Характер Матильди де ля Моль
Особливо цікавим є характер Матильди де ля Моль, що називають “італійським” і порівнюють із цілим поруч “італійських характерів”, які існують у Творчості Стендаля. Тут можна згадати героїню новели “Ванина Ванини” (1829), а також героїв “Скрині й примари” (1830), “Любовного напою” ( 1830 ) і др.
“Італійський характер” не можна вважати моральним. Його носії мають бурхливий, нерозсудливий характер, що може штовхнути, навіть, і на злочин. Але “італійський характер” є саме характером, що цікаво сприймати, і який протистоїть
В 1834 – 1836 р. Стендаль створює роман “Люсьен Левен” ( “Червоне й біле” ). Люсьен – характер частково автобіографічний. Він у багатьох моментах повторює вчинки Анри Бейля під час влади Наполеона у Франції. Так само, як колись Бейль, Левен спостерігає Францію “на видиху” революції, коли гарні ідеї перетворюються в бажання побільше урвати від республіканського пирога. Використання мотиву “роману дороги” надає авторові можливість показати широку панораму суспільства часів Липневої Монархії. Стендаль не дописав цей добуток до кінця по невідомих причинах
В