Проблема українізації в комедії “Мина Мазайло”

Свою комедію Микола Куліш писав на “живому” матеріалі процесу українізації, запроваджуваної у 20-х роках. У своїй комедії драматург порушив проблему, яка його дуже хвилювала – бути чи не бути українській нації.

Головний герой Мина Мазайло зрікається свого національного “я”, намагаючись “вилущитись” у російську культуру. Він – не літературний привид, а реальна істота, український тип перевертня. Йому хочеться змінити своє українське прізвище на якесь “милозвучне” російське.

Навколо цього бажання Мини розгортається

сюжет комедії Миколи Куліша. Герої твору висловлюють своє ставлення до цього факту, до українізації взагалі – і ми бачимо їхні характери, погляди, духовний світ, розуміємо, то московська політика “українізації” була лицемірною і формальною. Згадаймо репліки Мини Мазайла, дядька Тараса. Мокія:

Мина Мазайло: Серцем передчуваю, що українізація – це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця…

Дядько Тарас: їхня українізація – це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було… Попереджаю!

Мокій: Хто стане нищити двадцять мільйонів одних

лише селян українців, хто?

Малорос, що змінює своє українське прізвище на російське, український псевдонаціоналіст дядько Тарас, схиблений на українськості Мокій – усі вони відтворюють об’єктивну картину українізації, що веде до закріплення рабського малоросійства.

Навіть більше, відповідь на запитання, висловлене Мокієм, була дана вже через три роки після прем’єри комедії. Із 20 мільйонів українських селян, за підрахунками дослідників голодомору 1932-1933 років, залишилася половина. Небачений геноцид 30-х майже повністю знищив і національно свідому інтелігенцію України…

Незважаючи на різноманітність думок, висловлених у комедії, перед нами постає узагальнений образ обивателя в його безглуздій войовничості, нікчемності та поверховості. Забувається національне коріння, зраджуються рідна мова, культура. Натомість з’являються теорії про всесвітню трудову комуну, в якій прізвища замінять номери, “наприклад: товариш нумер 35-51” або ж “поміж вільних безкласових людей поведуться зовсім інші, нові прізвища”.

Задля виразнішого окреслення проблеми українізації Микола Куліш створює образ тьоті Моті (Мотрони Розторгуєвої). Цей сатиричний тип яскраво уособлює російський великодержавний шовінізм. Гострота конфлікту в комедії дедалі наростає, та розв’язка – несподівана. Мину, який вважав своє українське прізвище перепоною на шляху до блискучої кар’єри, звільняють з роботи за “систематичний опір українізації”.

Створивши блискучу комедію, Микола Куліш порушив гостру проблему, яка залишається важливою і сьогодні, – проблему національної самосвідомості українців. Його твір сприяє самозбереженню нації, спонукає кожного до роздумів про свій духовний зв’язок з рідною землею.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Проблема українізації в комедії “Мина Мазайло”

Categories: Твори з української літератури

Links