Вітаміни

Уперше з вітамінами зштовхнувся росіянин учених Лунін. Він провів експеримент із мишами, розділивши їх на 2 групи. Одну групу він кормил натуральним незбираним молоком, а іншу тримав на штучній дієті, що ськладається з білка-казеїну, цукру, жиру, мінеральний солей і води.

Через 3 мес. миші другої групи загинули, а першої залишилися здоровими. Цей досвід показав, що крім живильних речовин для нормальної життєдіяльності організму необхідно ще якісь фактори.

Небагато пізніше голландський учений Ейкман – лікар, що робота на гостре Ява звернув

увагу на те серед населення ті, хто харчувався полірованим очищеним рисом, хворіли на захворювання, пов’язаним з поразкою нервової системи поліневрит. Ці ж випадки були відзначені у в’язниці, серед ув’язнених. Це захворювання було названо Бери-Бери. В 1911 році поляк Казимир Функ виділив зі шкірки рису речовина, що попереджало захворювання Бери-Бери. Ця речовина містила аминогруппу й він його назвав вітамін (кручена – життя, амін – амін, тобто життєвий амін) . До теперішнього часу відомо більше 30 вітамінів. Деякі з них не містять аминогруппу, але за традицією вони теж називаються вітамінами.

Вітаміни

– це низькомолекулярні біологічні активні речовини, що забезпечують нормальний плин біохімічних і фізіологічних процесів в організмі. Вони є необхідній ськладовій їжі, і роблять дія на обмін речовин у дуже малих кількостях. Добова потреба у вітамінах виміряється в міліграмах, мікро грамах. Деякі вітаміни можуть взагалі не синтезуватися в організмі або синтезуватися в недостатніх кількостях і повинні надходити ззовні (добова потреба холіну – 1 г/сут, добова потреба в поліненасичених вищих жирних кислотах 1 г/сут) Вітаміни втримуються в продуктах рослинного й тваринного походження, тому важливо знати зміст вітамінів у продукті. З харчових продуктів вітаміни виділяють, використовуючи полярні й неполярні розчинники. Для кількісного визначення використовують флюорометричеськие, спектрометричні, титрометричеськие, фотоколориметричеськие методи. Для поділу вітамінів використовуються хромотаграфичеськие методи.

Всі вітаміни різноманітні по хімічній будові, і властивостям. І їх розділяють на 2 групи по розчинності:

Водо-розчинні вітаміни – З, група В, і ін.

Жиро розчинні – А, Д, Е, К.

Вітаміни називають або латинськими буквами (А, В, З, D) або хімічною назвою або по авітамінозі, що властивий даному вітаміну.

Провітаміни – речовини, які за певних умов переходять у вітаміни (каротин, наприклад, переходить у вітамін А, 7-дегидрохолестерин переходить у вітамін Д3) .

При недоліку вітамінів розвивається гіповітаміноз, а при відсутності їх розвивається авітаміноз. При надлишку вітамінів розвивається гіпервітаміноз.

Причини авитаминозов :

1. При дефіциті вітаміном у їжі

При порушенні процесу усмоктування вітаміном у кров, при захворюванні кишечника

При порушенні механізмів, що лежать в основі дії вітаміном на клітку (при вагітності)

При ряді професійних захворювань – у водіїв, робітники гарячих цехів, і т. д. коли потрібно більше вітамінів, чим у звичайних умовах.

Біологічна роль вітамінів – вплив на функції ферментом. Більша частина вітамінів у вигляді коферментів або кофакторов входить до ськладу ферментом.

Антивітаміни – структурні аналогія вітамінів, які блокують рецептори вітаміном (парааминобензойная кислота, наприклад, потрібна для нормального росту мікроорганізмів кишечника. Антивітаміном для неї є парааминосалициловая кислота – ПАСЬК. ПАСЬК є конкурентом інгібітором і блокатором рецептором ПАБК. Ця властивість використовується у фармакології для створення й пошуку препаратів – сульфаніламідів які придушують ріст чужорідної флори, шляхом ингибирования парааминобензойних рецепторів) .

ВІТАМІН В1 (ТІАМІН, АНТИНЕВРИТНИЙ) Особливості хімічної структури: є 2 кільця пиримидиновое й имадозольное. Біологічна активність В1 пов’язана з имидазольним кільцем.

Фізико-хімічні властивості.

Кристалічний препарат у вигляді безбарвних голок, добре розчинний у воді, крижаній оцтовій кислоті, етиловому спирті. Стійкий у кислому середовищі при температурі 140 градусів. Кислі розчини вітаміну В1 можна стерилізувати. При варінні їжі вітамін може руйнуватися (або при знаходженні в лужному середовищі) або вимиватися у воду. Під дією окислювачів В1 переходить у тиохром, які легко визначити по інтенсивній синій флюоресценції. Реакція покладена в основу кількісного визначення вітаміну В1. стійкий до ультрафіолетових променів. У природі розповсюджений широко. Найбільше в рослинних продуктах. Особливо багато в сухих харчових і пивних дріжджах, у неочищеному рисі, борошні, горосі. У тваринних продуктах – у печінці, бруньках, серці, головному мозку.

Кофермент вітаміну В1 – тиаминпирофосфат (ТПФ) і тиаминдифосфат (ТДФ) .

Фосфорилированний препарат – кокарбоксилаза. Кокарбоксилаза широко використовується в клінічній практиці – у терапії інфаркту міокарда для збільшення метаболичеськой активності миокардиоцитов.

Добова потреба становить 2-3 мг.

ТПФ або ТДФ входять до ськладу 3 ферментів:

Пируватдегидрогеназа, що катализирует окисне декарбоксилирование пировиноградной кислоти у вуглеводному обміні.

Альфа-кетоглютаратдегидрогеназа. Катализирует окисне декарбоксилирование альфа-кетоглютаровой кислоти

Транськетолаза-фермент пентозного циклу (пентозофосфатного) . Здійснює перенос гликоль-альдегідного радикала від кетосахаров на альдосахара

В1 є інгібітором ферменту – холинестерази расщепляющей медіатор ЦНС ацетилхолін.

Ознаки авітамінозу (хвороба Бери-Бери) :

Дегенеративні процеси в периферичних нервах що супроводжується парезами, парестезіями.

Порушення серцевої діяльності (патологічна гіпертрофія желудочков серця, тахікардія, ознаки дистрофічної поразки міокарда – источение стінок міокарда виникає у важких випадках)

Порушення у водному обміні (гидроторакс, асцит, набряки нижніх кінцівок)

Порушення секреторної й моторної функції ЖКТ

Порушення діяльності ЦНС, що у важких випадках може проявлятися як деменція.

Таким чином, для простоти запам’ятовування всі симптоми можна позначити як три Д: дистрофії, дегенерація, деменція.

ВІТАМІН В2 (6, 7-ДИМЕТЛ, 9-РИБИТИЛИЗОАЛЛКСАЗИН) , РИБОФЛАВІН.

Добре розчинний у воді. Желтокристаличеськая фарбування. Руйнується при опроміненні ультрафіолетовими променями. Водяні розчини володіють жовто-зеленої флюоресцирующей фарбуванням, що може використовуватися для кількісного визначення вітаміну в тих або інших продуктах.

Молекула рибофлавіну має окислювально-відновні властивості, приєднуючи 2 атоми водню відновлюється в безбарвну лейкосполуку.

Широко розповсюджений у природі. У тваринних продуктах печінка, бруньки, серце, молочні продукти. У рослинних продуктах – пивні тремтіння (Пийте пиво спокійно й з насолодою й будете здорова!) Добова потреба 2-4 мг.

Участь в обміні речовин: рибофлавін всмоктуючись у кишці піддається фосфорилированию й утворить 2 коферменти:

Флавинмононуклеотид (ФМН)

Флавинаденилдинуклеотид (ФАД)

Працюють ці коферменти в ськладі флавинових ферментів – дегидрогеназ, редуктаз. Цитохроморедукази й сукцинилдегидрогеназа беруть участь у процесі тихорєцького подиху будучи переносниками іонів водню.

Гипо й авітаміноз вітаміну В2:

1.Анемія-Зниження кількості гемоглобіну й еритроцитів на одиницю маси крові.

Неврологічні розлади (м’язова слабість, пекучі болі в ногах, атаксія – порушення ходи, гипокинезии – сповільнення руху, неможливість швидко зробити рух) .

Зупинка росту волосся, а внаслідок цього випадання волось.

Васькуоляризация (проростання грубих посудин у роговицю спричиняє її помутніння в зменшення гостроти зору) і запалення роговиці – кератит, катаракти (помутніння кришталика, не можна забувати що в лікуванні будь-якої катаракти необхідно вводити в організм вітаміни групи В и особливо В2, тому що вони поліпшують процеси метаболізму в кришталику й перешкоджають подальшому розвитку захворювання) .

Запалення слизуватої оболонки ротової порожнини, губ, ясен.

Дегенерація миелиновой оболонки периферичних нервів, що супроводжується паралічем нижніх кінцівок.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Вітаміни

Categories: Нові твори

Links