“Хазяїн” – видатне досягнення української драматургії XIX століття

“Чим він був для України, дня розвою її громадського та духовного життя, се відчуває кожний, хто знає, то він був з батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література”, – так оцінив значення спадщини і діяльності видатного письменника Івана Карпенка-Карого геніальний Франко.

Комедію “Хазяїн” недаремно вважають одним з вершинних досягнень української драматургії XIX століття. У цьому творі знайшли своє подальше відображення ті проблеми, які були

поставлені в комедії “Сто тисяч”. Саме в тій попередній комедії бере початок образ Пузиря, який справді є рідним за духом Герасиму Калитці: та сама ненаситна жадоба до збагачення, та сама дикість натури стяжателя, та сама мораль (правильніше, антимораль). Ті самі зажерливість і цинізм, зате багатство у Пузиря виросло до неймовірних розмірів.

Сам Пузир говорить, що “він йшов за баришами наосліп, штурмом кришив направо і наліво, плював на все і знать не хотів людського поговору”. Він навіть на чужій біді умів нажитися, не мав ні жалю, ні співчуття. Найманих робітників цей мільйонер годував гірше ніж

собак.

Чутка про масовий голод не тільки не викликає в нього співчуття, а навпаки, він радіє, бо ж це велике людське горе прижене до нього майже безплатних робітників, наповнить кишені новими великими баришами. Коли приходять люди до нього найматися, він думає: “І по двадцять п’ять копійок багато, але все ж таки то не тридцять п’ять!”

Протест батраків у хазяйстві Пузиря – закономірне явище. Поки що це лише стихійний бунт, камінь у голову одного з експлуататорів. І поки що пузирі не поступаються нічим.

Чи має слово “хазяїн” певне позитивне значення стосовно образу Пузиря? Певно, все ж має. Пузир – хазяїн. Окрім усього негативного, це ділова, добре обізнана у фінансових справах, працьовита людина. Інертний, недбайливий, ледачий чоловік не досягне навіть звичайного достатку, не кажучи вже про великі прибутки.

Хазяїн – не марнотрат, лічить кожну копійку. Цієї здатності (в розумних межах) нашому суспільству треба навчатися й навчатися. А ще в Пузиря є талант господаря-аграрія, чого бракує нині багатьом нашим чиновникам від землі. Але всім цим усе-таки не можна виправдати хижацьку натуру Пузирів. Суспільна думка повинна вимагати від них культури, гуманізму, цивілізованих прийомів господарювання. До таких роздумів приводить нас комедія Карпенка-Карого “Хазяїн”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Хазяїн” – видатне досягнення української драматургії XIX століття