Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Вульгарність і міщанство в зображенні А. П. Чехова (На прикладі оповідань “Куховарка жениться” і “Наречена”)

Вульгарність і міщанство в зображенні А. П. Чехова (На прикладі оповідань “Куховарка жениться” і “Наречена”)

1. Проблематика сімейних відносин в А. П. Чехова. 2. Вульгарність і жахливість шлюбу Пелагії. 3. Втеча Наді в Москву як порятунок від щоденності. 4. Розпоряджатися життям іншої людини не можна. …И раптом, ні з того ні із сього, з’явився якийсь чужий, котрий звідкись одержав право на її поводження й власність!

А. П. Чехов А. П. Чехов як художник тонко почуває й розуміє людську душу, нерідко звертається у своїй творчості до різних проблем сімейного характеру. Письменник розуміє, що й у приватній сфері людського життя зустрічаються міщанство й

вульгарність, причому як у нижчих шарах суспільства, так і серед інших станів. Він розглядав і взаємини чоловіка й дружини, і почуття людей, що ще тільки збираються вступити вбрак. У двох розглянутих добутках – “Наречена” і “Куховарка жениться” – А. П. Чехов наочно довів, що шлюб не завжди несе щастя, гармонію й волю жінці. Сполучник з нелюбимим чоловіком може обернутися для неї теперішнім рабством.

В 1885році було написане оповідання “Куховарка жениться”. У ньому говориться про те, як пішла й жорстока була існуюча тоді панська звичка видавати заміж і женити людей із прислуги Всю жахливість

і безглуздість такого вчинку бачить і семирічний Гриша, з інтересом наблюдающий за тим, як мама й нянька видають куховарку Пелагію заміж за некрасивого візника проти її волі. Тут Чехов показує ситуацію очами хлопчика.

Виявляється, дитина ясно бачить і розуміє те, чого не можуть або не хочуть зауважувати дорослі: “…Не розумію, навіщо це женитися? Мамаша женилася на папаше, кузина Верочка – на Павлові Андреиче.

Але на таті й Павлові Андреиче, так і бути вуж, можна женитися: у них є золоті ланцюжки, гарні костюми, у них завжди чоботи вичищені; але женитися на цьому страшному візнику із червоним носом, у валянках… фи! І чому це няньці хочеться, щоб бідна Пелагія женилася?” Мислить він, звичайно, керуючись своїми, дитячими, небагато наївними, але досить свіжими, справедливими й чистими поняттями Хлопчик Гриша, як ніхто іншої в панській сім’ї, спостережливий і здатний до співчуття, співпереживанню безвладній людині, яку змушують робити те, до чого в нього душа не лежить.

Мир, Що Пізнає, дитина зауважує всі видимі йому відтінки настрою Пелагії. Він чітко відчуває, що самій куховарці неприємний ні нав’язаний їй чужою волею наречений, ні сама витівка заміжжя. Але висловитися нещасній дівчині не дають, вилити душу їй комусь Пелагія виявилася в замкнутому колі. Тільки безмовний, по малолітству позбавлений права голосу панський син Гриша таємно співчуває Пелагее: “Бідна, бідна!

– думав Гриша, прислухаючись до ридань куховарки. – Куди неї повели? Отчого тато й мама не заступляться?.. Бідна, плаче тепер де-небудь у сутінках! А візник на неї: циц!

Циц!.. Грише стало гірко. Йому жагуче, до сліз схотілося приголубити цю, як він думав, жертву людського насильства…

“. Правда, батько семирічного ГриГорея намагався за столом, поглинаючи пересоленную куховаркою їжу, зробити дружині зауваження: “Що в тебе за полювання всіх женити так заміж видавати! Яке тобі справа! Нехай самі женяться, як хочуть”. Але рішучих кроків пан не приймає, і Пелагію однаково видають заміж за нелюбого, котрий тепер одержав право розпоряджатися життям молодої куховарки.

А семирічний Гриша нічим не може їй допомогти, тільки почастувати більшим яблуком. Більше повезло Наді Шуминой, головній героїні іншого оповідання – “Наречена”, написаного А. П. Чеховим в 1903 році. На відміну від вищезгаданої куховарки Пелагії в неї їсти право вголос заперечити: “…Я жити хочу!

Жити!.. Дайте ж мені волю! Я ще молода, я жити хочу, а ви з мене бабу зробили!..”. Двадцатитрехлетняя дівчина-дворянка, сім років мечтавшая про заміжжя й нарешті-те вже стало нареченою Андрія Андреича, сина соборного протоієрея, раптом сумно зауважує, що подальше життя буде йти монотонно, в’януло, одноманітно.

Молодий гість її бабусі Олександр Тимофійович відкриває Наді ока, показує їй більше цікавий і корисний життєвий шлях: поїхати вчитися. У нього є для цього досить переконливі доводи: “Тільки освічені й святі люди цікаві, тільки вони й потрібні. Адже чим більше буде таких людей, тим скоріше настане царство божие на землі… Треба вдуматися, треба зрозуміти, як нечиста, як аморальна це ваше дозвільне життя Зрозумійте ж, адже якщо, наприклад, ви, і ваша мати, і ваша бабулька нічого не робите, то, виходить, за вас працює хтось іншої, ви заїдаєте чиєсь чуже життя, а хіба це чисто, не брудно?” Ще одним поштовхом для втечі Наді послужив приклад шлюбу її батьків: адже її мама була, по суті, нещасною жінкою, тому що не любила свого покійного чоловіка й тепер у всім залежала від своєї свекрухи, бабули.

Згодом і сама Надя виявляє, що зовсім не любить свого дурного нареченого, він їй противний, вона не хоче повторювати долю Ніни Іванівни. Особливо неї засмутили й обурили вульгарні мамині слова про “постійний обмін речовин у природі”. Душу дівчини бунтує, вона хоче волі, щастя, чогось нового й корисного для себе й, може бути, для суспільства. Тому недивно її думку про втечу з рідного будинку майже що напередодні весілля: “…

Ледь вона тільки от подумала про те, чи не поїхати їй учитися, як усе серце, всі груди обдало холодком, залило почуттям радості, захвату”. І Надя дозволяє собі змінити своє життя всупереч бажанню мами й бабусі, яким залишається тільки простити її й упокориться з усвідомленим дорослим вибором дівчини Потім їм, щоправда, прийде боятися виходити на вулицю, щоб не зустріти випадково батька Андрія із що несостоялись Надиним нареченим. Але сама Надя, на наступний рік приїхавши в рідне місто, не боїться ходити по ньому. Вона – вільна людина.

У цих оповіданнях А. П. Чехов показує читачеві долю жінок, які насильно хочуть видати заміж не по любові, а тому що “так треба”. Я вважаю, що в обох випадках ситуації вульгарні, тому що в людини є право самому шукати своє щастя й вийти заміж по своєму бажанню Думки Пелагії, крім маленького Гриши, ніхто не враховує, у Наді ж є щаслива можливість вирватися з тужливої щоденності. Вона задоволена й щаслива, тому що “…

І все це вже не лякало, не обтяжувало, а було наївно, дрібно й ішло всі назад і назад. А коли сіли у вагон і поїзд рушив, то все це минуле, так велике й серйозне, стислося в грудочку, і розверталося величезне, широке майбутнє, що дотепер було так мало помітно”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Міщанство й вульгарність в оповіданні А. П. Чехова “Агрус” 1. Зміни в людині, бажання якого здійснилося. 2. Пристрасть до накопичення головного героя. 3. Людське самовдоволення й байдужність до чужих лих. …Не заспокоюйтеся, не давайте присипляти себе! Поки молоді, сильні, бадьорі, не утомлюйтеся робити добро! А. П. Чехов В “Агрусі” А. П. Чехова ветеринарний лікар Іван Іванович Чимша-Гімалайський розповідає про...
  2. Як я розумію вислів “Маленька людина”. На прикладі оповідань Чехова Проблема “маленької людини” в класичній літературі XIX століття виникає через поширеність цього явища в житті. Письменники образ “маленьких людей” зображували переважно трагічно. Тим не менш, А. Чехов розкривав цю проблему зовсім з іншого боку. Так званий “маленька людина” в його оповіданнях зображена здебільшого сатирично. Чому це так? Хіба письменник зовсім...
  3. Моральне збідніння особистості у творчості А. П. Чехова (На прикладі оповідань “Ионич” і “Агрус”) 1. Болото вульгарності. 2. Побутова рутина. 3. Божевільна ідея. Усяка потреба вщухає, а всякий порок збільшується від задоволення А. Ф. Амьель У своїй творчості А. П. Чехов піднімає чимало проблем И кожної з них він приділяє особливу увагу, дозволяючи нам не з авторських ремарок і пояснень, а із самого тексту...
  4. Віра в “інше життя” в оповіданні Чехова “Наречена” З найбільшою силою ця нота бадьорості та віри в “інше життя” прозвучала в останньому оповіданні А. П. Чехова “Наречена” (1903). Героїня цієї розповіді – Надя Шуміна – не тільки усвідомлює, що більше жити так неможливо, але і робить рішучий крок до нового життя. Як і в більшості своїх творів, в...
  5. “Його ворогом була вульгарність” (За розповідями А. П. Чехова) Вісімдесяті роки XIX століття в історії Росії були не тільки роками лихоліття. Російська передова суспільна думка, російська наука і мистецтво багатьом збагатилися в ці роки. На духовному розвитку Чехова не могли не позначитися такі явища епохи, як праці Менделєєва, Тімірязєва, геніальні створення російської живопису – картини Сурікова, Рєпіна, безсмертні Твори...
  6. “Його ворогом була вульгарність” по оповіданнях А. П. Чехова “Людин у футлярі”, “Агрус”, “Про любов” Всі оповідання Чехова викликають у Чи тача глибокий емоційний відгук, адже кожний добуток списаний з натури. Одним із властивостей людського життя, на превеликий жаль, є величезна, всепоглинаюча вульгарність. Ця вульгарність не дає людині спокійно існувати, вона давить на нього, робляЧи все його життя нещасної й убогої. Чехів констатує, що при...
  7. “Його ворогом була вульгарність” (по розповідях А. П. Чехова “Людина у футлярі”, “Агрус”, “Про любов”) Всі оповідання Чехова викликають у читача глибокий емоційний відгук, адже кожен твір списано з натури. Одним із властивостей людського життя, на превеликий жаль, є величезна, всепоглинаюча вульгарність. Ця вульгарність не дає людині спокійно існувати, вона тисне на неї, щоб робити все його життя нещасної і убогою. Чехов констатує, що при...
  8. Перемога людини на прикладі оповідань Дж. Лондона Добутку Відомого американського письменника Джека Лондона популярні в усьому світі. Їх з величезним задоволенням читають і в нашій країні. У його оповіданнях перед нами з’являються привабливі образи простих трудівників, робітників, моряків. Письменник завжди проявляв любов, теплоту й повагу до трудящих, виражаючи глибоке невдоволення способом життя багатих ледарів. Виходець із народу,...
  9. Образ людини трудівника на прикладі оповідань Гріна Але все ж головним багатством людини письменник вважає працю, вміння працювати, любов до праці. Через усю творчість Гріна проходить повагу до людини-трудівника, до людини, здатного втілити в дійсність будь-яку, саму, здавалося б, фантастичну мрію. За Гріну, добре працює тільки той, хто вміє мріяти, а мрії збуваються тільки у того, хто...
  10. Художня своєрідність зрілих оповідань А. П. Чехова У мистецтві, як і в житті, нічого випадкового не буває. А. П. Чехов Як треба з теорії літератури, в оповіданні характер героя звичайно розкривається в один з важливих (переломних) моментів його розвитку, а у романі представлений сам розвиток характеру одного або декількох головних героїв у їхньому зіткненні один з одним...
  11. “Людина прийшла в мир для безмірної волі творчості й щастя” (На прикладі оповідань А. И. Куприна “Гамбринус” і “Анафема”) 1. Образ вільного музиканта Сашки з “Гамбринус”. 2. Батько Олимпий з оповідання “Анафема” як виразник протесту проти фальші. 3. Загальні риси скрипаля Сашки й диякона Батька Олимпия. Всі Бог зробив на радість людині. А. И. Куприн Коли торкаєшся теми творчості в добутках А. И. Куприна, те першим пригадується оповідання “Гамбринус”...
  12. Сатира ранніх оповідань Чехова Ранні оповідання А. П. Чехова вирізняються яскравим гумором, дотепністю і легкістю оповіді. Молодий письменник дарує читачеві блискучий водевільний гумор. Разом з тим, тоді ж, у середині 80-х років, у його творах з’являється нещадна сатира. “Смерть чиновника”. “Товстий і тонкий”, “Довідка”. “Хамелеон”, “Унтер Пришибєєв” по-новому продовжують і розвивають кращі традиції Гоголя...
  13. Короткі сюжети оповідань Чехова А. П. Чехов не “спеціалізувався” на зображенні якої-небудь соціальної групи або психологічного типу. Чеховський герой – це “середня людина” і повсякденне, повсякденне життя. “Середня людина” у Чехова – це інженер, лікар, учитель, адвокат, студент, офіцер, статистик, земец (а також і поміщик, і селянин, і чиновник, і священик, але показані інакше,...
  14. Аналіз ранніх гумористичних оповідань Чехова У ранніх оповіданнях Чехова ясно виявилися такі особливості його стилю, його оригінальної художньої манери, як лаконізм, стислість розповіді, велику питому вагу різноманітно забарвленого власної мови персонажів, багатозначність предметних деталей, часта відсутність традиційної для новел інтриги, своєрідна фабульностью багатьох творів, наявність підтексту, який виводить звичайне і окреме на більш широкі загальнолюдські...
  15. Сюжети оповідань Антона Павловича Чехова А. П. Чехов народився в місті Таганрозі в купецькій сім’ї. Чехів був четвертою дитиною в сім’ї. 1876 р. – батько розорився й тікає від кредиторів у Москву залишивши сім’ю в Таганрозі. 1879 р. – Чехов закінчує гімназію й одержавши степеньдию від купецтва їде в Москву де надходить у МГУ на...
  16. Вплив міщанського середовища на людину – одна з головних тем оповідань А. П. Чехова 1. Еволюція зображення теми. 2. Лейтмотив творчості Чехова і його відбиття в художній системі письменника. 3. Тема міщанства і її вплив на людину. 4. Острах змін – основа сучасного зла. Ціль моя – убити відразу двох зайців: правдиво намалювати життя й, до речі, показати, наскільки це життя ухиляється від норми....
  17. Сатира ранніх оповідань Антона Чехова Ранні оповідання А. П. Чехова вирізняються яскравим гумором, дотепністю і легкістю оповіді. Молодий письменник дарує читачеві блискучий водевільний гумор. Разом із тим, тоді ж, у середині 80-х років, у його творах з’являється нещадна сатира. “Смерть чиновника”, “Товстий і тонкий”, “Довідка”, “Хамелеон”, “Унтер Пришибєєв” по-новому продовжують і розвивають кращі тра –...
  18. Що таке “підводний плин” у п’єсах А. П. Чехова? (на прикладі комедії Вишневий сад) У житті люди часто говорять не те, що думають. У теорії літератури цей неявний, потаєний зміст, що не збігається із прямим значенням фрази, називається “підтекстом”. У прозаїчних добутках передати цей значеннєвий ефект досить легко за допомогою всезнаючого автора-оповідача. Наприклад, у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити? ” (гл.2, VІ) жвава...
  19. Визначте художні особливості оповідань А. Чехова: “Людина в футлярі”, “Агрус”, “Про любов”, “Іонич”. Розкрийте роль символічної деталі, психологічного підтексту, відкритого фіналу Визначте художні особливості оповідань А. Чехова: “Людина в футлярі”, “Агрус”, “Про любов”, “Іонич”. Розкрийте роль символічної деталі, психологічного підтексту, відкритого фіналу. .Світ нудних людей… (У пізніх творах Чехов змальовує світ нудних людей, припускаючи гротескне перебільшення, оскільки метою його є не змалювання з натури, а художнє узагальнення, осмислення життя. Це особливо...
  20. Драма “Мессинская наречена” Шиллера Шиллер здійснив тут задум, що виношував багато років: відродити грецьку трагедію на рівні, що відповідає його часі. Відповідно він і обрав сюжет не з настільки добре знайомого йому миру богів і героїв античності, а вибрав таке місце дії, “де зіштовхувалися й змішувалися християнство, грецька міфологія й магометанство” (з листа до...
Вульгарність і міщанство в зображенні А. П. Чехова (На прикладі оповідань “Куховарка жениться” і “Наречена”)
«
»