Характеристика образу Жульєна Сореля в романі Стендаля “Червоне і чорне”
В своєму романі “Червоне та чорне” французький письменник Стендаль дає грунтовний аналіз поглядів та вчинків молодої людини післяреволюційних часів.
Жульєн Сорель – молодий хлопець, син простого теслі. Батько намагається долучити його до родинної справи, проте Жульєн мало підходить для цього. Він не наділений особливою фізичною силою та й прагнення до теслярства не має. Справжнім захопленням було читання книг. Старий Сорель цього не розумів, бо сам був не освіченим.
Зовні Жульєн – стрункий, фізично слабкий, але спритний.
Герой вступає у доросле життя після поразки Наполеона, в часи відновлення династії Бурбонів. Але колишні подвиги Бонапарта і досі зворушують Жульєна. Він впевнений, що за часів Наполеона було більше можливостей юнакам незнатного роду прославитися, зробивши військову кар’єру. Зараз же єдиною можливістю долучитися до верхів суспільства була духовна семінарія.
Жульєн дуже болісно сприймав своє низьке походження. Йому здавалося, що знатні люди ставляться до нього зневажливо. В свою чергу Жульєн став ненавидіти
Перші свої кроки до мети герой робить працюючи гувернером дітей в родині де Реналь. Бажаючи довести собі, що зможе підкорити собі поважну жінку, він починає вести любовну гру. Використовуючи прийоми книжних героїв-коханців, Жульєн зміг звабити одружену жінку. Він переміг, але не очікувано став сам закохуватись у Пані де Реналь. Рятуючись від помсти зрадженого чоловіка, Жульєн покидає місто.
Працюючи у маркіза де Ла-Моля герой досягає певних висот. А зв’язок з донькою маркіза майже приводить його до такого бажаного вищого суспільства. Але через ревнощі колишньої коханки весілля не відбулося. Жульєн лютує і зважуються на злочин – він стріляє в жінку, яка завадила здійсненню його мрії про вище суспільство. За скоєне Жульєна заарештовують. У в’язниці герой має час осмислити свій вчинок. Він зрозумів, що весь час кохав тільки одну жінку – пані де Реналь. І тепер не може пробачити собі, що стріляв у кохану.
Жульєн не намагається захистити себе в суді, бо впевнений, що всі присяжні проти нього тільки тому, що він – простолюдин, який мав нахабність дорівнятися до них.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)