“Характеристика Михайлика” за повістю В. Дрозда “Ирій”
В. Дрозд – талановитий і багатогранний прозаїк сьогодення. На думку більшості літературних критиків він був “постійно змінний, увесь у пошуках нових злободенних тем і проблем”. Письменника завжди хвилювала думка читачів про створені ним оповідання і повісті. А писав цей митець дуже багато. Це були і романи, і повісті, і збірки оповідань. У центрі уваги В. Дрозда завжди знаходилися людина і світ, зміни у суспільному житті і вплив цих змін на формуванні світогляду молодого покоління.
Головний герой повісті “Ирій” – юнак за
Пакуль – це вчорашній день, а ось ирій – це дивовижна країна, в якій “не
Разом зі своїми новими товаришами звичайний український хлопець за три місяці місцевого життя позбувся негативних рис, і його життя плинуло за трьома головними правилами: бути готовим до самопожертви заради своїх друзів, керуватися розумом у своїх вчинках і казати правду.
Та, на жаль, а може на щастя, немає нічого постійного, адже у житті людини усе набуває нових форм і змінюється. Під впливом оточення і обставин у світогляді головного героя твору відбуваються зміни. Михайло став відчувати, що він розп’ятий між селом і містом. Коли Михайло жив у селі, він мріям про місто, а в місті він постійне згадував своє рідне село. “Пакуль, – говорить автор, – це його Ирій, доти, до кінця днів своїх повертатимешся, а повернувшись – знову рватимешся у широкі світи”. І це характерно для сучасного покоління і юності. Що ж поробиш, але така філософія життя!
Будь-якою людиною керують моральні цінності, яких вона набуває у процесі свого розвитку. Ці цінності не підлягають поділу у адміністративному сенсі і акумулюються там, де працює душа. Адже душа може існувати і у висотному будинку, і у сільській хаті піх звичайним солом’яним дахом. Сьогодні це залежить від кожного з нас.