Характеристика образу пані де Реналь в романі Стендаля “Червоне і чорне”
Стендаль у романі “Червоне та чорне” значну увагу приділяє жіночим образам.
Пані де Реналь – це тридцятирічна заміжня жінка, яка має трьох дітей. У неї гарна зовнішність та благородні манери. Незважаючи на свою родовитість, вона ніколи не була чванливою, її не цікавлять плітки та інтриги.
Пані де Реналь навчалась в єзуїтському монастирі, але отримані знання ніяк не використовувала, тому швидко забула всі “дурниці”, яких там вчили. Вийшла заміж дуже рано за набагато старшого за неї пана де Реналя. Сімейне життя поглинуло
Героїня хоч і не дуже ерудована, але достатньо розумна. Вона не вміла хитрувати та маніпулювати чоловіком, як це робили інші дами. Тому її вважали недалекою і наївною.
В її сутності дивним чином поєднується сором’язливість і чуттєвість. Жінка любить самотність, прогулянки по парку, що свідчить про романтичні нахили.
До розваг місцевої еліти майже ніколи не приєднувалась. Через це жінку прозвали гордячкою, яка
З появою в будинку молодого гувернера Сореля – душевний спокій пані де Реналь порушується. Вона вперше відчуває справжню закоханість, якої ніколи не мала до чоловіка. Нове почуття перевернуло все життя героїні. Вона стає емоційною, чуттєвою, більш жвавою.
Спершу жінка опирається натиску Жульєна. Але зрештою погоджується на близькість. Вона розуміє, що це зрада, але нічого не може вдіяти з почуттями. І лише коли починає хворіти один з її синів – починає мучитися докорами сумління. Реналь вважає, що то кара за її гріховний зв’язок.
В душі пані де Реналь йде боротьба між коханням і обов’язком перед сім’єю. Зрештою перемагає кохання. Жінка перестає зважати на суспільний осуд, бо без коханого вона не здатна існувати. І навіть коли Жульєн стріляє в неї – вона пробачає.
Кожного дня Реналь ходить до коханого у в’язницю, аби полегшити його страждання. Здається, героїня здатна пробачити коханому все. Її більше не хвилює, що про неї подумає чоловік. Більш за все на світі вона прагне врятувати Жульєна. Але вирок не відміняють. Жульєна страчено. Пані де Реналь не змогла цього витримати – адже не могла існувати без кохання.