“Як багато означає вміння спілкуватися в людському житті”
Люди, котрих люблять і поважають, є не обов’язково красивими та не завше є винятково розумними. В народі кажуть, як гукнеш, то так тобі і відгукнеться. Людина – немов дзеркало. Вона відбиває всякі емоції: радість, щирість, заздрість, розчарування. Посміхнися – і цілий світ вертатиме твою усмішку. Якщо ж хмуритися на оточуючих – то не варто чекати від них чогось іншого, будьте певні – відповідь не забариться. Завжди приємно отримувати в слід привітні погляди, лагідні посмішки. Позаяк всім відомо, що щира привітна усмішка знімає настороженість
Пліч-о-пліч з відвертою посмішкою крокує дружнє ставлення до людей. Адже вміння спілкуватися полягає в тому, щоб вміло підібрати до людини ключик. В нашому розумінні привітне слово може розтопити кригу напруження між людьми. Та не лише словом можна з’єднати чи роз’єднати людей. Не тільки словом можна заслужити їх прихильність, симпатію, любов. Адже проникливим є тільки серце, бо найголовнішого ні очима не побачиш, ні вухами не почуєш. Тому приємна посмішка, щирість і відкритість у міміці, жестах – істинні
Однак, я переконаний, що основним моментом у вмінні спілкуватися є щирість. Бо без неї ні вербальні, ані невербальні засоби спілкування будуть марними. Адже кожна людина прагне справедливого, відкритого ставлення до себе.