“Вплив грошей на людину. (Порівнюючи з сучасними подіями)”
П’єса І. Карпенко-Карого “Сто тисяч” переконливо доводить читачам, що можуть зробити зі звичайною людиною великі гроші, які несподівано з’являються у її руках. Головним персонажем твору є Герасим Калитка, який своєю важкою працею і визискуванням зміг нажити достатньо великі гроші. Але це зовсім не відчувається, коли він має добрі наміри і постійно працює.
Але велика жадоба до грошей, прагнення стати ще більш багатим перетворюють добрі людські риси калитки на вади. Він починає не тільки працювати сам, але й примушує свою родину
Взагалі, ставлення Калитки до наймитів висвітлює його як надзвичайно жорстоку і в той же час скупу людину. Прагнення до збагачення знищує у ньому усі людські почуття. Калитка не дає своїм робітникам ні спати, ні добре поїсти, навіть не помлитися Богу, хоча молитва у той час була святою справою. Причому сам господар не вважає свою поведінкою якоюсь неправильною, а навпаки, навіть пишається нею: “Вже ж я їм і отченаша даю! Як затоплю, то зараз і на землі”.
Дії головного герою п’єси становляться все далі безглуздішими и все більш жорстокими. Через свою скупість він навіть не дає своєму робітнику взяти з собою на працю шматок хліба: “Настане день, то роботи не бачиш, а тільки чуєш, як губами плямкають”. А щоб не трудити на вихідні коней, калитка примушує свою дружину ходити до церкви пішки. Він не може спати ночами через сусіда Жолудя, який, на його думку, примножив своє багатство нечесним шляхом. А зі свого кума Савки він вимагає не тільки відсотки з позичених йому грошей, а й запродаж на воли кума. Але і сам Савка якось зізнається, що готовий за гроші душу чортові продати.
Саме через таке ставлення до грошей Савка погоджується прийняти участь у фінансовій махінації. Через таке ставлення до грошей у його родині немає спокою: “А ми з старою тільки лаємось і все через гроші: того нема, другого нема – і раз у раз гир-гир-гир, гар-гар-гар!”. Але слід сказати, що Савка знаходить сили отямитись, а приклад Герасима стає для нього доброю наукою: “Буде здоров’я, будуть і гроші, а я навіки від них відрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіть більше, ніж Бог дає”.
А ось для Калитки не залишається шансів на видужання, бо гроші згубили остаточно і безповоротно. Він ніколи не замислюються над тим, що ті махінації, які він проводив із фальшивими грішми, були справжнім злочином. Але зупинити Савку не може зупинити навіть страх покарання – наскільки сильною була в ньому жадоба до грошей і прагнення помсти, яке він повністю направив проти свого приплічника.
Але не тільки на головному героїв п’єси, а й на інших персонажах відчувається згубний вплив грошей. Наприклад, Роман, який пішов шляхом свого батька і досить легко відмовився від одруження зі своєю нареченою Мотрею. Він, як і батько, втратив почуття власної гідності і перш за все став турбуватися, чи не обдурять його з приданим.
На яскравому прикладі персонажів п’єси І. Карпенко-Карого ми можемо побачити, як гроші спотворюють людську душу, причому події давнини досить легко перенести у сучасність. Зараз теж зовсім неважно знайти тих, хто заради грошей зовсім відмовився від своїх моральних принципів, від друзів та від по-справжньому щасливого життя. На мій погляд, не слід ставити на перший план збагачення, бо не в ньому полягає щастя людини. А ті, хто мають у своєму житті єдину ціль – власне збагачення, приречені прожити усе життя без справжніх друзів та без справжнього людського щастя.