Храм Артеміди Ефеської
“Храм Артеміди Ефеської – це справжнісінький дім богів, споруджений на землі. Хто раз його побачив, той міг переконатися, що небо й земля помінялися там місцями і що рід безсмертних богів переселився з неба на землю”. Так починає римський учений Філон опис будівлі, про яку весь стародавній світ одностайно твердив, що вона найпрекрасніша у світі.
“Мисливець із. золотим веретеном”, “богиня мужньої думки” – так називає Гомер Артеміду, прекрасну й вічно молоду богиню, яка влаштувала свою оселю в Ефесько-му храмі. Вона була
Сто десять метрів завдовжки й п’ятдесят п’ять метрів завширшки була ця оселя богині, обрамована з усіх1 боків двома рядами колон. Разом із внутрішніми було там сто двадцять сім колон. І яких колон! По-перше, були вони не з вапняку, як у більшості грецьких храмів, а з мармуру, родовище якого відкрили поблизу якраз тоді, коли почалося
Над покрівлею піднімалися чотири наріжні скульптури у вигляді мармурових биків більш ніж натуральної величини. У самому центрі храму стояв вівтар із кедровою статуєю богині. Скульптурне оздоблення храму, як і архітектура, являло собою вершину мистецтва. (За В. Замаровським)
Схожі твори:
- Храм Артеміди у Ефесі У VІ сторіччі до нашої ери нечуваного розквіту досягло старогрецьке місто Ефес, засноване на західному узбережжі Малої Азії в Карії ще у XІІ сторіччі до н. е. Покровителькою міста була Артеміда – дочка царя богів і людей усемогутнього Зевса і Літо, сестра Аполлона. Спочатку Артеміда була богинею родючості, покровителькою тварин...
- Сім чудес світу: Храм Артеміди У VI сторіччі до нашої ери нечуваного розквіту досягло старогрецьке місто Ефес, засноване на західному узбережжі Малої Азії в Карії ще у XII сторіччі до н. е. Покровителькою міста була Артеміда – дочка царя богів і людей усемогутнього Зевса і Літо, сестра Аполлона. Спочатку Артеміда була богинею родючості, покровителькою тварин...
- “Моя душа – це храм чи купа цегли?” (За романом “Собор”) Протягом століть люди дуже уважно приглядалися до себе. У них постійно жила й живе нескінченна жага знання. “Пізнай себе”,- так радили філософи. I, справді, в цих простих, але дуже містких словах сконцентровано усе те, що повинно провадити людину шляхом життя, усе те, завдяки чому ми зможемо жити краще і спокійніше....
- Самшитовий храм Мілорада Павича Кажуть, сербський письменник Мілорад Павич вважається першим письменником третього тисячоліття. Це письменник та історик. Він захоплюється візантійською культурою, з головою поринає у вивчення культури власного народу та у своїх творах заводить нас, читачів, у лабіринти своїх інтелектуальних уявлень. Павичу вдалося створити світ поетичний, фантастичний, духовний і реальний водночас. Кожному з...
- “Моя душа – це храм, чи купа цегли?” Твір за романом Олеся Гончара “Собор” Що зараз хвилює наших людей, чому вони радіють, від чого на їхніх обличчях з’являється смуток? Який духовний світ у сучасної людини, як вона ставиться до своєї культури, історії свого народу? Важко відповісти на питання, чи залишився в душі людській той єдиний “храм”, який єднає покоління, який є показником гуманності та...
- “Моя душа – це храм чи купа цегли?” (за романом Олеся Гончара “Собор”) На зламі епох, у критичні періоди історії, в українській літературі неодмінно з’являлися твори, які були етапними в розвитку літератури і глибоко впливали на подальший розвиток духовного життя суспільства, нації. Саме до таких творів належить “Собор” Олеся Гончара – роман, який було вилучено з літературного процесу на 18 років. Але й...
- “Моя душа – це храм чи купа цегли?” (за романом О. Гончара “Собор”) У творчості Олеся Гончара роман “Собор” посідає особливе місце. Передусім – актуальністю піднятих у ньому проблем. Його читання незмінно спонукає до роздумів. Складним і суперечливим постає образ князя Ярослава, але зображується Ярослав Мудрий передусім як людина і син свого часу. Багато в яких рисах привабливий і водночас жорстокий, закоханий у...
- Моя душа – храм чи купа цегли? (за романом Олеся Гончара “Собор”) Душа людська… Що воно таке? Так чи інакше, але є в людини дещо, що робить її саме людиною. І ми називаємо це “дещо” душею. Це слово несе в собі позитивний зміст: душа – добра, свята, рідна… І значно рідше ми чуємо: зла, жорстока, продана дияволу душа. Про погану ж людину...
- Переказ легенди – Пигмалион Афродіта дарує щастя тому, хто вірно служить їй. Так дала вона щастя й Пигмалиону, великому кіпрському художникові. Пигмалион ненавидів жінок і жив уединенно, уникаючи шлюбу. Один раз зробив він із блискучої білої слоновой кістки статую дівчини надзвичайної краси. Як живаючи, стояла ця статуя в майстерні художника. Здавалося, вона дихає, здавалося,...
- Скорочено “Ифигения в Тавриді” Еврипида Тавридою стародавні греки називали сучасний Крим. Там жили таври – скіфське плем’я, що шанувало богиню-діву й приносило їй людські жертви, які в Греції давно вже вийшли зі звичаю. Греки вважали, що ця богиня-діва – не хто інша, як їхня Артеміда-Мисливиця. У них був міф, при зав’язці й при розв’язці якого...
- Леся Українка – Іфігенія в Тавріді Тавридою древні греки називали сучасний Крим. Там жили таври – скіфське плем’я, яке шанувало богиню-діву і приносило їй людські жертви, які в Греції давно вже вийшли з звичаю. Греки вважали, що ця богиня-діва – не хто інша, як їх Артеміда-мисливиця. У них був міф, при зав’язці і при розв’язці якого...
- “ВІДПОВІДНОСТІ” – ШАРЛЬ БОДЛЕР ШАРЛЬ БОДЛЕР (1821-1867) “ВІДПОВІДНОСТІ” Сонет “Відповідності” з циклу “Сплін та ідеал” належить до найвідоміших віршів Бодлера і неодноразово переспівувався. Основна його тема – речі видимого світу є символами прихованої реальності – у світовій філософії та поезії не нова. Про це писав ще давньогрецький філософ Платон. Однак саме цей сонет Бодлера...
- Сім чудес світу: Статуя Зевса в Олімпії Древньогрецьке місто Олімпія, розташоване у північно-західній частині Пелопоннесу, було релігійним центром, місцем культу верховного бога древніх греків Зевса і проведення, присвячених йому Олімпійських ігор. Це був найбільший художній центр Древньої Греції. Архітектурний ансамбль Олімпії в основному склався в VII – IV сторіччях до н. е. Тут були зведені чудові храми...
- Статуя Зевса в Олімпії Древньогрецьке місто Олімпія, розташоване у північно-західній частині Пелопоннесу, було релігійним центром, місцем культу верховного бога древніх греків Зевса і проведення, присвячених йому Олімпійських ігор. Це був найбільший художній центр Древньої Греції. Архітектурний ансамбль Олімпії в основному склався в VІІ – ІV століттях до н. е. Тут були зведені чудові храми...
- “Боротьба за читача та її засоби в новелі М. Павича “Дамаскин” Мілорад Павич – відомий фахівець з класичної філології, сербський письменник, один з найяскравіших представників постмодернізму в літературі, якого літературні критики називають “першим письменником третього тисячоліття”, “Шехеризадою XXI сторіччя”. Вже самі назви його творів і підзаголовки до них – романи “Пейзаж, намальований чаєм” (роман для любителів кросвордів), “Остання любов у Константинополі”...
- Ідейно-художнє значення часової дволлановості у романі П. Загребельного “Диво” І. “Диво” П. Загребельного – роман у двох часових просторах. (Дія роману, за задумом автора, відбувається у двох часових просторах, між якими пролягло майже тисячоліття. А оскільки центральний образ твору – Софія Київська, то письменник тісно переплітає період будівництва храму і події середини XX століття, коли храм опинився на межі...
- Колос Родоський “Острів Родос лежить серед безкрайнього моря. За прадавніх часів виніс його Геліос із дна на поверхню й випросив у богів для себе. Тут стоїть Колос у сімдесят ліктів заввишки, створений у подобі Геліоса, променистого бога сонця”- так писав римський учений Філон. Тридцять чи сорок метрів – це небагато завдовжки. Але...
- Будівля Успенського собору в Харкові – пам’ятка архітектури Усім харків’янам відомий Успенський собор та його струнка дзвіниця. Він розташований у центрі міста на вулиці Університетській, названій так на честь першої будівлі Харківського університету. Собор є найдавнішою церквою міста, адже був побудований 1657 року, коли самому місту Харкову виповнився лише один рік. Звичайно, не відразу Успенський собор мав такий...
- Твір на вільну тему: МОСКВА В ІСТОРІЇ РОСІЇ “Хто ніколи не був на вершині Івана Великого, кому ніколи не траплялося оглянути одним поглядом всю нашу древню столицю з кінця в кінець… той не має поняття про Москву, тому що Москва не є звичайне велике місто, яких тисяча; Москва не безмовна громада каменів холодних, складених у симетричному порядку… немає!...
- Сатиричне змалювання панів і чиновників у поемі “Енеїда” І. Котляревського Поему І. Котляревського “Енеїда” називають енциклопедією української дійсності кінця XVIII століття, і справді, чого тут лише нема! Змалювання національного побуту – страв, напоїв, одягу; використання багатств фольклору – казок, прислів’їв, пісень; показ українських традицій – вечорниць, поминок… Але, крім зовнішніх прикмет українського життя, у творі ще є спроби показати стосунки...