Хараткеристика образів поеми “Мойсей” Івана Франка
Головним героєм свого твору Іван Франко робить народ, бо ніщо не в силі спинити переможний рух народу, який і є творцем історії.
Обравши за основу біблійну легенду і, відповідно до свого задуму, змінивши її, І. Франко намалював в образі Мойсея вождя, що самовіддано служить людям, любить свій народ і присвячує себе боротьбі за його майбутнє.
На шляху до високої мети йому перешкоджають дрібні людці Авірон і Датан, що вважають за мету не великий ідеал, а мізерну особисту користь, намагаючись демагогічно схилити до цього маси. “Лихими демонами
Мойсей відданий своєму народові, беззавітно любить і бореться за його визволення, але на хвилину він схибив у своїй вірі. Таким чином, поет показав, що вождь не може мати жодних сумнівів у справедливості обраного
У конфлікті з народом – трагедія Мойсея як пророка. Демон зневіри Азазель отруює його душу сумнівами, вириває з неї розпачливий крик: “Одурив нас Єгова!” За зневіру цю Мойсей був покараний: він помер на порозі землі своїх предків, побачив її, але не вступив на неї.
За свою зневіру зазнав жорстокого покарання. Вождь має бути цільною людиною, бути завжди зі своїм народом, вірити в його сили. Та безмежна відданість своєму народові не зникає марно.
Зневіра й хитання, роздуми і відчай Мойсея напередодні нового життя не можуть втримати його осторонь переможного руху, якого нікому не спинити, бо народ є творцем історії. Саме тому народ і виступає головним героєм твору. Хоч Мойсей і залишив табір, народ, щоб продовжити шлях до свободи, обирає собі нового вождя і в невдовзі досягає обіцяної пророком землі.
Смерть самотнього вигнанця – Мойсея – піднімає народ до нового походу на чолі з “князем конюхів” – Єгошуа – і продовження свого нелегкого шляху, бо щасливе майбутнє було вже близько. Цю філософську думку І. Франко розвиває у всій поемі.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)