“Як порушує тему релігії у своїх творах Тарас Шевченко”
Релігія – надзвичайно важливе явище в людському житті. Для деяких людей релігія є навіть усім життєвим змістом. Завдяки щирій вірі в Бога людина хоче жити, ставати кращою, вражати своїми благородними справами всіх тих, хто її оточує. Для багатьох письменників, у тому числі й українських, тема Бога і релігії дуже важлива в їхній творчості. Водночас є й такі, для яких вона не на першому плані. Видатний український письменник Тарас Шевченко говорив про релігію мало, але ставлення такої великої людини до настільки серйозної теми є дуже важливим,
Найбільш поширеною думкою про ставлення Шевченка до релігії є думка про те, що він був налаштований по більшій мірі атеїстично. В одному зі своїх поетичних творів письменник зізнається, що не знає Бога, в деяких інших теж скептично висловлюється на цю тему. Усього кілька таких висловлювань у творчості створили стереотип того, що Тарас Григорович не просто не приділяв досить багато часу релігії в своїй творчості, а що він навіть є повноправним атеїстом, який не соромиться своїх анти-божественних поглядів. Саме такий ярлик на письменнику існував довгий час
Ставлення письменника до теми релігії було неоднозначним. Будучи людиною волелюбною, він відмовлявся приймати церковне управління, хотів бути єдиним критерієм моральності і не бажав приймати нав’язані ідеї. Водночас із його творчості добре видно, що для нього характерні деякі якості, які можуть бути властиві лише віруючій людині.