Вірші Рилєєва як краще вираження суспільних ідеалів свого покоління

Кіндратій Федорович Рилєєв народився 18(29) вересня 1795 р. у селі Батове Петербурзької губернії. Батько Рилєєва, дрібнопомісний дворянин, людина крутої й запальний, був деспотичний у відношенні до сім’ї й селян. Про дитинство в Рилєєва збереглися безрадісні спогади. У суворій обстановці проходили й роки навчання Рилєєва. Шестирічним хлопчиком він був відданий у Петербурзький 1-й кадетський корпус, на тринадцять років оторвавший його від сім’ї. Літературні інтереси зароджуються в Рилєєва ще в корпусі. В одному з листів до батька він називає

себе “досить великим мисливцем до книг”. Збереглися й власні літературні досвіди кадета Рилєєва. Ще будучи в кадетському корпусі, юнак, подібно многим своїм одноліткам, мріяв про “щастя прилучитися до числа захисників своєї батьківщини” (з листа батькові від 7 грудня 1812 р.).

Випущений на початку 1814 р. з корпуса прапорщиком, Рилєєв одержав можливість здійснити свою мрію. Він бере участь у закордонних походах російської армії, що звільняла Західну Європу від Наполеона. В 1817 р. Рилєєв попадає в Острогожский повіт Воронезької губернії. Однієї з тем рылеевской лірики в цю пору з’явилася його любов до дочки

місцевого поміщика Н. М. Тевяшовой, що незабаром стала його дружиною. Просячи дозвіл на шлюб і на відхід з військової служби в матері (батько до цього часу вмер), Рилєєв виражає надію на новій службі “доплатити” Батьківщині те, “чого недодав у військової”. В одному з листів до матері 1818 р. він натякає на внутрішні мотиви своєї відмови від військової служби: “Для нинішньої служби потрібні негідники, а я, на щастя, не можу їм бути”.

Оселившись у Петербурзі, Рилєєв з 1821 р. служить засідателем Петербурзької карної палати, що дає йому можливість відстоювати інтереси несправедливо скривджених і пригноблених. В 1821 р. Рилєєва приймають членом-співробітником у Вільне суспільство аматорів російської словесності. У цей період Рилєєв пише історичні балади, поеми й стає одним з найбільших літературних діячів декабристського напрямку.

Разом з тим Рилєєв розгортає й кипучу суспільну діяльність. Він продовжує цивільну службу, перейшовши на посаду правителя канцелярії Російсько-американської компанії, виникнення якої було одним із симптомів капіталістичного розвитку, що почалося, Росії. Велике суспільне значення мало й почате Рилєєвим разом з А. А. Бестужевим видання альманаху “Полярна зірка”. Але основним напрямком, по якому пішла суспільна діяльність Рилєєва, стала політична боротьба. Восени 1823 р. И. И. Пущин розповів революційно настроєному поетові про існування в Петербурзі таємного політичного суспільства (Північного суспільства декабристів). Завдання Північного суспільства декабристів відповідали політичним поглядам і суспільному темпераменту Рилєєва, і він став його членом. У Північному суспільстві декабристів у цей час спостерігалися розбіжності між помірним його крилом на чолі з Н. М. Муравьевым і більш рішуче настроєною групою, що перебувала під впливом глави Південного суспільства декабристів П. И. Пестеля, що приїжджав у Петербург для встановлення зв’язків між обома таємними суспільствами. Рилєєв представляє республіканський плин у Північному суспільстві декабристів, очевидно, не без впливу Пестеля, з яким поет мав тривалу бесіду. Поступово Рилєєв стає душею Північного суспільства декабристів. Він мав властивості, необхідними для суспільного діяча, трибуна: ентузіазмом, даром пропагандиста, умінням залучати серця. Свідчення про це залишили сучасники Рилєєва: “Я не знавав іншої людини, що мав би таку притягальну силу, як Рилєєв (…) Коштувало посмішці опромінити його особу, а вам самим поглубже заглянути в його дивні очі, щоб всім серцем безповоротно віддатися йому. У мінути сильного хвилювання або поетичного порушення ока ці горіли й точно іскрилися. Ставало моторошно: стільки було в них зосередженої сили й вогню” . Навколо Рилєєва об’єдналися найбільше радикально настроєні члени Північного суспільства декабристів: Е. П. Оболенський, П. Г. Каховський, брати Бестужеви, А. И. Одоєвський, А. О. Корнилович, В. К. Кюхельбекер.

Перші поетичні досвіди К. Ф. Рилєєва, що побачили світло, нічим не виділялися серед популярних у той час жанрів “легкої поезії”. Народженням нового поета зі своєю темою й із власною інтонацією, був вірш “До тимчасового правителя” (1820), що з’явилося в перший же рік вступу поета в літературу. Сатира Рилєєва виявилася політично досить актуальною. Реакція, що перемінила суспільний підйом епохи Вітчизняної війни 1812 р., тріумфувала всюди: і в Росії, і в Західній Європі. Найближчим співробітником Олександра I став його улюбленець, військовий міністр, організатор військових поселень, затятий реакціонер А. А. Аракчеев. Активним протестом проти аракчеєвського режиму в армії з’явилися хвилювання Семеновского полку восени 1820 р. Атмосфера розжарювалася. У такій обстановці з’явилася гостра й смілива сатира на “тимчасового правителя”, у якому без праці можна було довідатися всесильного Аракчеева. Підзаголовок “Наслідування Персиевой сатирі “До Рубеллию”” пояснюється цензурними міркуваннями (у римського сатирика I в. Персія Флакка немає сатири “До Рубеллию”).

У Рилєєва дана конкретна політична характеристика Аракчеева (порівн., зокрема, пряму вказівку на військові поселення: “Селища позбавив їхньої колишньої краси”), а як погроза висувається тираноубийство, про яке говориться досить відверто й досить емоційно:

* ПРО, як на лірі я потщусь того прославити,

* Батьківщина моє хто від тебе позбавить!

Враження сучасників і здогаду про причини благополучного для Рилєєва результату настільки зухвалого виступу викладає Н. А. Бестужев: “Не можна представити здивування, жаху, навіть можна сказати заціпеніння, яким уражені були жителі столиці при цих нечуваних звуках правди й докору, при цій боротьбі дитини з велетнем. Усі думали, що кари гримнуть, винищать і сміливого поета, і тих, які слухали йому; але зображення було занадто вірно, дуже близько, щоб скривдженому вельможі насмілитися довідатися себе в сатирі. Він постыдился зізнатися явно, хмара пронеслася мимо” Бестужев вірно визначає й значення сатири: “Це був перший удар, нанесений Рилєєвим самовладою”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Вірші Рилєєва як краще вираження суспільних ідеалів свого покоління

Categories: Нові твори

Links