Художні особливості притч Сковороди “Бджола і Шершень”, “Собака і Вовк”
В історії української художньої літератури Сковорода – один із перших ліричних поетів, сатириків і байкарів. На думку письменника, і філософія, і мистецтво повинні служити справі самопізнання людини.
Характерною особливістю світосприймання у творчості Сковороди є поєднання елементів філософського мислення з елементами емоційно-образного сприймання світу. Автор у своїх творах часто віддає перевагу “фігурним висловам”, які грунтуються на постійному використанні метафоричного значення слів. Ці вислови пов’язані з алегорією,
Так, у байці “Бджола і Шершень” автор майстерно поєднує слова, ужиті в прямому значенні, з метафоричними виразами:
Веселість серця – життя для людини.
Немає гіршої думки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла.
Сковорода широко використовує нагромадження синонімів, епітетів, антитез. За їх допомогою він прагнув збагнути світ людської душі, в якій борються протилежні сили:
Поважний дурень, найлютіша мука, мудра людина, природжене діло, найсолодша
А в байці “Собака і Вовк” Сковорода доступними лексичними і стилістичними засобами зумів повно і яскраво відобразити своєрідність свого ставлення до дружби між людьми.
І рід, і багатство, і чин, і споріднення, і тілесні принади, й науки не спроможні утвердити дружбу. Лише серця, думками єдині, й однакова чесність людяних душ, що у двох чи трьох тілах живуть, – ось де справжня любов і єдність…
У цих його притчах поєднано мову художньої та науково-філософської прози.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)