Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Я хочу розповісти про свою бабусю

Я хочу розповісти про свою бабусю

Її кличуть Зоя Олексіївна, і працює вона вихователем у школі-інтернаті. Робота ця настільки ж складна, наскільки важлива, тому що в інтернаті багато дітей-сиріт і хлопців з неблагополучних сімей. Бабуся часто розповідає нам про забавні або неприємні випадки на роботі. В інтернаті діти живуть п’ять днів, а додому їх забирають тільки на вихідні. Але є хлопці, які так нудьгують по будинку, що готові зробити втеча зі школи. Вони пропадають, не попереджаючи нікого, і тоді бабуся, придя додому, п’є корвалол і валеріанку, поки батьки втікача не подзвонять

у школу або він сам, нагулявшись, не повернеться. Бабуся дуже переживає за таких хлопців, тому що боїться, що вони потраплять “під вплив вулиці”.

Бабуся намагається, щоб дітворі в інтернаті було затишно й весело. Вона часто пече будинку печиво й пригощає своїх хлопчиськ і дівчисьок, придумує різні конкурси й свята, утішає в горі й нещастях. Вона дуже любить хлопців зі свого класу, і вони платять їй тим же. Найбільше дітворі подобається, коли бабуся розповідає Казки, яких вона знає безліч

А ще бабуся завела у своєму класі традицію, що дуже полюбилася інтернатським малятам. На щодня рожденья

в її класі ми будинку готовимо маленький подарунок “від чарівника”. Це може бути книжка, мішечок із цукерками, невелика іграшка. Хлопці в інтернаті з нетерпінням чекають звісток від нашого чарівника, тому що вдома багатьом з них подарунків взагалі не даруються

Я пишаюся своєю бабусею, що все життя присвятила своїй улюбленій справі – вихованню дітей

Людина, що любив мене більше всіх на світі,- це моя бабуся. Вся її зовнішність говорила про доброту, пещення й м’якість характеру. Вона була середнього росту, повненька, але дуже рухлива й енергійна: за день устигала переробити купу домашніх справ. Ніжні й м’які руки бабусі, що часто обіймали мене, уміли все: і стирати, і забирати, і пекти пироги. Її карі очі рідко були строгими, вони випромінювали доброту, любов і пещення. Властивій бабусі гумор у мінути веселощів міняв її вигляд. Більші темні очі зверталися в темні щілинки, чорні брови піднімалися нагору, рот розкривався в посмішці, оголюючи білі рівні зуби, і лунав задерикуватий сміх. У моєї бабусі були гарні чорні волосся, у молодості вона заплітала їх у довгі коси. До останнього дня життя в неї не було сивих волось. Я часто згадую свою бабусю й шкодую, що люблячі нас люди зрештою йдуть із життя, залишаючи нам лише спогаду


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Твір про свою бабусю Моя бабуся – навдивовижу добра та чуйна людина. Незважаючи на свій вік, вона швидко й легко рухається, заразливо сміється. Здається, видатний російський письменник Л. Толстой сказав, що очі – дзеркало людської душі. І це справді так! Очі часто виказують людей брехливих, із лихим серцем. Але це – тема іншого твору....
  2. Я хочу розповісти вам… (твір-розповідь) Я завжди мріяв мати собаку і з заздрістю дивився на хлопців з нашого двору, що виходили на прогулянку зі своїми чотириногими друзями. Не раз просив батьків купити собаку, однак мама пояснювала, що наша квартира дуже мала, щоб тримати таку тварину. “Вистачить з нас і рибок, тим більше що, крім мене,...
  3. Я хочу розповісти вам про те, що сталося Слово “сталося” має на увазі якусь подію, щось несподіване. Те, про що я хочу розповісти, формально під визначення випадку, несподіванки не підпадає, але… Нічого несподіваного в нашій торішній родинній поїздці не було. Півроку ми планували екскурсію пушкінськими місцями. Мама там бувала раніше, тепер вона хотіла показати їх нам – татові,...
  4. Я хочу розповісти вам про книгу Дуже вірно сказав хтось, що книга ніколи не зрадить і не залишить тебе. Книга – це і мудрий учитель, і щирий друг. У книгах ми знаходимо відповіді на багато питань, що хвилюють нас у житті. Ще багато красивих і високих слів можна сказати про книги і їхню роль у житті...
  5. Я хочу розповісти вам про фільм Мій улюблений жанр – це мелодрама, фільми на зразок казки про Попелюшку. У них не стріляють, не підривають, немає братух, скінхедів і бандитів, не говорять на блатному жаргоні. Негативні Герої в цих фільмах негативні тому, що в них такий характер і такі життєві цінності. У цих фільмах багато доброти, щирості,...
  6. Я хочу розповісти вам про книгу Б. Васильєва “А зорі тут тихі” Я порию себе відчуваю зв’язковий Між тими, хто живий И хто віднятий війною… Ні, ніщо не забуте. Ні, ніхто не забутий, Навіть того. Хто в безвісній могилі лежить. Ю. Друніна Здрастуйте, дорогі дівчинки, мої однолітки, чия юність обпалена війною, ті, кому випало нелегкий воєнний час. Звертаюся до вас, як до...
  7. Я хочу розповісти вам про книгу Васильєва “А зорі тут тихі” Усе далі йдуть у минуле події Великої Вітчизняної війни, але вони не стають історією. Книги про війну не сприймаються як історичні добутки. Чому? Військова проза сімдесятих-вісімдесятих років загострила істотні для життя сучасної людини проблеми: морального вибору, історичної пам’яті. У цих книгах відбуваються твердження тих моральних норм, без яких немає й...
  8. Я хочу розповісти вам про книгу… (по романі “Брати Карамазовы”) Основну ідею роману “Брати Карамазовы” Достоєвський сформулював в епіграфі “Істинно, істинно говорю вам: якщо пшеничне зерно, падши в землю, не вмре, то залишиться одне; а якщо вмре, то принесе багато плода (Євангеліє від Іоанна)”. Це думка про неминуче відбувається в природі й у житті відновленні, що неодмінно супроводжується вмиранням старого....
  9. Я ХОЧУ РОЗПОВІСТИ ВАМ ПРО КНИГУ ТОЛКИНА “ВЛАДАР КІЛЕЦЬ” На початку цього століття в Англії професор Оксфордского університету Джон Толкин випустив у світло книгу, не схожу на всі добутки англійської літератури того часу. Слідом за “Хоббитом” не сповільнило піти продовження. Епопея “Владар Кілець” зробила теперішній фурор. На перший погляд це просто казка, але її із задоволенням читають не тільки...
  10. Я хочу розповісти вам про фільм “Росія молода” Зараз важко уявити час, коли не існувало кіно. А сьогодні воно міцно увійшло в наше життя, формує смак, розповідає про маловідомий і цікавому, часом парадоксальному. Якщо фільм хвилює, запам’ятовується, то він не одноденка, а що стоїть. Фільм режисера Юрія Германа “Росія молода” – твір серйозне, яке притягує до себе увагу,...
  11. Я хочу розповісти вам про повість І. Падеріна “Не йдучи від себе” Голос розбудженої, збудженої пам’яті письменника-фронтовика звучить тут наполегливо й сольно, часом сумно, звук, що пробивається звідкись здалеку, тривожного дзвона. Мудрість і мужність покоління, що вступило в смугу очікування неминучого, жадали від художника, – чия доля була обпалена війною, виконання обов’язку повідати про життя й про себе, оглянути поглядом навколишніх, оглянутися...
  12. “Якою я хочу бачити свою державу Україну” “Я бачу квітучу, щасливу країну, Де кожна людина працює, творить, Де можна навчатись, кохати, радіти, Де кожна хвилина – то святості мить”. Іноді дуже хочеться зазирнути у своє майбутнє, у майбутнє своєї країни. Але доки що вмілі людські руки та могутній розум не змогли створити машину часу, за допомогою якої...
  13. Усвідомлення відповідальності за свою справу і свої вчинки (за оповіданням Є. Гуцала “Сім’я дикої качки”) Недаремно говорять: “Життя прожити – не поле перейти”. І прожити своє життя без помилок не вдається нікому. Хоч існує прислів’я: “На чужих помил­ках вчаться”, – але частіше люди вчаться на власних. Можливо, так краще відкладається у голові та серці. Але кожного разу, коли хочеш щось зробити, треба гарненько подумати. Часто...
  14. Прибираю свою кімнату Раніше у мене не було своєї кімнати, ми жили у двухкомнатной квартирі з мамою, татом і бабусею Лідою. Мама й батько займали маленьку спальню, а більшу, світлу кімнату віддалили нам з бабусею. Коли я був маленьким, з бабою Лідою було весело, затишно й спокійно – вона розповідала ввечері Казки, і...
  15. На канікулах у селі (розповідь на основі побаченого) На літніх канікулах я обов’язково їжджу в село до бабусі і дідуся. Я там проводжу приблизно місяць. Бабуся і дідусь живуть у невеликому одноповерховому будинку. Навколо будинку подвір’я з літньою кухнею, садком, городом. У садку ростуть яблуні, груші, черешні і чудові вишні, які, коли вже спілі, майже чорні і дуже...
  16. Про що міг розповісти Наа. Твір за казкою “Мауглі” Якось я уявив собі, що потрапив дивним чином у казкові Джунглі, які дали притулок юному Мауглі. Я подумав: а зміг би я, як він, подружитися з мешканцями Джунглів? Скажімо, диво сталося. І ось я веду мирну бесіду з кам’яним пітоном Каа. Я знаю, що пітон вміє лазити по деревах не...
  17. Твір-Опис: Будинок, у якому я хочу жити Я хочу жити в просторому двоповерховому будинку з більшими вікнами з різьбленими лиштвами. На даху обов’язково повинна бути яскраво-червона черепиця, а на ковзані, як у казках Пушкіна, я посаджу півня, якого сам виріжу й прикрашу в самі неймовірні, яскраві кольори. Навколо будинку я обов’язково посаджу, березу, ялину й каштан. А...
  18. НЕ УПУСТИ СВОЮ ЖАР-ПТИЦЮ. ВОЛОДИМИР КОЛОМІЄЦЬ ТЮХТІЙ І ТОРОХТІЙ Мета: продовжити ознайомлення учнів з поезією Володимира Коломійця; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; активізувати читацькі інтереси школярів; розвивати здатність емоційно реагувати на художнє слово, співпереживати, творити, мислити словесно художніми образами; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Голосна очеретянка Оселилась...
  19. Мій родовід (твір-розповідь) Я не дуже добре знаю свій родовід. Справа в тім, що моя мама – сирота, виховувалася в дитячому будинку, в інтернаті. І батьків своїх вона ніколи не бачила і нічого про них не знає. Зате в мого батька, крім його мами і тата, є ще два брати, дві сестри, три...
  20. Якою я уявляю свою родину Минають дні, тижні, місяці, роки… З кожною миттю ми стаємо дорослішими. Все далі й далі везе нас швидкий потяг у доросле життя. Яким воно буде? Можливо, яскравим, веселим, безтурботним, сповненим цікавих і незвичайних подій. Ось я закінчую школу, складаю іспити і вступаю до вишу. Нарешті, ово­лодіваю професією, про яку мріяла...
Я хочу розповісти про свою бабусю
«
»