Хронотоп у гомеровском епосі

Точне відображення простору – дійсність і реальність. Відбиття часу специфічно, і це пов’язане з архаїчністю свідомості. У поемах 2 події одночасно відбуватися не можуть – “закон хронологічної несумісності” – двобій Париса й Менелая. Прийом ретрадации – затримки дії в напружений момент. Скупчення порівнянь. Обрив оповідання й перехід до спогадів (рубець Одиссея). Прийом ретроспекції – більше тривале, розгорнуте повернення в минуле. Наприклад, жезл Агамемнона перед мовленням войнов. Або спис Ахіллеса. Історична далекість.

Час створюється защет гіперболізації того, що роблять – прийом, недоступний сучасній людині. Деталі древнього побуту + зарахунок близькості між героями й богами. Всі герої “богоподібні”, “богоравние”.

Міфологія – зовсім певна система зі своєю специфікою сприйняття часу. Циклічність. Спогад про минуле як про боротьбу індивідів – Історія мислиться органічно, персоніфікується. Час не показує віку. Але психологізм не характерний. Закон божественного втручання

Одиссей – сама яскрава фігура ионийского епосу. Це не просто дипломат і практик, і вуж зовсім не просто хитрун, лицемір.

Практична й ділова схильність його натури здобуває своє теперішнє значення тільки у зв’язку з його самовідданою любов’ю до рідного вогнища і його дружині, що чекає, а також його постійно важка доля, що змушує його безупинно страждати й проливати сльози вдалині від своєї батьківщини. Одиссей – це по перевазі страждалець. Його постійний епітет в “Одиссее” “багатостраждальний”. Про його постійні страждання Афіна з більшим почуттям говорить Зевсу. На нього постійно злиться Посейдон, і він про цьому прерасно знає. Якщо не Посейдон, то Зевс і Гелиос розбивають його корабель і залишають його одного серед моря. Його нянька дивується, за що на нього постійно обурюються боги при його постійному благочесті й покірності волі богів. Його дід дав йому ім’я саме як “людині божеського гніву”.

В “Илиаде” в 10 пісні прославляється Одиссей на війні. В “Илиаде” він хоробро бореться й навіть одержує поранення, але Диомед намагається удержати його від втечі й докоряє в боягузтві. Хитрість, фантастика хитрості. Те він вибирається з печери під черевом барана, схопившись за його вовну, і тим обманює пильність сліпого Полифема. Те він обпоює циклопа й людожера й виколює в нього єдине око. Те він проскакує повз сирен, де ніхто й ніколи не проїжджав живим і здоровим, то він пробирається у власний палац і їм опановує. Він сам говорить про свою тонку хитрість, та й Полифем догадався, що його погубила не сила, але хитрість Одиссея. Одиссей – суцільна авантюра, спритність. Він бреше навіть тоді, коли в цьому немає ніякої потреби, але за це покровительствующая Афіна його хвалить:

Був би досить злодійкуватий і лукавий, хто з тобою состязаться

Міг би в хитростях усяких; те було б важко й богу

Вічно все той же : хитрун, ненаситний у підступництвах! Ужели,

Навіть у рідний очутившись землі, припинити ти не можеш

Брехливих мовлень і обманів, улюблених тобою сизмальства?

Представляючись Ахіллесові, він сам про себе доповідає: Я – Одиссей Лаэртид. Измишленьями хитрими славний Я між всіма людьми. До небес моя слава доходить

Усі вихваляють любов Одиссея до Пенелопе. Був він і чоловіком Калипсо, і притім не менш семи років, і чоловіком Кирки, а по інших джерелах, навіть мав від них дітей. Однак бессмертью він віддає перевагу поверненню до рідного вогнища. Ночі він проводив з Калипсо, а вдень плакав на березі моря. Одиссей ще любить приймати вид купця й предпренимателя: він дуже розважливий хазяїн. Прибувши на Итаку, він насамперед кидається вважати подарунки, які були залишені для нього феаками. Нарешті, додамо до всього сказаного звірячу жорстокість, що проявляє ця гуманна й чутлива людина

Вистежуючи наречених, він вибирає зручний момент, щоб розправиться з ними і їхніми трупами наповнює цілий палац. Жертвогадатель Леод намагається просить його про помилування, але той зносить йому голову. Мелантия розрубили на шматки й віддали на поживу собакам, невірних служниць Телемах за наказом батька повісив на канаті. Після цієї дикої розправи Одиссей як ні в чому не бувало обіймається зі служницями й навіть проливає сльози, а потім – щаслива зустріч ссупругой.

Отже, Одиссей у Гомера – глубочайшицй патріот, храбрейший воїн, страдалей, дипломат, купець, підприємець, виверткий авантюрист, жінколюб, прекрасний сім’янин і жорстокий кат

Одиссей любить вітчизну, але ніколи не відмовляється від життєвих насолод. Добре знає підступну вдачу богів – засліплює Полифема. Аж ніяк не епічний красень


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Хронотоп у гомеровском епосі