Характеристика образу дядьки Тараса за драмою М. Куліша “Мина Мазайло”
Микола Куліш у драмі “Мина Мазайло” показує читачеві своїх персонажів у гротескному світлі. Один з найколоритніших героїв – дядько Тарас. Це образ людини, яка шанує свій рід, національні традиції та історичну минувшину народу. Але погано те, що він не враховує нових вимог сучасного життя. Він продовжує жити в минулому, хапається за те, що вже давно втратило свою актуальність. Дядько Тарас добре орієнтується в історії, особливо захоплюється добою козаччини. Навіть своїх родичів іронічно називає козаками та козачками. Багато його висловлювань
Мазайлиха (дружина Мини Мазайла) недолюблює дядька Тараса. Вона впевнена, що її син Мокій став таким “щирим українцем”, бо вдався саме в дядька.
В родині Мазайло виникає дискусія стосовно питання: чи змінювати міщанське українське прізвище на шляхетне російське. Окрім членів сім’ї в обговоренні беруть участь тітка Мотя та дядько Тарас. Останнього кликати не хотіли, бо він не підтримує їхнє прагнення стати “руськими”. Дядька вважають шовіністом, у якого навіть “кури по-українському говорять”. Та
Мокія обурює така слабкість дядька. Він починає поводитися з ним досить грубо і без пошани. Для Мокія не існує компромісів.
Дядько Тарас – це виразник ще одного погляду на українське в той час. Він шанує рідну мову, але під впливом інших людей може змінювати свою думку, йти на компроміси. Він не достатньо сильний морально, аби відстояти свої погляди.
Отже, дядько Тарас також не являється позитивним персонажем, хоча й негативним його назвати важко. Він, як і всі інші, – гротескний образ.