Як у п’єсі О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” сполучаються риси комедії й драми?
“Горі від розуму” – це унікальний утвір О. С. Грибоєдова, оскільки сполучає в собі риси комедії й драми. Сам письменник прекрасно усвідомлював, що створює добуток, несхоже на звичайні, традиційні зразки комедійного жанру. Уже після завершення роботи над п’єсою Грибоєдов визначив її жанр як “драматичну картину”.
У чому ж проявляються риси классицистической комедії в добутку? В “Горі від розуму” формально були дотримані закони трьох єдностей (місця, часу, дії), збережені повчальність назви, традиційні комічні амплуа:
Але не можна забувати про те, що тон в “Горі від розуму” задає зовсім не комедійний початок. В основі добутку лежить соціально-політичний конфлікт: зіткнення мракобісів з виразником передових ідей. І вирішується цей конфлікт, природно, не в комедійному плані
“Горі від розуму”
Драма головного героя Чацкого полягає в тім, що він терпить горе від свого розуму, від розуму, що пробудився, глибокого у своєму критичному відношенні до миру фамусових і скалозубів. Але розум Чацкого слабшав у розумінні об’єктивних законів розвитку суспільства. Тому герой неспроможний у визначенні правильних шляхів і діючих методів боротьби за перетворення дійсності
Чацкий вірив у те, що кріпак лад можна змінити й виправити впливом шляхетних, гуманних ідей. Ще більш важкою драмою для Чацкого була катастрофа його особистих надій, свідомість того, що він виявився відкинутим у своїх кращих прагненнях, любові Ксофье.
Показуючи невдачу свого героя, Грибоєдов своїм добутком зміцнював думку про необхідність переходу до більше діючих засобів боротьби із кріпосницькою реакцією
Сполучення комедійного й драматичного в “Горі від розуму” примхливо й, у той же час, органічно, природно. Своєрідність п’єси Грибоєдова в тім і складається, що в ній не виділяється особливо, нарочито якась одна, що веде тенденція життя – драматична або комедійна. Вони розглядаються разом, у тісному з’єднанні друг сдругом.