Home ⇒ 📕Твори з літератури ⇒ Художнє відтворення проблем українізації в комедії “Мина Мазайло”

Художнє відтворення проблем українізації в комедії “Мина Мазайло”

МИКОЛА КУЛІШ

Художнє відтворення проблем українізації в комедії “Мина Мазайло”

І варіант

Проблема українізації хвилювала багатьох патріотів України. Микола Куліш теж був одним із патріотів, вірив у те, що з часом усе зміниться, Батьківщина стане самобутньою, вільною, українською. Тому не дивно, що головною проблемою у 20-ті роки минулого століття, коли стало трохи легше жити людям різних національностей, у тому числі й українському народові, постала проблема українізації. Драматургу вдалося передати колорит епохи й показати

суперечності доби.

Мина Мазайло, службовець, вирішив “влізти” у вищий світ, для чого йому потрібно було навчитися правильної російської мови. Тому він найняв вчительку “правильних проізношеній” з чудовим, на його погляд, російським прізвищем Баронова-Козино. Його син Мокій “уже збожеволів од своєї укрмови”, бо весь час ходить з українським словником, повторює слова, у всьому бачить красу українського слова, але вживає українські слова не завжди доречно. Тому його родина вирішує “врятувати” його, домагаючись цього тим, що Уля починає хлопця закохувати в себе. На жаль чи на щастя, вона

закохується сама.

Батько, Мина Мазайло, хоче змінити своє прізвище на російське, можливо, Мазєнін. А Мокій мріє додати до Мазайла ще й Квач, прізвище, яке носили колись його прадіди. Його ніхто не розуміє, і він скаржиться Улі: “Бачите тепер, Улю, який я самотній?..

Родня – а нема до кого слова промовити, тим паче українського”. Виходить, тут родина зіткнулася з проблемою українізації з двох боків – з боку прийняття і з боку незгоди. Мокій, який є прихильником українізації, каже: “А я, бачте, заховавсь отут із своєю укрмовою… Сиджу сливе сам удень і вночі та перебираю, потужно вивчаю забуту й розбиту і все ж таки яку багату, прекрасну нашу мову! Кожне слово! Щоб не пропало, знаєте. Щоб пригодилось воно на нове будування. Бо, знаєте, вивчивши мову так-сяк, нічого з неї прекрасного й цінного не складеш…”

Зовсім іншої думки Мазайло. На його погляд, “українцями звуться ті, хто вчить нещасних службовців так званої української мови. Не малоруської і не тарасошевченківської, а української – і це наша трагедія”. Його підтримує тьотя Мотя з Курська, яку лякає навіть український напис на вокзалі – “Харків”.

Кожен з родини Мазайлів має свій погляд на українізацію. Мазайло думає так: “Українізація – це спосіб створити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади”. Дядько Тарас іншої думки: “їхня українізація – це спосіб виявити всіх нас, українців. А тоді знищити разом, щоб і духу не було…”. Виходить, що вона взагалі непотрібна і тільки руйнує життя таких “історично самостійних” дядьків, як дядько Тарас з Києва й таких “інтелігентів”, як Мина.

Тьотя Мотя взагалі не розуміє, навіщо потрібна українська мова, адже, на її думку, селяни взагалі не українці. Вона розповідає, що в них у Курську ніхто не розмовляє українською мовою, а українці їй зовсім не до вподоби. Їй навіть не спадає на думку, що кожна нація має право на свою мову, на своє світобачення. Тьотя Мотя бачила в Москві в театрі “Дні Турбіних”, і там українці їй зовсім не сподобалися. Герой Альоша там сказав про українізацію:”… все це туман, чорний туман… і все це минеться”.

Мокій умовив Улю, що вона справжнісінька українка. Дівчина в це повірила. Тому вона привселюдно доводить, що у неї все українське. Це виводить із себе тьотю:”.. .прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованной”. Лякає така реакція на звичайне повернення до коренів. Тому таким логічним здається фінальна сцена, коли Мині комсомольці приносять газету, де написано: “За постановою комісії в справах українізації, що перевірила апарат Донвугілля, звільнено з посади за систематичний і зловмисний опір українізації службовця М. М. Мазайла-Мазєніна…”

Ось у такому становищі опиняються усі, хто стоїть на перешкоді повернення до коренів, хто за своїми мізерними прагненнями забуває про рідну мову, а значить, і про рідну країну. Українізація, на мій погляд, виявилася добрим уроком для усіх верств населення, для усіх родин. Вона показала, наскільки по – різному ставляться навіть члени однієї родини до неї, до яких крайнощів доходять-до повного неприйняття чи “схиблення на укрмові”. Тому треба прислухатися до прохання Миколи Куліша зайняти золоту середину, не кидатися у крайнощі і при цьому знати і любити культуру свого народу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Художнє відтворення М. Кулішем проблем українізації (за комедією “Мина Мазайло”) І. Українізація України після революційних перетворень. (Після повного утвер­дження радянської влади на Україні відбулося багато соціаіьних перетворень, у тому числі була об’явлена українізація України. В усіх державних устано­вах працівники повинні були говорити і вести документацію українською мо­вою, у школах навчання велося рідною мовою і т. ін. Звичайно, важко пере­оцінити позитивні...
  2. Художнє відтворення проблеми українізації у комедії “Мина Мазайло” Миколи Куліша Один із кращих творів Миколи Куліша “Мина Мазайло” висвітлює проблеми русифікації України, яку у 20-х роках більшовицькі ідеологи намагалися прикрити так званою українізацією. Українізація “зверху” не означала серйозних намірів щодо відновлення повноправного функціонування української мови та формування національної свідомості. За роки тотальної русифікації пересічний українець-міщанин загубив почуття приналежності до своєї...
  3. Художнє відтворення проблеми українізації в комедії “Мина Мазайло” Про комедії “Мина Мазайло” відомий літературознавець Юрій Шерех писав: “Український театр одержав свою найкращу комедію, може, свою єдину комедію, якщо властивістю комедії вважати легкість, грайливість, ритмічність, грацію…”… У цих словах – висока оцінка художніх досягнень добутку. Сучасні дослідники визначають комедію “Мина Мазайло” як політичну. Адже політичний підтекст закладений уже всюжете....
  4. Художнє втілений проблеми українізації в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” 1. Бути чи не бути українській нації… (питання, яке Микола Куліш ставив у своїй комедії “Мина Мазайло”). 2. Втілення проблеми українізації в образах п’єси: А) зрікання свого національного “я”, спроба “влитися” у російську культуру (“Серцем передчуваю, що українізація – це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця…” Мина – реальна...
  5. Художнє відтворення проблеми українізації 20-х років (за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”) У 20-ті роки минулого століття більшовицькі ідеологи вирішили зробити “хід конем”: аби “замилити” очі українському народу, було оголошено про відродження української культури, про відміну переслідувань творів, написаних українською мовою, про її офіційний статус, тобто про процес українізації. Однак ця українізація “зверху” не означала серйозних намірів щодо відновлення повноправного функціонування української...
  6. Художнє відтворення проблем українізайії 20-х років (за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”) У 20-ті роки минулого століття більшовицькі ідеологи вирішили зробити “хід конем”: аби “замилити” очі українському народу, було оголошено про відродження української культури, про відміну переслідувань творів, написаних українською мовою, про її офіційний статус, тобто про процес українізації. Однак ця українізація “зверху” не означала серйозних намірів щодо відновлення повноправного функціонування української...
  7. Художнє втілення проблеми українізації у комедії М. Куліша “Мина Мазайло” Українізація – короткочасний і малодосліджений період в історії нашої країни. Це була слабка спроба протиставити хоч щось повальній русифікації, яка тривала в Україні кілька століть, починаючи з царських часів і до радянських. Віками утверджувана думка про другосортність української нації, мови привела до нсзворотних процесів. Ті з українців, які хотіли добитися...
  8. Художнє втілення проблеми українізації у комедії Куліша “Мина Мазайло Українізація – короткочасний і малодосліджений період в історії нашої країни. Це була слабка спроба протиставити хоч щось повальній русифікації, яка тривала в Україні кілька століть, починаючи з царських часів і до радянських. Віками утверджувана думка про другосортність української нації, мови привела до незворотних процесів. Ті з українців, які хотіли добитися...
  9. Прихильники та супротивники українізації (за комедією М. Куліша “Мина Мазайло”) Драма “Мина Мазайло” – надзвичайно актуальний твір для нашого народу, оновленого подіями національного відродження. Темою твору є ставлення шовіністичного і патріотичного таборів до проблеми українізації в період непу. П’єса була написана на матеріалі 20-х років XX століття, та вона й сьогодні примушує замислитися над проблемами національної самосвідомості, своєї мови, держави....
  10. Проблема українізації в комедії “Мина Мазайло” Свою комедію Микола Куліш писав на “живому” матеріалі процесу українізації, запроваджуваної у 20-х роках. У своїй комедії драматург порушив проблему, яка його дуже хвилювала – бути чи не бути українській нації. Головний герой Мина Мазайло зрікається свого національного “я”, намагаючись “вилущитись” у російську культуру. Він – не літературний привид, а...
  11. Проблема українізації в п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш – видатний драматург першої половини XX століття. Художньо довершені, гостроконфліктні його твори здобули визнання їх автору не тільки на Україні, а й далеко за її межами. П’єси М. Куліша відзначаються гостротою проблематики, актуальністю, емоційною напруженістю, рельєфним різьбленням характерів. У 20-х роках нашого століття дуже актуальною стала тема міщанства,...
  12. Проблема українізації у драмі Миколи Куліша “Мина Мазайло” Драма “Мина Мазайло”, що була написана у буремні і хвилюючі роки післяреволюційного економічного і культурного відродження України, – надзвичайно актуальний твір для нашого народу, оновленого подіями національного пробудження. Невмолимий прес економічних проблем вичавлює з наших ослаблених тоталітаризмом душ усі сили і замулює щедрі витоки національних поривань, які напувають цілющою джерелицею...
  13. Проблема українізації в п’єсі Н. Кулиша “Мина Мазайло” Микола Кулиш – видатний драматург першої половини XX сторіччя. Художньо завершені, остроконфликтние його добутку одержали визнання не тільки на Україні, а й далеко за її межами. П’єси Н. Кулиша відзначаються гостротою проблематики, актуальністю, емоційною напруженістю, рельєфним зображенням характерів. В 20-х роках нашого сторіччя дуже актуальної була тема міщанства, що намагається...
  14. Характеристика образу Мини Мазайло за драмою М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш у своїй п’єсі “Мина Мазайло” засудив і дотепно висміяв українців-перевертнів, що заради власної користі здатні відмовитися від свого роду. Мина Мазайло – службовець у Харківській установі. За походженням він українець, чим дуже не задоволений. Адже вважає, що його колоритне прізвище Мазайло закриває йому всі шляхи до кращого життя....
  15. “Мина Мазайло” М. Куліша: українізація й шляхи побудови національного суспільства Складні почуття наповнювали душу Миколи Куліша, коли він починав писати свою п’єсу “Мина Мазайло”. Усім серцем прийняв він революцію, мріяв про “голубий соціалізм”, який так палко проголошував його Малахій. Але дійсність 20-х рр. минулого століття вносила сум’ятицю в його душу: гостро постала національна проблема. Українцям, їх культурі, мові не вистачало...
  16. Засоби творення комічного у п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло” Сам сюжет п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” має анекдотичний характер. Головний персонаж комедії, службовець тресту “Донвугілля”, соромиться свого “малоросійського” походження. Причину власних життєвих невдач він вбачає у власному прізвищі: “Мазайло! Жодна гімназистка не хотіла гуляти – Мазайло! На службу не приймали – Мазайло! Од кохання відмовлялися – Мазайло!” Мина вирішує...
  17. Скорочено “Мина Мазайло” Куліша Розмова Рини Мазайло з її подругою Улею, з якої з’ясовується, що у родині Мазайла відбуваються сварки через “сторичне питання”. Мокій Мазайло дуже захоплюється українською мовою і хоче переробити своє прізвище на Мазайло-Квач, у той час як його батько Мина прагне найняти вчительку російської мови. Крім того, написало листа до тьоті...
  18. “Мина Мазайло” – філологічна п’єса 1923 року Микола Куліш пише п’єсу “Мина Мазайло”, темою якої є міщанство й українізація. Свою комедію письменник створив на “живому матеріалі”, чкий дало йому спостереження над запроваджуваним у 20-ті роки процесом українізації. У п’єсі поставлено одвічне питання: бути чи не бути українській мові? Комедію цю свого часу хтось із критиків...
  19. “Мина Мазайло” М. Куліша – твір без позитивних героїв І. Зав’язка твору, конфлікт. (Уже з перших реплік героїв комедії М. Куліша “Мина Мазайло” стає зрозуміло, що це “філологічна п’єса”. Мина Мазайло хоче змінити своє українське прізвище і шукає вчительку, яка б навчила його правильно говорити “по-руському”, а син Мокій, навпаки, мріє доповнити прізвище словом “Квач”.) ІІ. Процес українізації у...
  20. Прихильники та супротивники українізації Твір за комедією М. Куліша “Мина Мазайло”. Драма “Мина Мазайло” – надзвичайно актуальний твір для нашого народу, оновленого подіями національного відродження. Темою твору є ставлення містичного і патріотичного таборів до проблеми українізації в період непу. П’єса була написана на матеріалі 20-х років XX століття, та вона й сьогодні змушує замислитись...
Художнє відтворення проблем українізації в комедії “Мина Мазайло”
«
»