Характеристика образу Максима Максимовича в романі М. Лермонтова “Герой нашого часу”
Максим Максимович в романі Лермонтова “Герой нашого часу” виступає в якості оповідача. Автор не дає цілісної характеристики цьому героєві, обмежуючись окремими штрихами. Основна увага зосереджена на його розповіді про Печоріна – головного героя. Хоча дещо все ж таки Максим Максимович повідомляє і про себе.
В нього немає сім’ї: більше дванадцяти років не отримував звістки від батьків, а гідної жінки на роль дружини так і не трапилось. Звичайно, йому подобалися різні панночки, але через свій похилий вік вже не сподівався на взаємність.
Образ Максима Максимовича можна віднести до типових. Він – яскравий приклад простого витривалого армійського офіцера, що призвичаївся до кавказької війни. Герой добре взнав звичаї місцевого населення, з багатьма спілкувався.
Манери старого штабс-капітана не відзначалися вишуканістю, скоріше зрозумілою простотою. В суворих умовах Кавказу того часу він зміг зберегти людяність. Герой особливо ставиться Печоріна, про якого оповідає. Майже з батьківською любов’ю він зустрічає його після довгої розлуки. Тоді як сам Печорін демонструє холодність.
Максим Максимович – добродушний і
Образ старого вояки в багато чому привабливий, хоч не позбавлений також і недоліків. На відміну від впертого, рішучого Печоріна, Максим Максимович не намагається щось змінити, він пасивно сприймає дійсність. Розумові здібності героя посередні, інтереси – обмежені. Він не потребує більшого, ніж вже має. Його світогляд відрізняється прагматизмом та реалізмом.
Максим Максимович звик виконувати свій обов’язок, не обдумуючи накази. Така інертність наближає цей образ до образу “маленької людини” в літературі.
Але найголовнішим в ньому залишається його добра душа, відсутність елементарного егоїзму та наївна віра у людину. Герой Лермонтова Максим Максимович зацікавлює читачів і викликав їхню симпатію.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)