Всі елементи Всесвіту у ліриці Лоркі
Г. Лорка увійшов в літературу після Першої світової війни, коли катастрофічність і кризовість епохи стали очевидними. У такі часи загострюється інтерес до вічних тем, література звертається до них як до якихось непорушним основ буття. У поезії Г. Лорки такими основами стають смерть і любов.
У таких збірниках Г. Лорки, як “Пісні”, “Поема про канте хондо”, відчувається глибокий зв’язок його поезії з фольклором. Як і у фольклорі, у віршах Г. Лорки народження, смерть, любов, материнство ще не споганені, не перетворені на рядові повсякденні
Всі елементи Всесвіту: зірки, світло, тінь, мінерали, рослини, тіла і навіть абстрактні поняття – як ніби складаються з одного і того ж речовини і вільно перетікають один в одного. Прості, домашні, повсякденні предмети можуть вирости до гігантських розмірів, а місяць, зірки, земля, океани можуть вміститися в людській руці (“Луна, часникова часточка”). У “Пісні”, в “Поемі про канте хондо” світ вічний і гармонійний. Туга, біль, навіть смерть не руйнують гармонії, якщо вони природні. Навпаки, на краю смерті в людині відкриваються “вершини його гніву, горя і плачу”. Тоді складається пісня – голосом співака, рукою гітариста, тілом танцівниці рухає “дуенде”. Цим словом (в буквальному перекладі “невидимка, домовик”) Г. Лорка позначав вибух почуттів, напруга всього людської істоти, пристрасть, без якої немає справжнього натхнення. І це шаленство “людина знаходить, коли в “хрестовий мить” – мить любові або смерті – прозріває разом свою та світову долю. Любов і смерть тісно пов’язані в поезії Г. Лорки. Цей взаємозв’язок створює емоційне напруження, напруженість почуттів і глибоку філософічність, властиві творам поета.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)