Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Художній аналіз поеми Рилєєва “Войнаровский”

Художній аналіз поеми Рилєєва “Войнаровский”

У травні 1823 р. на засіданні Вільного суспільства аматорів російської словесності був прочитаний уривок з поеми К. Ф. Рилєєва за назвою “Засланець”. А. А. Бестужев повідомляє, що прочитаний уривок був прийнятий “щиросердечним схваленням”. Своє враження Бестужев формулює у вираженнях, що свідчать про те, що новий досвід Рилєєва був сприйнятий насамперед у його політичному змісті: “Рилєєва Засланець повний шляхетних почуттів і різких піднесених думок”. В 1825 р. нова поема під заголовком “Войнаровский” вийшла у світло окремою

книжкою. Цензурні міркування, як можна припускати, змусили автора усунути політичний відтінок із заголовка поеми.

Відповідно до історичних інтересів, загальними для декабристів, предметом поеми Рилєєв обирає заколот Мазепи, підтриманого його племінником і однодумцем Войнаровским, проти Петра I. Трактування історичних подій у поемі носять суперечливий характер. У дусі своїх революційних ідей Рилєєв прагне освітити зображені їм події як національно-визвольну боротьбу. Саме так тлумачить свої задуми Мазепа в розмові з Войнаровским:

* Уж близький година, близька боротьба,

* Боротьба волі із самовластьем!

Однак

крізь вигляд борця за волю, у якому з’являється перед Войнаровским український гетьман, проступають інші риси, більше близькі до історично реального Мазепи. Досить виразна, хоча й мелодраматична, картина передсмертних бачень Мазепи. Заколотний гетьман кінчає не як герой, що гине за праву справу, а як злочинець, що терзається совістю. Не менш значна й сцена зустрічі Мазепи з полоненим козаком, з розмови з яким гетьман довідається, що народ не підтримує його, а, навпаки, проклинає “як Іуду”. Висловлення Рилєєва про Мазепу, що свідчать про те, що фігура цього історичного діяча жваво займала творчу уяву поета-декабриста, дозволяють заповнити недомовки поеми. У списку діючих осіб для задуманої Рилєєвим ще до “Войнаровского” трагедії про Мазепу гетьман характеризується так: “Людина властолюбний і хитрий, великий лицемір, що приховує свої злі наміри під бажанням блага до батьківщини”. Виступ Мазепи проти Петра I розглядається як зрада. У рукописних фрагментах поеми більш виразно говориться про заколот, піднятому Мазепою з корисливих спонукань. У тім же дусі висвітлює фігуру українського гетьмана й прикладене до поеми Рилєєва “Життєпис Мазепи”, автором якого був декабрист А. О. Корнилович. Очевидно, героєм волі Мазепа виступає тільки в поданні Войнаровского, що своєму натхненникові “зрадився сліпо”. Але й він зізнається в тім, що не міг проникнути в глибину задумів Мазепи:

* Не знаю я, чи хотів він

* Урятувати від лих народ України

* Иль у ній собі спорудити трон,

* Мені гетьман не відкрив цієї таємниці.

Більше того, через багато років, міркуючи в самоті посилання над подіями минулого, Войнаровский готовий переоцінити роль Мазепи й Петра I і визнати, що історична й моральна правда була на боці російського царя. Таким чином, деяка частка романтичної загадковості й навіть поетизації образа Мазепи не може сховати інших, більше реальних рис історичної фігури честолюбного гетьмана.

Але зате Войнаровский, головний герой поеми, як про це свідчить заголовок, був і залишився полум’яним патріотом і беззавітним борцем за волю. Створенням образа Войнаровского Рилєєв увів у російську романтичну поему нового героя, основні риси якого відбивають декабристське подання про “прямого громадянина” (слова Мазепи про Войнаровском). На відміну від розчарованого, “хладного”, індивідуалістично настроєного героя “південних” поем А. С. Пушкіна Войнаровский з’являється перед читачем як герой-громадянин, у якому горить “пломінь палкий” любові до батьківщини й волі. Цими суспільними мотивами визначається вся діяльність Войнаровского. Деякі традиційні риси романтичного героя одержують у Рилєєва інше пояснення й значення. Войнаровский похмурий і похмурий не в результаті розчарування й охолодження, як це бувало звичайно в романтичного героя, а внаслідок неможливості служити батьківщині й волі, внаслідок того, що пломінь патріота й свободолюбца в ньому “горить дарма”. Войнаровский “завжди цурається й мовчить”, але ця не горда самітність романтичного героя, а відсутність родинного середовища, однодумців.

* Інших тут почуттів і думок люди:

* Вони не зрозуміли б мене,

– говорить Войнаровский історикові Міллерові, з яким доля зштовхнула його в глухомані сибірського посилання. У бесідах з несподіваним знакомцем ока рылеевского героя загоряються полум’ям і “у надмірі почуттів”, які викривають у Войнаровском вірного своїм переконанням громадянина, його слова “течуть, як хвилі”. Весь психологічний вигляд Войнаровского відмінний від того образа романтичного героя, що придбав популярність у російському романтизмі під впливом пушкінських Бранця й Алеко.

Своєрідний у Рилєєва й образ героїні, що відповідає цивільному характеру декабристського романтизму. Рилєєв тут незалежний від “південних” поем Пушкіна з їх романтичними жіночими образами. Дружина Войнаровского, що розшукала його в Сибіру й розділила сумній долі чоловіка, виступає в поемі не тільки як вірний, виконуючий свій борг подруга, але і як патріотка, повна “високих помислів”: “Вона могла, вона вміла громадянкою й дружиною бути”.

Як і в інших поемах революційних романтиків, в “Войнаровском” любовна інтрига займає побічне місце. У центрі сюжету – суспільно-політичні події. Це відповідало поданням декабристів про поему як одному з “високих” жанрів цивільної поезії. Рилєєв прокладав тут нову дорогу серед інших зразків романтичної поеми, у яких центральне місце займав любовний сюжет, а ідейно-суспільні мотиви залишалися переважно засобом психологічного розкриття характеру.

Значну самостійність проявляє Рилєєв і в побудові своєї поеми. Зовнішні прийоми композиції “Войнаровского” ще несуть сліди романтичної манери. Поема написана у формі сповіді героя, у якій розсіюється атмосфера таємничості, що оточувала героя при його першій появі на сцені. Але ця зовнішня форма викладу не заважає авторові стати на шлях пошуків нової композиційної основи для своєї, епічної за задумом, поеми. В “Войнаровском” відсутні ті перестановки й розриви у викладі сюжету, які характерні для романтичної композиції


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Аналіз поеми “Войнаровский” В основу поеми Рилєєв поклав дійсну історичну подію, маючи намір підкреслити масштабність і драматизм особистих доль героїв – Войнаровского, його дружини й Мазепи. Автор у поемі навмисно відділений від героя. Завдяки широкому історичному тлу, на якому виступає реальний історичний герой – особистість неабияка, вольова, цілеспрямована, в “Войнаровском” посилений у порівнянні...
  2. Твір по поемі Рилєєва “Войнаровский” Самий великий твір Рилєєва – поема “Войнаровский” (1825), написана на матеріалі української історії. У поемі мова йде про події початку XVІІІ в., боротьбі Петра І зі шведами, про зраду гетьмана Мазепи й про долю його племінника Войнаровского, засланого в Сибір. Войнаровский, головний герой поеми, зображений Рилєєвим як романтичний герой, що...
  3. Епічні тенденції поеми “Войнаровский” Відхід від романтичної умовності помітно виявився в Рилєєва в життєво правдивих замальовках побуту й природи Сибіру. Тут автор “Войнаровского” використовує уроки Пушкіна, що дало в “південних” поемах близькі до дійсності пейзажні й етнографічні картини. Працюючи над поемою, Рилєєв знайомиться з географією й етнографією Сибіру по тодішніх журналах і оповіданням осіб,...
  4. Вірші, поеми й думи К. Ф. Рилєєва Кіндратій Федорович Рилєєв. У літературному русі 20-х років XIX століття важливе місце займає творчість поетів-декабристів – Рилєєва, Одоєвського, Кюхельбекера, Раєвського й багатьох інших, чиї імена ввійшли в історію російської літератури як імена найближчих спадкоємців Радищева. Найбільш яскравим і талановитим серед поетів-декабристів був Кіндратій Федорович Рилєєв. У грудні 1825 року головним...
  5. Аналіз вірша Рилєєва “Громадянин” Вірш “Громадянин” (1825) – вершина цивільної лірики Рилєєва. Тут явно чується голос поета-трибуна, полум’яного оратора, що вважає себе вправі грізно дорікати, вимагати відповіді від коливних співгромадян. Вірш будується на прямому протиставленні поета, борця за волю, щирого громадянина, і юрби, що складає з “перенароджених слов’ян”. У цих словах укладений важливий зміст....
  6. Чим романтизм Жуковського відрізняється від романтизму Рилєєва Романтизм, як літературний напрямок, характеризується незадоволеністю сьогоденням, сучасною дійсністю. Ця незадоволеність породжує мрії про те, що мабуть, про бажаний. Але це бажане, те, що хотілося б бачити в житті, представлялося письменникам-романтикам по-різному. Тому в романтизмі виділилося два основних плини – консервативне й революційне. Представники революційного романтизму спрямовані в Майбутнє, повні...
  7. Сатира Рилєєва Виділені епітети яскраво передають ненависть поета до ката парода. Насильно обірвалося життя поета, і його творчість залишилася “неспіваною піснею”. Однак у цій пісні основний мотив пролунав настільки виразно й виразно, що Рилєєва ми можемо без застережень у Творчості якого життя й Рилєєв загрожує “гордовитому временшнку неминучою годиною розплати за всі...
  8. Цивільна лірика Рилєєва Почуття цивільного обурення, що продиктувало Рилєєву його сатирові, робить зрозумілим прагнення до суспільної боротьби, що відбилося в його посланні “До Косовскому”, (написано в 1821 р., у свій час не було надруковано) у відповідь на вірші, у яких адресат радив поетові “назавжди” залишитися на Україні: * Щоб я младые роки *...
  9. Художній аналіз поеми “Мідний вершник” У поемі натхненними віршами прославляються “великі Думи ” Петра, його створіння – “град Петров”, “полнощных країн врода й диво”, нова столиця російської держави, вибудувана в устя Неви, “під морем”, “на моховитих, топких берегах”, з міркувань воєнно-стратегічних (“відсели загрожувати ми будемо шведові”), економічних (“сюди по нових їхніх хвилях всі прапори в...
  10. Аналіз вірша Рилєєва “ДО N. N.” (Ти відвідати, мій друг, бажала…) Твій милий погляд, твій погляд чарівний Хотів страждальця пожвавити, Хотіла ти спокій цілющий У схвильовану душу влити. Твоє втішне участье, Твоє вниманье, милий друг, Мені знову повертають щастя И зціляють мою недугу. Але поступово інтимна тема ускладнюється цивільної. Виявляється, герой і героїня тримаються різних думок, і обопільний потяг не виключає...
  11. Спогаду сучасників про Рилєєва Наприкінці вересня 1819 року Рилєєв, що приїхав із дружиною в садибу матері, відвідує столицю, де починає знайомитися з петербурзькими літераторами. Отоді-те ледь не розігралася трагедія. Наприкінці 1819 року – на самому початку 1820 року відбувається скороминуща зустріч Рилєєва з Пушкіним. Обоє минулого молоді й запальні. З невідомої причини між ними...
  12. Художній аналіз поеми “Енеїда” І. Котляревського І. Котляревський – видатний український поет та драматург, який започаткував нову добу в розвитку української літератури. У той час українська мова жила лише в народі та використовувалася у побуті. Створюючи “Енеїду”, І. Котляревський писав “живою” народною мовою, щоб перенести героїв поета Вергілія в Україну XVII століття. Котляревський запозичив у Вергілія...
  13. Вірші Рилєєва як краще вираження суспільних ідеалів свого покоління Кіндратій Федорович Рилєєв народився 18(29) вересня 1795 р. у селі Батове Петербурзької губернії. Батько Рилєєва, дрібнопомісний дворянин, людина крутої й запальний, був деспотичний у відношенні до сім’ї й селян. Про дитинство в Рилєєва збереглися безрадісні спогади. У суворій обстановці проходили й роки навчання Рилєєва. Шестирічним хлопчиком він був відданий у...
  14. Вірші, поеми й думи У літературному русі 10- 20-х років XIX століття важливе місце займає творчість поетів-декабристів – Рилєєва, Одоєвського, Кюхельбекера, Раєвського й багатьох інших, чиї імена ввійшли в історію російської літератури як імена найближчих спадкоємців Радищева. Найбільш яскравим і талановитим серед поетів-декабристів був Кіндратій Федорович Рилєєв. У грудні 1825 року головним будинком у...
  15. Аналіз структури поеми А. С. Пушкіна “Полтава” Якщо не прийняти це міркування як побуждающего мотив для здійснення аналізу структури, то залишається одне – обійти цей гострий і неприємний момент шляхом використання евфемізмів, “реабилитирующих” Пушкіна як художника слова. Що й робиться дотепер. “Мазепа, мабуть, перший з пушкінських характерів, витриманий від початку до кінця як різко негативний, що заслуговує...
  16. Визначте риси характеру та світогляду романтичного героя на прикладі поеми Д. Н. Г. Байрона “Мазепа” Поема “Мазепа” Байрона – це ліро-епічний твір, тому що в ньому наявна розповідь про події, вчинки персонажів, і водночас змальовані ліричні переживання героя, розвиток його емоцій, його внутрішній світ. “Мазепа” – романтичний твір, в ньому наявний романтичний герой, це український гетьман. Образ Мазепи у Байрона такий – це сильна людина,...
  17. Аналіз поеми (містерії) “Великий льох” Т. Г. Шевченка За радянських часів поема “Великий льох” була найменш дослідженим твором Кобзаря. Ставлення Шевченка до тогочасної Росії свідомо замовчувалось. А це була країна, яку О. Герцен назвав “живою пірамідою злочинів”. Отже, закликаючи народ до боротьби, Шевченко закликав знищити всю машину поневолення, яка звалась царською Росією. Тому у творах “Чигрине, Чигрине” та...
  18. Зміст у прозі думи Рилєєва “Іван Сусанін” Наприкінці 1612 року юний Михайло Федорович Романов, остання галузь Рюриковской династії, ховався в Костромській області. У той час Москву займали поляки: ці прибульці хотіли затвердити на російському престолі царевича Владислава, сина короля Сигізмунда III. Один загін проникнул у костромські межі й вирішив захопити Михайла. Поблизу від його притулку вороги схопили...
  19. Аналіз першого розділу поеми В. Маяковського “Хмара в штанях” З появою в пресі ” Хмари в штанях” у російської поезії відбулося з-буття аж ніяк не рядове. Поема 22-літнього Маяковського замірялася на основи буржуазного миропорядка й пророкувала швидкий прихід революції. За словами самого поета, вона з’явилася результатом “выкрепшего свідомості близької револю-ции”. Свою поему Маяковський почав ще в першій половині 1914...
  20. Ідейно-художній аналіз вірша “Село” А. С. Пушкіна Так, вірш “Село” поет присвячує проблемі кріпосного права, що хвилювала багатьох мислячих людей того часу. Вірш має двухчастную композицію: перша частина (до слів “…але думка жахлива…”) являє собою ідилію, у той час як друга – політичну декларацію, відозву до сильних миру цього. Село для ліричного героя – це, з одного...
Художній аналіз поеми Рилєєва “Войнаровский”
«
»