Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Художня своєрідність роману “Хто винуватий?”

Художня своєрідність роману “Хто винуватий?”

И в теорії, і в практиці Герцен послідовно й цілеспрямовано зближав публіцистику й художню літературу. Він нескінченно далекий від спокійного, незворушного зображення дійсності. Герцен-художник постійно вторгається в оповідання. Перед нами не безпристрасний спостерігач, а адвокат і прокурор у тому самому особі, тому що якщо одних діючих осіб письменник активно захищає й виправдує, то інших викриває й засуджує, не приховуючи своїх суб’єктивних пристрастей. Авторська свідомість у романі виражено прямо й відкрито.

Перша частина роману

складається переважно з розгорнутих біографій діючих осіб, що підкреслюється навіть назвою окремих розділів: “Біографії їх превосходительств”, “Біографія Дмитра Яковича”. У другій частині розгортається більше послідовне сюжетне оповідання із численними вставними епізодами й авторськими публіцистичними відступами. У цілому ж весь художній текст зв’язаний єдністю авторської ідеї й будується насамперед на основі чіткого й послідовного розвитку авторської думки, що стала найважливішим структуроутворюючим і стилеобразующим фактором. Авторське мовлення займає центральне місце в загальному
ході оповідання. Вона часто перейнята іронією – те м’якої й добродушної, те разючої, що бичує. При цьому Герцен блискуче використає найрізноманітніші стилі російської мови, сміло сполучаючи форми простоліття з науковою термінологією, щедро вводячи в текст літературні цитати й іншомовні слова, неологізми, несподівані й тому відразу обертаючі на себе увага метафори й порівняння. Так створюється подання про автора як чудовому стилісті й енциклопедично освіченій людині, що володіє гострим розумом і спостережливістю, здатному вловлювати найрізноманітніші відтінки зображуваної їм дійсності – смішні й зворушливі, трагічні й оскорбляющие людське достоїнство

Роман Герцена відрізняється широким охопленням життя в часі й просторі. Біографії героїв дозволили йому розгорнути оповідання у великому тимчасовому діапазоні, а поїздки Бельтова давали можливість описати дворянську садибу, провінційні міста, Москву, Петербург, розповісти про його закордонні враження. Глибокий аналіз своєрідності Герцен-письменника втримується в статті Бєлінського “Погляд на російську літературу 1847 року”. Головну силу автора роману “Хто винуватий?” критик побачив у могутності думки. “В Искандера (псевдонім Олександра Герцена),- писав Бєлінський,- думка завжди спереду, він уперед знає, що й для чого пише; він зображує з поразительною вірністю сцену дійсності для того тільки, щоб сказати про неї своє слово, зробити суд” . По глибокому зауваженню критика, “такі таланти так само природні, як і таланти чисто художні” . Бєлінський називав Герцена “по перевазі поетом гуманності”, у цьому він бачив пафос творчості письменника, найважливіше суспільне й літературне значення роману “Хто винуватий?”. Традиції інтелектуального роману Герцена були підхоплені й розвинені Чернишевським, на що вказує прямий переклик заголовків: “Хто винуватий?” – “Що робити?”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Художня своєрідність роману. “Діалектика душі” героїв – РОМАН “АННА КАРЕНІНА”: ТВОРЧА ІСТОРІЯ ТА ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ ЛЕВ ТОЛСТОЙ (1828-1910) РОМАН “АННА КАРЕНІНА”: ТВОРЧА ІСТОРІЯ ТА ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ Художня своєрідність роману. “Діалектика душі” героїв Лев Толстой – один із найвидатніших письменників-реалістів не лише свого часу й країни, а й світової літератури. У його творах справді можна побачити “типові характери в типових обставинах”. Він не просто плете інтригу,...
  2. Твір по романі Герцена “Хто винуватий?” Роман, над яким Герцен працював 6 років, був випущений окремим виданням в 1847 р. як додаток до журналу “Сучасник”. Багато в чому він пов’язаний із принципами “натуральної школи”. Для роману характерні антикріпосницька проблематика, гостра постановка ряду злободенних питань (положення жінки в сім’ї, формування разночинной інтелігенції), широкий показ соціального середовища і...
  3. Художня своєрідність роману “Що робити?” Могутність думки (по термінології Бєлінського), характерне для всього будуючи роману Чернишевського, визначає й особливості жанру, і новий характер сюжету, заснований на повній ясності й передбачуваності його розвитку. Письменник відмовляється від несподіваних сюжетних поворотів, таємниць, зовнішніх ефектів, за винятком початкових главок, ціль яких – зацікавити “простодушну публіку”. Упевненість героїв роману у...
  4. Художня своєрідність роману “Злочин і покарання” “Злочин і покарання” – перший із серії знаменитих романів Достоєвського, що ввійшли в золотий фонд світової художньої літератури. На перший погляд може здатися, що сюжет “Злочину й покарання” укладається в стандартну схему так званого “карного роману” з його обов’язковими компонентами: злочин, убивця, слідчий… Але в карних романах сюжет звичайно тримається...
  5. Ідейно-художня своєрідність роману у віршах “Євгеній Онєгін” Автор веде протягом усього роману безперестанну боротьбу з переможеним класицизмом і перемігшим романтизмом. Він пародіює ложноклассический епос і впевнено декламує свою відмову від віджилої естетики: Благослови мою довгу працю, Про ти, епічна муза! И, вірний ціпок мені вручивши, Не дай блукати мені вскосъ і криво. Досить. Із плечей геть тягар!...
  6. Ідейно – художня своєрідність роману В. Скотта “Айвенго” Середньовіччя в романі – кривавий і похмурий період. Образ короля Ричарда ідеалізований, у цьому консерватизм Скотта, це спричинило романтизацію. Реалистично переданий народ і його ватажки – Робін Гуд (Локсли). Але на майстерно відтвореному истор. тлі, при порівнянні з галереєю оригінальних і блискучих образів, програють центральні герої – Айвенго, Ровена. Багато...
  7. Проблематика, художня своєрідність роману “Чуму” Проблемі метафізичного бунту присвячена п’єса Камю “Калигула”. Безпосереднім історичним джерелом сюжету є Твір римського історика й письменника I в. Светония “Про життя дванадцяти цезарів”. Камю читав “Калигулу” Светония. Він був зачарований цією особистістю. Він постійно говорив про нього. У процесі художньої обробки історичного матеріалу Камю відмовляється від конкретно-історичного аналізу й...
  8. Художня своєрідність пушкінського роману у віршах Прийми собранье строкатих глав, Підлоги смішних, напівсумних, Простонародних, ідеальних, Недбалий плід моїх забав, Бессониц, легких натхнень, Незрілого й зів’ялого років. Розуму холодних спостережень И серця сумних замет. А. С. Пушкін “Євгеній Онєгін” – важкий добуток. Сама легкість вірша, звичність змісту, знайомого з дитинства читачеві, як не дивно створюють додаткові труднощі...
  9. Роман “Євгеній Онєгін” – “енциклопедія російського життя”. Художня своєрідність роману Як повно й разом з тим художньо змальований світський Петербург і Петербург трудовий, яскраво з’являється патріархально-дворянська Москва, помісне Село й панорама всієї Русі: “селенья, грады й моря”, громадське життя й приватний сімейний побут, театри, бали, народні святочные гаданья, робота кріпосних дівчин у саду поміщицької садиби, що гуляє “золота” молодь у...
  10. Художня своєрідність роману Ю. Яновського “Вершники” Роман “Вершники” вийшов друком у 1935 році спочатку в російському перекладі П. Зенкевича, а потім і мовою оригіналу. Відтоді почався тріумфальний хід твору, що увійшов не тільки до “золотого фонду” української, але й усієї радянської літератури. За жанром “Вершники” – роман у новелах, до якого неодноразово зверталися різні письменники світу....
  11. Художня своєрідність роману Гриммельсгаузена “Симплициссимус” В історії Німеччини XVII століття називають самим похмурим періодом, пов’язаним із Тридцятирічною війною (1618-1648), коли країна стала своєрідним полігоном для військ Данії, Англії, Швеції, Франції. Вестфальский мир, ув’язнений 24 жовтня 1648 року, розділив Німеччину на безліч дрібних князівств. “В XVII столітті вже не вільні міста, а князівські двори, що опиралися...
  12. Художня своєрідність роману М. Горького “Мати” В історії світової літератури можна знайти чимало прикладів того, що новий час частий ставить художника перед необхідністю переосмислювати традиційні методи Творчості. З подібною ситуацією ми зіштовхуємося й при спробі проаналізувати художню структуру книги М. Горького “Мати”. Почнемо з того, що практично неможливо точно визначити жанр цього добутку. Сам М. Горький...
  13. Художня своєрідність роману Б. Пастернаку “Доктор Живаго” Є книги, які треба читати повільно, як можна повільніше, тому що вони змушують міркувати над кожною фразою й любуватися цілими сторінками. Особливий дух є в цих книг, своя душа. “Доктор Живаго” Б. Пастернаку – одна з таких книг. Роман цей – найтонше сполучення поезії й реальності, висока й чиста музична...
  14. Художня своєрідність оповідання “Максим Тримач” В оповіданні “Максим Тримач” виклад ведеться від першої особи, це ніби розповідь людини, яка особисто знала персонажів. Такий прийом використовується в усіх творах “Народних оповідань”. Зазвичай, ця особа – жінка, яка пригадує події, співчуває героям. Мова оповідача проста, народна, насичена порівняннями, повторами. Такий виклад надає зображуваному ліричного забарвлення, робить розповідь...
  15. Ідейно-художня своєрідність драматургії Л. Н. Толстого (по п’єсах “Влада темряви” і “Живий труп”) Драматургія Толстого неоднорідна як по способах окреслення явищ життя, так і по своїй художній якості. “Влада темряви”, “Плоди освіти”, “Живий труп” становлять ярчайшую сторінку в історії росіянці й світової драматургії. Один із творців епосу нового часу, Толстой і в драматургії знайшов оригінальні, найвищою мірою плідні шляхи Творчості. Між його художньою...
  16. Художня своєрідність драматургії А. П. Чехова Що потрібно драматичному письменникові? Філософію, безпристрасність, державні думки історика, догадливість, жвавість уяви, ніякого забобону улюбленої думки. Воля. А. З. Пушкін Ставлячи п’єси А. П. Чехова на сцені Московського Художнього театру, К. С. Станіславський розробив нову театральну систему, що дотепер називається “системою Станіславського”. Однак ця оригінальна театральна система з’явилася завдяки новим...
  17. Ідейно-художня своєрідність повести “Капітанська дочка” По жанрі “Капітанська дочка” – історичне оповідання у формі “сімейних записок”, у ній є риси й повести й роману, історичне оповідання тісно пов’язане з особистою долею головного героя, що бере участь у цих подіях. Гринев анонсує свої записки на схилі віку, він розповідає про свою молодість. Важливе роль має образ...
  18. Проблематика й художня своєрідність казок М. Е. Салтикова-Щедріна Його переслідують огуди: Він ловить звуки одобренья Не в солодкому ремстві хвали, А в диких лементах озлобленья. І вірячи й не вірячи знову Мрії високого покликання, Він проповідує любов Ворожим словом отрицанья… Н. А. Некрасов Тема циклу казок (1869 – 1886) М. Е. Салтикова-Щедріна – алегоричне (у формі казок) зображення...
  19. Художня своєрідність зрілих оповідань А. П. Чехова У мистецтві, як і в житті, нічого випадкового не буває. А. П. Чехов Як треба з теорії літератури, в оповіданні характер героя звичайно розкривається в один з важливих (переломних) моментів його розвитку, а у романі представлений сам розвиток характеру одного або декількох головних героїв у їхньому зіткненні один з одним...
  20. Художня своєрідність оповідання Доля людини Шолохова М. А При всій глибині змісту оповідання-епопея “Доля людини” відрізняється простотою й скнарістю художніх засобів, які, однак, усі використані Шолоховим для вираження головної ідеї добутку: людина може восторжествувати над своєю трагічною долею, може зберегти в собі людяність всупереч війні й нелюдськості навколишнього світу. По композиції “Доля людини” – оповідання в оповіданні. Він...
Художня своєрідність роману “Хто винуватий?”
«
»