Як я ставлюся до вигадок барона Мюнхгаузена

Схожі твори:

1. Рудольф Эрих Распе Подвиги барона Мюнхгаузена Неймовірні пригоди Мюнхгаузена – “самої правдивої людини на землі” – описані в книзі Р. Э. Распе “Пригоди барона Мюнхгаузена”. Про свої забавні випадки й подорожі Мюнхгаузен розповідає сам. Спокійне, мирне життя не для нього. Барон обожнює пригоди. Хто найкращий мисливець на світі? Звичайно, Мюнхгаузен. Одним пострілом він убив відразу десять...
2. Образ Барона й ідея безмежної влади (по трагедії А. С. Пушкіна “Скупий лицар”) Що непідвласно мені? А. Пушкін. Скупий лицар Як багато в історії людства було зроблено помилок через те, що люди у своєму житті підмінювали щирі, неминущі, надлюдські цінності – помилковими. Так гроші, винайдені колись давно для того, щоб полегшити людині життя, насправді для багатьох сталі знаряддям зла й несправедливості, тому що...
3. Переказ роману “Дивні пригоди барона фон Мюнхаузена” Час дії пригод, описаних у книзі барона Мюнхаузена, – кінець XVIII в., у ході сюжету головний герой виявляється в різних країнах, де з ним відбуваються самі неймовірні історії. Все оповідання складається із трьох частин: власне оповідання барона, морські пригоди Мюнхаузена й подорожі по світлу й інші визначні пригоди героя Починаються...
4. “Як я ставлюся до ворогів? За твором “Гер переможений” Ворожнеча – це нормальне явище в житті кожної людини. Ось тільки ворожнеча буває різна. Деякі люди схильні ворогувати зі своїми супротивниками, з тими, з ким вони колись посварилися або щось не поділили. Така побутова ворожнеча існує в силу природи людини. Але набагато більш серйозною ворожнечею є та, що викликана війною....
5. Образи Барона й Альбера в трагедії А. С. Пушкіна “Скупий лицар” Епоха середньовіччя – це шляхетний і піднесений мир лицарських турнірів, освячений прекрасними ритуалами культ дами серця, прекрасної й недосяжної, як ідеал, що надихає на подвиги. Лицарі – це носії честі й шляхетності, незалежності й самовідданості, захисники всіх слабких і скривджених. Але це все в минулому. Мир змінився, і дотримання лицарського...
6. “Як я ставлюся до Гамлета” Найбільш відома з п’єс В. Шекспіра, найбільша філософська трагедія, створена людським генієм – “Гамлет, принц датський”. У ” Гамлеті” сплелися воєдино і політична обстановка в тогочасній Шекспіру Англії, і інтелектуальні ідеї на вильоті епохи “бродіння умів” – європейського Відродження; і, нарешті, гострі морально-етичні проблеми, аж ніяк не абстрактні. Тому не...
7. “Як я ставлюся до твердження О. Уайльда про те, що краса вища моралі” за романом “Портрет Доріана Грея” Художні шукання О. Уайльда пов’язані з європейськими ідеалами “мистецтва для мистецтва”, які стверджують самостійну цільність художньої творчості, незалежність мистецтва від політики і суспільних вимог. У передмові до роману “Портрет Доріана Грея” О. Уайльд викладає основні положення естетичної теорії: “Художник – це той, хто створює прекрасне. Немає книг моральних або аморальних....
8. Веселі й дивні історії Р. Э. Распе Коли я хворію, коли мені смутно або нудно, коли кращі друзі роз’їжджаються влітку з міста, я беру чудову книгу Р. Э. Распе про пригоди барона Мюнхгаузена й, затишно влаштувавшись у кріслі, починаю читати. Оповідання головного героя не просто забавні. Немає меж фантазії й вигадкам “самої правдивої людини на землі”. І...
9. Розвиток зв’язного мовлення. Відгук про улюблену дитячу книгу УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 5 КЛАС ІІ семестр ІЗ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХХ-ХХІ СТОЛІТТЯ (4 години) УРОК № 60 Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Відгук про улюблену дитячу книгу Мета: розвивати навички зв’язного писемного мовлення, вміння висловлювати свої судження з приводу прочитаного; розвивати світогляд учнів, формувати вміння самостійно визначати коло своїх читацьких...
10. На полювання із девізом: “хай живуть зайці!” Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) був завзятим мисливцем і рибалкою, але на полювання він збирався із дивним девізом: хай живуть зайці! Павло Михайлович, пройшовши пекло десятирічного заслання, вирушав на полювання з єдиною метою – помилуватися густими лісами, зеленими луками, запашними сінокосами, бездонно-спокійними озерами, бузковими надвечір’ями, сріблястими нічними росами, ніжно-рожевими світанками....
11. Дивак і фантазер Мюнхгаузен Якось барон Мюнхгаузен гуляв лісом. Він тримав кульок з вишнями, які купив у сільській крамниці. Однак поласувати досхочу йому перешкодив олень. Він зненацька з’явився з лісової хащі, застиг на місці, дивлячись на барона. А барон, як відомо, запеклий мисливець. Але цього разу куль у нього із собою не було. Він...
12. Возвеличення людського гуманізму і осуд бездушності в оповіданні “Лось” Оповідання Євгена Гуцала “Лось” вразило мене не тільки чудовими картинами природи, гуманним ставленням автора до тварин, а й майстерним відображенням переживань хлопчиків, які зробили все можливе, щоб врятувати лісового красеня. Лось потрапив до заповідника із тайги, звик до людей, до того, що його підгодовують. Одного разу з ним трапилося нещастя....
13. Осуд бездушності (за оповіданням “Лось”) Оповідання “Лось” присвячене проблемам моралі. Таким поняттям, як добро і зло, чуйність та бездушність тощо. Герої оповідання – два хлопчики, які рятують лісову тварину від загибелі. Лось потрапив до заповідника тайги. Це був великий звір з розложистими рогами, схожими на кущ, з якого облетіло листя. Лось звик до людей. У...
14. Шкільні твори по добутках зарубіжних письменників РУДОЛЬФ ЭРИХ РАСПЕ Подвиги барона Мюнхгаузена. Неймовірні пригоди Мюнхгаузена – “самої правдивої людини на землі” – описані в книзі Р. Э. Распе “Пригоди барона Мюнхгаузена”. Про свої забавні випадки й подорожі Мюнхгаузен розповідає сам. Спокійне, мирне життя не для нього. Барон обожнює пригоди. Хто найкращий мисливець на світі? Звичайно, Мюнхгаузен....
15. Осуд бездушності за оповіданням Є. Гуцала “Лось” В оповіданні “Лось” змальовані переживання хлопчиків, які зробили все, щоб врятувати звіра, а також прекрасні картини природи. На протязі всього твору ми бачимо, що автор – дуже гуманна людина. Лось потрапив до заповідника тайги. Це був великий звір з розложистими рогами, схожими на облетілий кущ. Лось звик до людей. У...
16. Осуд бездушності (за оповіданням “Лось”) – ЄВГЕН ГУЦАЛО Осуд бездушності (за оповіданням “Лось”) Оповідання “Лось” присвячене проблемам моралі. Таким поняттям, як добро і зло, чуйність та бездушність тощо. Герої оповідання – два хлопчики, які рятують лісову тварину від загибелі. Лось потрапив до заповідника тайги. Це був великий звір з розложистими рогами, схожими на кущ, з якого облетіло листя....
17. Що я довідалася про освіту в Україні з уривка А. Чайковського “В Острозькій школі” Що я довідалася про освіту в Україні з уривка А. Чайковського “В Острозькій школі” На мою думку, Андрій Чайковський неодноразово звертався до документальних джерел під час написання роману “Сагайдачний”. Багато цікавого я дізналася з уривку “В Острозькій школі” про освіту в Україні за часів Герасима Смотрицького. Не всі мали змогу...
18. Возвеличення гуманного ставлення до природи у творі “Лось” Твори Євгена Гуцала правдиво і щиро розповідають про випадки з життя. В оповіданні “Лось” автор розповідає про старого звіра, який жив у заповіднику. Він оселився тут вже давно, прийшов з тайги, звик до людей. Одного разу звір прийшов на водопій і провалився в ополонку. Він намагався вискочити, але у нього...
19. Повчальна історія У мене є двоє братів. Ми часто сперечаємося з ними: то за іграшку, то за комп’ютер, то навіть за чергу сходити до душу. Наш батько, дивлячись на наші сварки, часто згадує одну історію. Я хочу поділитися нею. В одного батька було троє синів. Поки росли вони, були досить дружними, майже...
20. Красива й щедра душа народу виявляє себе в традиціях, обрядах, віруваннях, святкуваннях. Новорічні свята в Україні такі яскраві, веселі, сповнені вигадок, сміху, ігор! Це казкова, чарівна пора! Людям так хочеться вірити в казку, в диво, сподіватися на здійснення найзаповітніших мрій.. Різдво, Василя, Маланки, Водохреще – як багато цікавих обрядів пов’язано з цими надзвичайними днями! И малі, й дорослі охоче стають учасниками різних празникових дійств. Новолітування перетворює кожного на людину, що вірить у чаклунство, гадання, передбачення долі за якимись особливими знаками… Завжди неповторною є новорічна ніч. Ми всі чекаємо від неї якихось дарунків. Опівночі б’є годинник, і кожен удар його віддаляє нас від старого і наближає до нового – омріяного, жаданого і, сподіваємося, щасливого. Звертаючись подумки до Нового року, просимо його бути до нас ласкавим, прихильним, віримо в його щедрість і милосердя. Я люблю чекання новорічного свята. Хата прибрана якось особливо і ніби сповнена чарівного сяйва. Терпко пахне соснова глиця, потріскують запалені свічечки. Гарно! У такий час душа зичить усім добра, злагоди, усіляких життєвих гараздів. Різдвяні свята несуть із собою цілу купу побажань, які виспівуються в колядках. Гості-колядники віншують господаря й господиню, зичать їм статків, багатого врожаю, благополуччя, ясної зірки над долею. Люди в цей час об’єднані взаємною любов’ю, щирістю, надіями на краще майбуття. Прекрасні риси українського національного характеру виявляються на повну силу. Це і гостинність, і доброзичливість, і всепрощення, і щедрість… У кожній хаті за столом добрі люди вітають одне одного, а всі побажання зводяться до того, щоб була злагода в державі, щоб на столі завжди займав почесне місце святий хліб, схожий своєю круглою формою на сонечко Дитячі мрії… серйозні й несерйозні, реальні й нереальні. Дуже добре, коли у маленької людини є мрія, до якої вона прагне. “Людина без мрії, що птах без крила”, – говорить народна мудрість. Улас Самчук, як і його герої, умів радіти світові й будувати у собі власний, заснований на добрі. Письменник у...