Home ⇒ 📕Твори з літератури ⇒ Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси й таланту українського народу (за однойменним романом Ліни Костенко)

Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси й таланту українського народу (за однойменним романом Ліни Костенко)

Певний, хто народився на Україні чув пісню “Ой не ходи Грицю”, і, певний, багато тих, хто чув, не замислювалися над тим, хто автор, чи вважали її народною. Так, пісня дійсно народна. Але що таке народна пісня? Пісня, яку створив народ, чи пісня, яку співає, любить весь народ, чи перше і друге? Але пісню хтось обов’язково творить: хтось починає, хтось підтримує, хтось підспівує…
Ліна Костенко, одна з найталановитіших українських поетес європейського рівня, створила роман “Маруся Чурай”, де використала давню легенду про талановиту

українську дівчину, що писала пісня, які співали в хатах на вечорницях, на вулицях, співали у походах, співали полками, містами – країною.
Ліна Костенко обрала основою для роману легенду. Хто сказав, що легенди – брехня, в першу чергу поетесу цікавила сама можливість існування Марусі Чурай, її таланту, її роль в житті Полтави тих часів, всієї України.
Поема Ліни Костенко єднала поета, митця з народом; Маруся Чурай – авторка пісень – є голосом народу, досягла вищої мети письменника, особливо поета, – стати народним. А піснями Марусі Чурай “плакала Полтава”. Крім того, коли Марусю Чурай судять,
то на захист її підіймається Іван Іскра:
Що нам було потрібно на війні? Шаблі, знамена і її пісні… Вона ж була як голос України, Що клекотів у наших корогвах!.. До речі, що таке голос України? Зараз газети називають багатьох виконавців сучасної музики золотими, срібними голосами України? Що дійсно є голосом України: голос людини чи її талант?
Саме тому, що талант, Хмельницький в місті до суду пише: ЇЇ пісні – як перло многоцінне, Як дивен скарб серед земних марнот… Таку співачку показать на горю, Та цеж нещо, а пісню задушить…
Але, на жаль, далеко не всі розуміють гетьмана Хмельницького і Івана Іскру, багато людей, майже пів-Полтави, виступали на суді за смертний вирок, стверджуючи: “При чому тут пісні?”. Вона ж на суді за інше ставлена… Що це? Як можна не помилувати авторку цих перлів.
І в мене душа, було, піснями аж бринить І в цій любові щось було священне, Таке, цього не можна осквернить… Болить моя головонька від самого чола… Не бачила миленького ні тепер, ні вчора…
Любилися, кохалися, як голубців пара! Не дай Боже розійтися, як чорна хмара..? Бо саме в цих рядках розкривається краса душі Марусі Чурай, що притаманна більшості українських дівчат, бо вона красива й талановита, вірна і щира, кохаюча і палка.
Як можна? Коли про цю дівчину, про її голос, кажуть: Дисканти чув я, тенори, баси. А ти співаєш – душу всю проймаєш. Бувають, може, кращі голоси, Але такого другого немає! Крім того, якщо пісні співає полк, то вони допомагають йому у військових справах, а війна Хмельницького – війна за незалежність. Пригадаємо, що Хмельницький каже:
Про наші битви – на папері голо. Лише в піснях вогонь отой пашить. Тобто, Маруся Чурай виступає ще й літописцем. А так як боротьба за незалежність – боротьба народна, то й оспівує Маруся душу народну: Історії ж бо пишуть на столі.
Ми ж пишем кров’ю на своїй землі. Ми пишем плугом, шаблей, пісцем, Піснями і невільницьким плачем. Могилами у полі без імен. Дорогою до Києва з Лубен! У Марусі Чурай пісня ллється з душі, бо вона “торкнула вперше слово”, коли почула думу про свого батька.
Саме це і відкрило в неї невмирущу силу слова, силу якої не має смерть, силу яка належить лише народу: І каже дяк: – У них там на Волині Якісь такі плачі гірко полинні, То край такої дивної краси,
А голоси, які там голоси! Але й життя там, боже, твоя воля, У них же там і сорочки, як доля. Там сосонку, кривульку або човник – А рукави ж біліші лебедів – Ото як пустить чорним, чорним, чорним.
До зап’ястку у декілька рядів.. Тобто, ця сила – сила народного мистецтва, народної культури, яка втілюється в одній людині. Ліна Костенко в своїх творах інтерпретує минуле в майбутнє – сучасне, інтерпретує риси народу в риси однієї людини. На мій погляд, тут і є така інтерпретація. Маруся Чурай є втіленням моральної краси й таланту українського народу.
Але чому цього не розуміють, чому і в сучасному, реальному житті талант постійно нищать, заважають йому розкриватися – не розуміють? Чому в романі Марусю не зрозуміли? Бо вона є талантом на роду. Як можна це не зрозуміти?
Але можна. Бо завжди “приходять якісь безпардонні пронози, пожираючи руки, беруться за все”, бо, як сказала Маруся Чурай. Моя любов сягала неба, А Гриць ходив ногами по землі… Все пояснюється тим, що люди різні, кожен має свою душу, а “нерівня душ – це гірше, ніж майна!”
Але на зміну пронозі обов’язково прийде талант, і щоб не казали, душа Марусі Чурай завжди буде жити, бо Маруся “в серці мала те, що не вмирає”, а значить, і вічно буде жити душа українського народу, бо втіленням її краси, таланту є образ Марусі Чурай? Тільки “над її піснями плакала Полтава”, тільки з її піснями козаки вирушали в похід, тільки їх ми співаємо зараз, тільки її душа “сягала неба – була зразком тієї висоти, до якої повинен прагнути кожен талант, і тому “митую не треба нагород, його судьба нагородила”. А мій народ є таким митцем. І його талант не знищити, не витравити, не здолати.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Втілення моральної краси й таланту українського народу в образі Марусі Чурай (за однойменним романом Л. Костенко) Історія життя Ліни Костенко – це повість про те, якою сильною й непереможною може бути людина, що виростає з народу, живе з ним, вірно служить йому і зв’язана назавжди з рідним народом усіма ділами й помислами своїми. Епіграфом до її творчості можуть бути слова: Поезія – це завжди неповторність, Якийсь...
  2. Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси українського народу. За однойменним романом Л. Костенко Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться – У мене жодних претензій нема До долі – моєї обраниці. Л. Костенко. Ліна Костенко – справжній майстер слова, чесний і безкомпромісний, мислячий і самобутній художник. Вона стала гордістю свого народу, бо не йшла на компроміс із власною совістю....
  3. “Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси й таланту українського народу” Літературознавець Володимир Базилевський, характеризуючи творчість видатної української поетеси Ліни Костенко, зазначав: “Це більше, ніж поезія – тут наша історія і філософія, наш спосіб думання, героїка, наші марноти і глупоти. Тут минуле й сучасне, просвічене рентгеном мислі”. Усе сказане повною мірою стосується роману у віршах “Маруся Чурай”, що здобув воістину всенародне...
  4. Маруся Чурай – втілення в образі моральної краси й таланту українського народу (за романом Ліни Костенко “Маруся Чурай”) Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться – У мене жодних претензій нема До Долі – моєї обраниці Ліна Костенко. Творчість Ліни Костенко разом з творами Дмитра Павличка освітила дорогу в літературу цілій когорті молодих талантів, які відтоді прибрали наймення “шістдесятників”. її поетична зоря не згасає...
  5. Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси і таланту народу Ліна Костенко – це мужність і зрілість сучасної української поезії, її безкомпромісність, непоступливість у принципових доленосних питаннях, небуденний талант у поєднанні з почуттям відповідальності перед минулим, сучасним і майбутнім – це могутня опора поетичного дару. Найвизначніша українська поетеса повоєнної доби, яка не пішла на компроміс із власною совістю, зуміла зберегти...
  6. Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси і таланку українського народу в однойменному романі Л. Костенко Українській літературі притаманне відображення всіх барв, усієї повноти, всього різноманіття народного буття. Починаючи від народних дум, Г. С. Сковороди, Т. Шевченка, Лесі Українки, О. Кобилянської і закінчуючи чи то Б. Олійником, чи то Олесем Гончаром, чи то кимось із інших сьогоднішніх літераторів, образи героїв у переважній більшості перенесені із життя....
  7. Образ Марусі Чурай – втілення моральної краси і таланту (за історичним романом Л. Костенко “Маруся Чурай”) У романі Ліни Костенко змальовано трагічну долю легендарної народної співачки, життєвий шлях якої тісно пов’язаний із всенародною драмою – кривавою боротьбою уярмленого народу проти поневолювачів. Давня легенда доносить нам образ Марусі Чурай. Мелодійність її пісень переконує, що ця дівчина була надзвичайно талановитою, а відома історія отруєння її коханого говорить про...
  8. Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси народу Коли хочуть щось добре сказати про народ, то розповідають про його землю, гори, лісах і ріках. Згадують, яких великих людей дала ця земля миру. Творчість Ліни Костенко – приклад шляхетного служіння поезії й народу. Вона пише про стривожену душу людини, зображує її боротьбу й пориви на щастя крізь безпросвітні Хмари...
  9. Життєві ідеали Марусі Чурай (за однойменним романом Ліни Костенко) В історії української культури є чимало недосліджених сторінок, нерозкритих таємниць. Про поетесу та співачку Марусю Чурай ще в минулому столітті в Україні ходило чимало переказів та легенд, які дають підстави стверджувати, що ця чудова піснярка – особа історична. У центрі роману ” Маруся Чурай ” Ліна Костенко поставила психологічний образ...
  10. Життєві ідеали Марусі Чурай (за однойменним романом Ліни Костенко) (твір) В історії української культури є чимало недосліджених сторінок, нерозкритих таємниць. Про поетесу та співачку Марусю Чурай ще в минулому столітті в Україні ходило чимало переказів та легенд, які дають підстави стверджувати, що ця чудова піснярка – особа історична. У центрі роману “Маруся Чурай” Ліна Костенко поставила психологічний образ Марусі, обдарованої...
  11. Драма “нерівні душ” Марусі Чурай і Гриця Бобренка (за романом Ліни Костенко “Маруся Чурай”) “Маруся Чурай” – не тільки епопея, а й трагедія страждання самотньої талановитої людини з народу. Про це свідчить усе життя героїні, її спроба покінчити життя самогубством: Я ж хотіла не себе втопити, Я ж хотіла утопити біль. Ліна Костенко з особливою любов’ю змальовує образ Марусі. Це красива дівчина, добра, щира,...
  12. “Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа”. За романом Ліни Костенко “Маруся Чурай” наш. Це – пісня. Це – душа”. За романом Ліни Костенко “Маруся Чурай” 4.72/5 (94.34%) 53 голос Далеко не завжди можна познайомитися з такою ж складною долею, якою була доля Ліни Костенко. Вона отримала дієву любов з боку читачів, причому така любов і визнання були отримані абсолютно заслужено. Її творчість...
  13. Маруся Чурай – втілення українського жіночого характеру (За романом Л. Костенко “Маруся Чурай”) Ліна Василівна Костенко – одна з найвидатніших ук­раїнських поетес XX століття. Її перу належать кілька відомих поетичних збірок. До сьогодні Ліна Костенко веде активну публіцистичну й громадську діяльність. Твір поетеси, який заслуговує на особливу увагу, називається “Ма­руся Чурай”. “Історичний роман у віршах”, – так сама авторка визначила жанр цього твору....
  14. Незнищеність духу українського народу в історичному романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Українська народна пісня то живий скарб, що йде від покоління до покоління, несучи радість і смуток, чаруючи людську душу, даючи їй силу і натхнення. Полиньмо в сиві віки, доторкнемося серцем до золотих ключів людського генія – і нам уявляються ті першотвори, чиї автори хай і загубились у плині століть, але...
  15. Твір Втілення в обpазі Маpусі Чуpай моpальної кpаси й таланту укpаїнського наpоду (за однойменним pоманом Ліни Костенко) Втілення в обpазі Маpусі Чуpай моpальної кpаси й таланту укpаїнського наpоду (за однойменним pоманом Ліни Костенко) Михайло Слабошпицький назвав pоман Ліни Костенко “Маpуся Чуpай” енциклопедією життя укpаїнського наpоду сеpедини ХVII століття. Так, це енциклопедія наpодних звичаїв, тpадицій і, звичайно ж, наpодних хаpактеpів, типів. Одним із центpальних обpазів твоpу є обpаз...
  16. “Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа” (мої роздуми над романом Ліни Костенко “Маруся Чурай”) – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина “Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа” (мої роздуми над романом Ліни Костенко “Маруся Чурай”) Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться – У мене жодних претензій нема До Долі – моєї обраниці....
  17. Втілення в обpазі Маpусі Чуpай моpальної кpаси й таланту укpаїнського наpоду (за однойменним pоманом Ліни Костенко) Михайло Слабошпицький назвав pоман Ліни Костенко “Маpуся Чуpай” енциклопедією життя укpаїнського наpоду сеpедини ХVІІ століття. Так, це енциклопедія наpодних звичаїв, тpадицій і, звичайно ж, наpодних хаpактеpів, типів. Одним із центpальних обpазів твоpу є обpаз укpаїнської дівчини Маpусі Чуpай, яка являє собою взіpець моpальної кpаси й таланту pідного наpоду. Гоpда й...
  18. Образ Марусі Чурай романі Л. Костенко Роман у віршах Ліни Костенко ” Маруся Чурай ” – це теперішній гімн щедрості й моральній красі людської душі, її таланта. Пісні Марусі звучать ще й дотепер, розповідаючи нам і про козацькі походи, і про українську природу, і про любов. Ці пісні кликали в бій, звучали біля ставка, зачаровували на...
  19. “Проблеми художньої та життєвої правди в романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Надзвичайно цікавим явищем в українській літературі був вихід у світ роману у віршах Ліни Костенко “Маруся Чурай”. У ньому поетеса зробила новий крок у розвитку рідкісного і цікавого жанру – художньо-історичної оповіді саме у віршованій формі. Талант поетеси правдиво і переконливо відтворює атмосферу суспільного життя в час війни українського народу...
  20. Портретна характеристика Марусі Чурай із однойменного роману Ліни Костенко Важливу роль у романі Ліни Костенко Маруся Чурай ” відіграє зовнішність героїні. Портрет відображає внутрішній світ героїні, її характер. Ліна Костенко принципово не деталізує зовнішність Чураївни. Проте її мистецтво як видатного майстра словесного зображення якраз і полягає в тому, що вона уміло активізує уяву читача на створення зорового образу дівчини....
Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси й таланту українського народу (за однойменним романом Ліни Костенко)
«
»