)