Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Як не розминутися сьогодні з майбутнім

Як не розминутися сьогодні з майбутнім

Як не розминутися з майбутнім? Безперечно, йдеться про вибір життєвого шляху. Куди спрямувати свої здібності? Який фах опановувати? Ці питання важливі для кожного з нас. Та на моє. глибоке переконання, це питання слід порушити трохи інакше: слід думати про вибір шляху для України, тоді й особисті питання буде простіше вирішувати. До цього треба докладати зусилля, тоді й вибір нашої життєвої дороги буде простішим. Чому? Та тому, що тоді не буде питання, їхати до Києва чи Дніпропетровська, чи якогось міста в Україні. За деяких обставин, особливо коли

підростаюче й молоде покоління докладе зусиль для суспільного добра, ми будемо запитувати себе, де нам краще підвищити свій рівень – у Парижі чи Лондоні, у Будапешті чи Вашингтоні. Ми не можемо ідеалізувати Майбутнє, бо ще французький філософ XIX ст. П. Буаст сказав: “Майбутнє – це канва, по якій уява вишиває відповідно до своєї примхи, але малюнок його ніколи не буває вірним”. Та це не значить, що про нього взагалі не треба думати, ясна річ, що малюнок може не співпадати, але основні контури будуть промальовані чітко.

Однозначним є те, що Україна є не просто частиною Європи, а інтегрованою її частиною.

Не забуваймо також про те, що геопо-літично Україна поєднує схід і захід, перебуваючи в центрі Європи. Хоча, безперечно, у суспільстві доводиться долати залишки посткомуністичних догматів, і це відбувається в дуже непростий спосіб. На жаль, мушу констатувати, що носії російської мови (підкреслюю – не етнічні росіяни, які живуть в Україні, а саме носії, скоріше великодержавницької ідеології, а не російської мови) не тільки чинять спротив європейській інтеграції України, але й створюють нові партії, за гроші залучаючи туди молодих політиків, яких потім будуть навчати, як відстоювати грошові інтереси, а не інтереси України.

А мову будуть використовувати як такий собі – відволікаючий момент, так само, як вони використовують час від часу і проблему Чорноморського флоту. Російські політологи дали цьому визначення: “отвлєкалкі”.

Кожен народ має свою історію, яку намагається зберегти неко-ректованою, аби потім не повторювати колишніх помилок. У японців є, наприклад, такі мудрі висловлювання: “Озирайся на минуле, коли хочеш знати майбутнє”, “Шануватимеш минуле – знатимеш майбутнє”, – вони свідчать про те, що кожна країна в певний період часу проходить якесь випробовування на шляху поступу в майбутнє. І Україна в цьому сенсі не є винятком. Нарешті, слід з великою повагою й увагою ставитися до тих національних меншин, що живуть на території України, адже вона для них стала батьківщиною, – про це ні на мить не слід забувати.

Тож щоб не розминутися з майбутнім, треба добре знати минуле й чітко уявляти собі майбутнє. А для цього має бути воля народу, бажання кращого життя і відданість своїй землі.

Україна з давніх часів була європейською країною. Лише приєднання до Росії сповільнило на 300 років цей поступ європейської інтеграції. Тому уявляючи майбутнє України, треба добре вивчити її минуле, оскільки часто відповіді на якісь складні нинішні питання лежать у витоках минувшини.

Мрії завжди красиві. їх по-різному уявляють і здійснюють люди. Художники – у полотнах, де світанок, де багато неба й барв. Композитори – в океані красивої музики. Письменники – у буянні слова. Скульптори – у витончених формах, які відбивають порухи душі. Мрія хліборобська – в буянні хлібів. Чим вище злітаєш у мріях, тим більше притягає вона людей і стає ніби ближчою. Мрія – сто-сила. Бо помножена на тисячі мрій. А отже, невмируща. А отже, всепереможна.

Усі наші мрії – то сходинка до дійсності. Ще у XVIII столітті відомий німецький публіцист і сатирик зауважив: “Майбутнє має бути закладене в теперішньому”. Що це означає? Це означає, що ми повинні не дивитися собі під ноги й вирішувати тільки сьогоденні проблеми, а дивитися далі, за небокрай, планувати своє й державне життя таким чином, щоб прийдешні покоління не переробляли (як це зараз спостерігається) чи то державний устрій, чи то Основний закон, а продовжували рухатися в одному напрямку. Той напрямок легко визначається одним реченням: “Напрямок, де кожному українцеві буде добре жити”.

Золоті пшеничні лани – багатство України, але ж це не все її багатство. У надрах української землі зберігаються різноманітні корисні копалини. Найголовніші – руда й вугілля. Вугілля – це Донбас, залізна руда – це Кривий Ріг. Ці два місця – ніби два рідних брати, які не можуть жити один без одного. Так само, як Захід України і Схід України є нерозривними у своїй країні Україні.

Майбутнє України, на жаль, перебуває в руках нинішніх політиків, тому що тільки громадянське суспільство може стати противагою партійним амбіціям. Але громадянське суспільство навіть за десять років сформувати неможливо. Мені здається, що на це має бути добра воля політичної еліти. Тобто кожен політик повинен працювати на благо України, а не на благо іншої держави чи за певні гроші на користь іншої країни.

Тільки “за таких умов ми зможемо приєднатися до країн демократичного спрямування.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Твір на тему Як не розминутися сьогодні з майбутнім Як не розминутися з майбутнім? Безперечно, йдеться про вибір життєвого шляху. Куди спрямувати свої здібності? Який фах опановувати? Ці питання важливі для кожного з нас. Та на моє глибоке переконання, це питання слід порушити трохи інакше: слід думати про вибір шляху для України, тоді й особисті питання буде простіше вирішувати....
  2. Часовий міст між минулим та майбутнім України Життя не стоїть на місці, воно швидко змінюється, удосконалюється. Здавалося б, нові надбання науки і техніки, нові культурні та політичні процеси, нові задачі та напрямки розвитку мали б остаточно відокремити наш час від минулих століть, поховати те, що було, під попелом літ. Однак насправді минуле ніколи не загине, не порине...
  3. “Яким я уявляю майбутнє людства на сьогодні” Людині завжди цікаво замислитися про майбутнє, помріяти про те, що коли-небудь буде або зробити власне припущення щодо цього. Я думаю, що багато людей дійсно думають про майбутнє людства, становлять власні сценарії при цьому. Звичайно, думаючи про майбутнє, не слід забувати і про сьогодення. Все, що буде в майбутньому, залежить від...
  4. Відповідальність митця перед майбутнім (за творчістю О. Гончара і О. Довженка) Олесь Гончар у романі “Собор” піднімає важливі питання збереження людських душ, пам’яток історії і культури, рідної землі. Він з душевним болем пише про зруйновані собори, про прогіркле від заводського диму повітря. Письменник поєднує, зіставляє між собою мить і вічність, піщинку і космос, людину і природу і тривожно питає: “Що буде...
  5. Роздуми поета над своїм майбутнім (за баладою “Човен”) Є. Гребінка – це талановитий байкар, поет та прозаїк. Поряд із жанром байки письменник вводить в українську літературу романтичний жанр: романси, пісні та поетичні роздуми. Захоплення фольклором, звернення до пісенної лексики, елегійний смуток – це характерні риси поезії Є. Гребінки. Вірш “Човен” – це роздуми поета над своїм майбутнім і...
  6. Чи актуальні сьогодні проблеми, які порушує М. Куліш у творі “Мина Мазайло”? П’єса М. Куліша “Мина Мазайло”… Вона йшла до свого глядача майже півстоліття, бо, поставлена Лесем Курбасом 1929 року на сцені харківського театру “Березіль”, була заборонена, а її творці – репресовані. І лише за часів незалежної України ми дістали змогу читати п’єсу і дивитись виставу. І знову з великим успіхом іде...
  7. Київ у минулому і сьогодні Київ… Місто, оспіване багатьма поетами й письменниками, ком­позиторами й художниками. Археологи вважають, що місто виникло приблизно в V столітті. Отже, його вік сягає 1500 років. Пізніше, з утворенням давньорусь­кої держави – Київської Русі, Київ став її політичним центром. За легендою, три брати – Кий, Щек і Хорив та їхня сестра...
  8. “Чи потрібні лицарі сьогодні?” Лицарство – це явище, для якого характерне виключно позитивна забарвлення. Практично у кожної людини це слово асоціюється з чимось хорошим і правильним. Навряд чи я міг би вважатися виключенням з цього правила. Я прочитав безліч різних творів, в яких стає очевидно, що лицарі являють собою добрих людей і воїнів, які...
  9. Актуальність етапі Уласа Самчука “Нарід чи чернь?” сьогодні Улас Самчук довгі роки був відірваний від рідної землі, але доля далекої Батьківщини завжди хвилювала письменника. Усі його твори – тільки про неї і для неї. Йому боліло, що українці не почувають себе народом, нацією, перетворюються на “малоросів”, “хохлів”. “Чому? Бо ми не переконані внутрішньо, що весь той людський матеріал…...
  10. “Сучасна Україна/Україна сьогодні” Україна – відносно молода держава, проте має довгу та драматичну історію. До здобуття незалежності в тисяча дев’ятсот дев’яносто першому році Україна почергово входила до складу кількох великих держав. Наша культура нараховує близько півтора тисячоліття, у ній органічно поєднані автентичність та вплив християнської, європейської та інших видатних культур світу. Українці зробили...
  11. Народна творчість сьогодні Що таке народна творчість? Визначень сьогодні існує багато, та всі вони не охоплюють глибинної суті народної творчості, бо вона в деяких своїх жанрах намагається бути консервативною (весілля і всі обряди, пов’язані із цим дійством, Святвечір на Різдво, хрещення, похорони тощо), та все ж у переважній більшості народна творчість є чимось...
  12. “Уроки Печоріна: чи актуальні вони сьогодні?” Кожен літературний твір може дати людині певні уроки життя. Важливо поставитися до уроків з розумінням, спробувати усвідомити, що насправді хотів сказати автор і розцінити його слова істинно, без зміни їх значення. Російська література повниться творами, які можна вважати такими, які дають такого роду їжу для розуму своїм читачам, один з...
  13. Значення п’єси Куліша “Мина Мазайло” вчора і сьогодні У декого з нас нерідко виникає думка: от би змінити своє ім’я на краще, вдягтися наймодніше чи поміняти зачіску на найсучаснішу і – готово! Одразу з’явиться багато друзів, прийдуть авторитет і повага, успіхи в роботі чи навчанні. Але так не буває. Мені здається, що причини вдалої чи невдалої життєвої дороги...
  14. Значення п’єси “Мина Мазайло” вчора і сьогодні У декого з нас нерідко виникає думка: от би змінити своє ім’я на краще, вдягтися наймодніше чи поміняти зачіску на найсучаснішу і – готово! Одразу з’явиться багато друзів, прийдуть авторитет і повага, успіхи в роботі чи навчанні. Але так не буває. Мені здається, що причини вдалої чи невдалої життєвої дороги...
  15. Чи розвивається народна творчість сьогодні? Мені чомусь раніше здавалося, що усна народна творчість – це минувшина, шось таке, що давно записане, видрукуване і зберігається на полицях. Я замислювався над тим, чи Розвивається народна творчість нині, У наші дні. Спочатку мені здавалося, що зараз вона (особливо пісенна) не розвивається, бо мені невідомі Сучасні народні пісні, весь...
  16. “Чи потрібна сьогодні освіта?” Людина витрачає на отримання освіти значну частину свого життя. При цьому не варто плутати освіту і отримання знань. Освіта – це дитячий садок, школа, вищий навчальний заклад і інші види навчальних закладів, а ось знання людина цілком може отримувати протягом всього свого життя, займаючись тими чи іншими заняттями. Особливість освіти...
  17. “Чому сьогодні стали рідкістю благородство, чесність, великодушність?” Людська гідність являє собою особливе поняття, яке говорить про моральні цінності тієї чи іншої людини. Почуття власної гідності є усвідомленням індивідуальної цінності та її затвердження незалежно від складних обставин. Людина не може бути відокремленою від суспільства і знаходиться в тісному зв’язку з навколишнім світом. Як істота соціальна, вона не може...
  18. “Чому Іван Франко сьогодні з нами?” Творчість великих українських письменників, про яких би з них конкретно не йшлося, чинить серйозний і прямий вплив на життя людей. Вона справляло вплив як під час життя і творчості самих письменників, так і задовго після їх смерті, тобто, сьогодні. Зокрема, в цьому контексті цілком доречно говорити про Івана Франка, який...
  19. Гумореска Остапа Вишні “Чухраїнці” та її актуальність сьогодні Хтось із великих сказав: “Гумор потрібний для того, щоб людство весело прощалось із своїм минулим”. 1926 року Остап Вишня опублікував збірку “Українізуємось”, яка не втратила своєї актуальності і в наш час. Проблема розвитку рідної мови гостро стояла в 20-ті роки, коли відбувалася українізація, актуальна вона і в наш час, адже,...
  20. “Простаки сьогодні – хто вони?” за повістю Вольтера “Простак” Жан-Франсуа Аруе відомий у всьому світі як філософ, письменник, поет, драматург, вчений, захисник свободи і просвітитель Вольтер. “Це була не людина, це був – час” – так сказав про нього В. Гюго. Вольтер щиро вірив в ідею мудрого короля, але врешті решт розчарувався в цій ідеї, бо побачив, що Фрідріх...
Як не розминутися сьогодні з майбутнім
«
»