“Як порушує тему релігії у своїх творах Тарас Шевченко”

Релігія – надзвичайно важливе явище в людському житті. Для деяких людей релігія є навіть усім життєвим змістом. Завдяки щирій вірі в Бога людина хоче жити, ставати кращою, вражати своїми благородними справами всіх тих, хто її оточує. Для багатьох письменників, у тому числі й українських, тема Бога і релігії дуже важлива в їхній творчості. Водночас є й такі, для яких вона не на першому плані. Видатний український письменник Тарас Шевченко говорив про релігію мало, але ставлення такої великої людини до настільки серйозної теми є дуже важливим,

і обов’язково повинне повною мірою вивчатися.

Найбільш поширеною думкою про ставлення Шевченка до релігії є думка про те, що він був налаштований по більшій мірі атеїстично. В одному зі своїх поетичних творів письменник зізнається, що не знає Бога, в деяких інших теж скептично висловлюється на цю тему. Усього кілька таких висловлювань у творчості створили стереотип того, що Тарас Григорович не просто не приділяв досить багато часу релігії в своїй творчості, а що він навіть є повноправним атеїстом, який не соромиться своїх анти-божественних поглядів. Саме такий ярлик на письменнику існував довгий час

і активно обговорювався. Водночас така думка є наслідком недостатньо уважного прочитання творів та ознайомлення з творчістю одного з найвидатніших українських письменників. Якщо проаналізувати їх дещо уважніше і ретельніше, можна прийти до інших висновків. По-перше, Тарас Шевченко справді ставився негативно до деяких моментів, які були пов’язані з релігією. Але, насамперед, це стосувалось різних релігійних обмежень, які сковують людський дух і прагнуть керувати діями людини. Як відомо, сам Тарас Шевченко був людиною дуже волелюбною, а тому не визнавав церкву в якості інституту виховання духовності людини або органу примусу. Вже точно чужим йому було і ідолопоклонство. Саме з цим і були пов’язані його деякі негативні висловлювання щодо цієї теми. Водночас думається, що правдиво буде сказати, що письменник цей був творцем від Бога. Його душа була божественною, бо не терпіла брехні, нещирості і, звичайно, фарисейства. Зрештою, в одному зі своїх творів він написав, що лише пребезумний можемо заперечувати існування Бога.

Ставлення письменника до теми релігії було неоднозначним. Будучи людиною волелюбною, він відмовлявся приймати церковне управління, хотів бути єдиним критерієм моральності і не бажав приймати нав’язані ідеї. Водночас із його творчості добре видно, що для нього характерні деякі якості, які можуть бути властиві лише віруючій людині.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

“Як порушує тему релігії у своїх творах Тарас Шевченко”