Початок другого періоду літературної діяльності Стефаника припадає на роки імперіалістичної війни, під час якої Галичина стала ареною кривавих боїв між Двома ворожими арміями. Палали села і міста, розорювались тисячі родин, гинуло мирне населення, вимучені люди блукали по країні. Розстріли за найменшою підозрою, катування і і грабунки були звичайною справою
Стефаник Відновлює свою літературну діяльність. Будучи у Відні, він влітку 1916 року пише новелу “Дівоча пригода”. В цій новелі автор не вдається до широких описів батальйонних
сцен. Він бере за об’єкт змалювання дітей, яких випадково застала ніч на полі бою, між двома лініями фролту, біли трупа нагло вбитої матері. Зображуючи дітей у безпосередній близькості до насильницької смерті, цих безневинних малят, я кі ще не спроможні навіть усвідомлювати весь трагізм свого становища, Стефаник з великою силою загавровує прокляттям народу війну за інтереси купки імперіалістів. Контро ста трохи ідилічної назви новели до глибоко трагічного змісту її надзвичайно підсилює цей процес.
Як: в переважній більшості новел першого періоду Творчості, в “Дівочій пригоді”, взявши для художнього
відтворення надзвичайно трагічну подію, Стефаник уникає мало драматургію. Найважчий момент у зображенні події – смерть матері – передано буквально в трьох словах: “Сіла, дуже боліло, і лягла”. Побачивши матір мертвою, діти не злякалися, не підняли плачу. Старший Валько солідно пояснює сестрі, що йому, як хлопцеві, “не пасує голосити “над померлою, а вона, Настуська, мала – ще не вміє. Василько радо любується картиною нічного бою і розповідає дівчинці, чому по небу літають вогні. Дітей не збентежило навіть те, що голодна Настуся жадібно їсть хліб, який наскрізь промок кров’ю матері. Така поведінка дітей ще більше підкреслює трагізм становища. Новела “Вода – земля” присвячена зображення стражданням трудового народу у вихорі війни. Стефаник постає у свої творах, як людина, що заперечує війну взагалі, адже вбивство людини людиною не може бути виправданим ніякими цілями. Перетворень у суспільстві треба досягти мирним шляхом, адже Війна, покликана принести новий переділ світу, не зможе повернути матерів і батьків ще нерозумним дітям, не зможе повернути синів, дочок і надію на Майбутнє залишеним на самоті старим батькам.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)